Відповідно до Основного Закону нашої держави діяльність адвокатів насамперед покликана забезпечити реалізацію конституційного права громадян на отримання кваліфікованої юридичної допомоги. Захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і громадянина, сприяння усуненню порушень закону та зміцнення правопорядку – це професійний обов’язок адвоката.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Основним законом, що регулює діяльність адвоката та адвокатури в цілому, є Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який набрав чинності в серпні 2012 року.
Статтею 3 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
У новому Законі про адвокатуру досить детально прописані норми, які регулюють питання пов’язані із здійсненням адвокатської діяльності українськими адвокатами їх самоорганізації і врядування, а також врегульовані інші аспекти адвокатського життя.
Але будьяка діяльність не може покладатися лише на нормативноправові акти, адже вони врегульовують не всі сторони відносин в суспільстві, а лише найважливіші. Там, де норми права не можуть впорядкувати ті чи інші аспекти життя та діяльності людини, їх регулятором виступає мораль з такими способами регулювання, як громадська думка, загальноприйняті звичаї, індивідуальна свідомість, забезпечуючи їх виконання моральним схваленням або засудженням, самооцінкою, совістю тощо.
Не є винятком і адвокатура, з її численними гранями та тонкощами буття.
У багатьох правових державах, до числа яких входить і Україна, невід’ємною складовою адвокатської діяльності є правила, які врегульовують поведінку правника та покликані допомогти у вирішення питань, що містять певні тонкощі.