Одним із важливих напрямків розвитку українського законодавства на сучасному етапі є систематизація нормативноправових актів, адже від якості їх змісту, зведення їх в єдину, цілісну, ієрархічну та ефективно діючу систему безпосередньо залежить ефективність функціонування національної правової системи в цілому. Як зазначається в статті 8 Основного Закону нашої країни, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативноправові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Особливе місце в системі правових актів займають акти застосування норм Конституції, адже призначення такого акта полягає у фіксуванні прийнятого компетентним органом рішення, у ньому офіційно визначаються юридичні наслідки для тих суб’єктів, щодо яких здійснювалось правозастосування. Саме в акті застосування конституційних норм і «оживають» норми Конституції України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відомий вченийконституціоналіст, суддя Конституційного Суду України
В. Кампо у своїй публікації1 звертає увагу наукової громадськості на вкрай важливу проблему, що існує у функціонуванні механізму захисту Конституції України: розмежування серед нормативноправових актів окремого їх виду – підконституційних актів як актів, спрямованих на розвиток Конституції України.
Нормативноправові акти вищих органів державної влади: укази і розпорядження Президента України, закони і постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, а також акти Верховної Ради АРК (Конституція АРК, постанови та рішення) реалізують та конкретизують положення Конституції України. Під підконституційним актом слід розуміти правовий акт відповідного органу влади, що має прямий змістовний зв’язок з нормами Конституції.