Велика палата Верховного Суду підтвердила протиправність відмови Вищої ради правосуддя у наданні інформації громадському активісту Роману Маселку. Згідно з висновками суду, визнання розпорядником певної інформації як службової не означає, що така інформація стає службовою в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації». З позицією суду у цій справі розібралась юристка проєкту «Тисни» (Bihus.Info) Тетяна Дмитрюкова.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ключовий висновок: належність запитуваної інформації до службової не є єдиною підставою для обмеження доступу до неї, а віднесення частини матеріалів дисциплінарного провадження до інформації з обмеженим доступом (службової інформації), не може бути підставою для ненадання можливості ознайомитися з іншими матеріалами, доступ до яких не обмежено відповідно до закону.
Що це означає: навіть якщо розпорядник вважає інформацію службовою, це ще не означає, що він може обмежити доступ до неї і що вона є службовою в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації».
До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду, за результатами розгляду справи № 9901/589/19.
Активіст і адвокат Роман Маселко звернувся до Вищої ради правосуддя, щоб ознайомитись з матеріалами дисциплінарної справи стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави, відкритої за його скаргами.
Зокрема, позивач просив надати йому дозвіл на ознайомлення з матеріалами цих справ з можливістю їх копіювання. Проте, листом від ВРП було повідомлено, що право на ознайомлення з матеріалами справи надано учасникам дисциплінарної справи. Попри те, що учасниками дисциплінарної справи є суддя, щодо якого відкрито дисциплінарну справу, та скаржник.
Крім того, у листі зазначено, що відомості та документи, які містяться в матеріалах стосовно дисциплінарної відповідальності суддів (у тому числі матеріали дисциплінарних проваджень, дисциплінарні скарги, інші звернення, що стали підставою для здійснення ВРП відповідного провадження або розгляду питання в межах визначених законодавством повноважень, пов’язана із цим службова кореспонденція: протоколи, листи, запити тощо), є службовою інформацією.
Згодом активіст і адвокат Маселко звернувся до суду, щоб оскаржити цю відмову.
Рішення суду
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (як суд першої інстанції при розгляді такої категорії справ відповідно до ч.4 ст.22 Кодексу адміністративного судочинства України) дійшов висновку про протиправність відмови ВРП у задоволенні клопотань позивача (активіста Маселка) з підстави, зокрема, віднесення всієї інформації, з якою виявив бажання ознайомитися позивач, до службової.
Позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 14.05.2020, за результатами розгляду апеляційної скарги ВРП:
[..Так, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
- виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
- розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
- шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Разом з тим, до службової відноситься інформація:
- що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
- зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що застосовані в цій справі правові норми дають підстави для висновку, що інформація за порядком доступу до неї поділяється на відкриту та з обмеженим доступом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Забезпечення доступу до публічної інформації здійснюється двома способами: оприлюднення і систематичного її оновлення, зокрема, на офіційних веб-сайтах і надання інформації за запитами на інформацію. Спосіб забезпечення доступу до публічної інформації залежить, у тому числі, від виду (характеру, суті) такої інформації.
Кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту, якому кореспондує обов’язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.
За таких обставин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що належність запитуваної інформації до службової на підставі статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не є єдиною підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається за умови застосування її розпорядником у сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов’язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, встановлені шляхом застосування «трискладового тесту», передбаченого частиною другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з трьох складових, передбачених частиною другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» означає, що відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права в подібних відносинах викладений у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 9901/510/18.
Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що визнання розпорядником інформації певної інформації як службової не означає, що така інформація стає службовою в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» , отже тільки за умови обґрунтування розпорядником підстав, визначених частиною другою статті 6 та частинами першою і другою статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», віднесення конкретної інформації до службової є правомірним.
Також, Велика Палата Верховного Суду визнала безпідставним посилання ВРП в оскаржуваній відмові про надання запитуваної інформації на віднесення її до службової, оскільки вона не містить висновків про наявність визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передумов для можливості обмеження доступу до запитуваної інформації особи, як скаржника у дисциплінарній справі.
Однак, зобов’язуючи ВРП забезпечити можливість ознайомитися з відповідними матеріалами дисциплінарних справ за його скаргами, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суд не врахував, що позивач має право знайомитися не з усіма, без виключення, матеріалами, а лише тими, які не містять інформації, що охороняється законом, (тому рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2020 року змінено у резолютивній частині, шляхом доповнення її словами «за винятком інформації, що охороняється законом», а в іншій частині рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2020 року залишити без змін).].