Еволюція судової практики у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану: запобіжні заходи

В умовах воєнного стану сфера національної кримінальної юстиції опинилася перед викликом поєднання безперервного здійснення правосуддя для реалізації принципу невідворотності відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення з одночасним забезпеченням безпеки осіб, задіяних у кримінальному провадженні.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

З одного боку, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставах, у межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно ст. 26 названого закону, правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, де введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

З іншого боку, незважаючи на фактично триваючий з 2014 р. в Україні збройний конфлікт (окупація Криму та частини Донецької і Луганської областей), підстави, повноваження та спосіб, про які йдеться в законі, не відповідають реаліям воєнного стану. Адже чинний на момент повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Кримінальний процесуальний кодекс виявився неготовим для забезпечення належного функціонування кримінальної юстиції під час війни.

З метою синхронізації кримінально-процесуальної діяльності з реаліями сьогодення парламент України в «турборежимі» приймав ряд законодавчих актів, спрямованих на регламентацію тих чи інших питань кримінального провадження. За наявності певних питань до якості внесених змін з точки зору нормопроєктувальної техніки, системності й правової визначеності слід констатувати їх безумовну необхідність. В цілому вони можуть сформувати для кримінальних справ «умовний захисний кокон» від негативного впливу невизначеності багатьох процедурних питань. Адже стан невизначеності та неврегульованості, що об’єктивно супроводжує застосування кримінально-процесуального законодавства в негативно нових незвичних умовах, може безповоротно зашкодити великій кількості кримінальних проваджень.

Після першого шоку, що був викликаний повномасштабним вторгненням, прийшло усвідомлення необхідності судового правозастосування з урахуванням контексту наявного збройного конфлікту. До цього суддів не готували ні життя, ні досвід, ні законодавство. Ситуація тривалий час ускладнювалася відсутністю доступу до Єдиного реєстру судових рішень, і судді, діючи в єдиній системі координат воєнного часу, були позбавлені можливості досліджувати судову практику один одного, використовувати її й формувати однакові підходи до реалізації законодавчих норм або заповнення наявних прогалин.

***

Під час дослідження судових рішень, пов’язаних з запобіжними заходами, у першу чергу звертає на себе увагу імперативність розгляду клопотань у дистанційному режимі або без участі підозрюваного, обвинуваченого, який тримається під вартою[1]. Це пов’язано з орієнтирами, викладеними в листі Верховного Суду від 03.03.2022 р. «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де зазначені умови розгляду клопотання без участі особи, якої воно стосується: 1) об’єктивні обставини, 2) як виняток, 3) належна мотивація такої процедури розгляду. Крім того, з листа Верховного Суду від 03.03.2022 р. вбачається, що розгляд відповідних клопотань за відсутності підозрюваного можна допускати, тобто це не має бути загальним правилом. Окреме питання полягає в тому, чи можливе поширення такого порядку на стадію судового розгляду, адже в листі використовується лише поняття «підозрюваний», тоді як під час судового розгляду особа набуває статусу обвинуваченого.

З точки зору розгляду клопотань, які стосуються запобіжних заходів, за відсутності особи, якої вони стосуються, наявні в реєстрі судові рішення можна умовно поділити на 2 основні типи: 1) постановлені без участі підозрюваного, обвинуваченого, 2) постановлені за участю підозрюваного, обвинуваченого в дистанційному режимі, але незалежно від його згоди на це.

…У зв’язку з введенням на території України воєнного стану та відсутністю технічної можливості дистанційного зв’язку з ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» не вдалося забезпечити безпосередню участь обвинуваченого у судовому засіданні. Зважаючи на те, що у судовому засіданні присутній захисник обвинуваченого, суд вважає за можливе розглянути подану заяву (про зміну запобіжного заходу) без участі обвинуваченого, виходячи з наступного. Ст. 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини з зазначенням строку дії цих обмежень. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки для державної незалежності України, її територіальної цілісності. 24.02.2022 р. відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести воєнний стан строком на 30 діб. Враховуючи викладене, положення ст. 2 КПК України, введений на даний час на території України воєнний стан та безпосередня присутність в судовому засіданні захисника обвинуваченого, який зобов’язаний діяти виключно в інтересах підзахисного відповідно до ЗУ «Про адвокатуру», суд дійшов висновку, що відсутність обвинуваченого в судовому засіданні не є перешкодою для розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та не порушує права останнього [2].

…У зв’язку з введенням на території України воєнного стану та відсутністю технічної можливості дистанційного зв’язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор» не вдалося забезпечити безпосередню участь обвинуваченого в судовому засіданні. Крім того, за повідомленням керівництва вказаної установи, відсутня можливість доставити обвинуваченого до зали суду через введення на території України воєнного стану. Вважаю, що клопотання прокурора можна розглянути без участі обвинуваченого. Враховуючи положення ст. 2 КПК України, згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, положення ч. 3 ст. 331 КПК України щодо обов’язку суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу 2-місячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, незалежно від наявності клопотань, та введений на даний час на території України воєнний стан, суд дійшов висновку, що відсутність учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою[3]. 

…У зв’язку з введенням на території України воєнного стану для забезпечення безпеки життя та здоров’я громадян сторони в судове засідання не викликалися [4].

…Суд вважає, що порушення встановленої нормами КПК України процедури розгляду питання щодо доцільності продовження дії запобіжного заходу, зокрема, його вирішення поза межами судового засідання за відсутності як сторони захисту, так і сторони обвинувачення, а саме суддею одноособово, обумовлене воєнним станом, зокрема реальною обстановкою у Києві, яка на момент вирішення зазначеного питання є такою, що загрожує життю, здоров’ю та безпеці сторін і учасників кримінального провадження, працівників суду та установ тимчасового ув’язнення, неможливістю відповідно до вимог ст. 187 КПК України забезпечення прибуття особи до суду, а також відсутності технічної можливості забезпечення проведення відеоконференцзв’язку з СІ, де утримується обвинувачений, та спрямоване на забезпечення досягнення завдань кримінального провадження і неможливість обмеження повноважень суду [5].

…Суд вважає, що розгляд клопотання захисника обвинуваченого про скасування запобіжного заходу в умовах воєнного стану за відсутності сторін кримінального провадження, за умови, що обидві сторони мали можливість письмово висловити свої заперечення та думку щодо клопотання, не суперечитиме вимогам КПК та загальним засадам кримінального провадження. До того ж, це не призведе до обмеження прав і свобод людини і громадянина, обмеження яких згідно зі ст. 64 Конституції України заборонені навіть в умовах воєнного стану, а забезпечить оперативний і об’єктивний судовий контроль в умовах воєнного стану на виконання завдань кримінального провадження [6].

…Враховуючи, що в Україні запроваджено воєнний стан, що ускладнює етапування обвинуваченого до суду, а в судовому засіданні присутній захисник обвинуваченого, враховуючи відмову обвинуваченого від відеоконференції та вимоги ст. 331 КПК України, суд вважає за можливе розглянути клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого за участю захисника [7].

…З огляду на положення ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод та ст. 2, 615 КПК України, судове засідання з урахуванням відсутності заперечень учасників судового розгляду проведено в режимі відеоконференції ^[8].

…Виходячи з поточної ситуації, яка склалася в Києві, у межах якого територіально розташований Києво-Святошинський районний суд Київської області, а саме тимчасове припинення з 24.02.2022 р. розгляду в приміщенні суду за адресою вул. Мельниченка, 1 за участі учасників судових процесів цивільних, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів суду, суддів та працівників апарату суду в умовах воєнної агресії проти України, а також можливості дистанційної роботи головуючої з приміщення Ужгородського районного суду Закарпатської області, суд вважає можливим розглянути заяви обвинувачених в порядку дистанційного провадження, оскільки у такий спосіб мною буде виконаний обов’язок судді по захисту прав людини, визначений ст. 206 КПК України [9].

***

Другим моментом, який звертає на себе увагу при дослідженні судової практики, пов’язаної з запобіжними заходами під час війни, є значна кількість судових рішень, постановлених за наслідками розгляду клопотань (переважно сторони захисту) про зміну застосованого раніше запобіжного заходу. Проведений аналіз свідчить, що звертаючись з клопотанням про зміну тримання під вартою або домашнього арешту, захист переважно апелює до 1) наміру підозрюваного, обвинуваченого захищати Батьківщину та 2) небезпеки застосованого запобіжного заходу для життя і здоров’я підозрюваного, обвинуваченого в умовах воєнного стану. Великий масив складають судові рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов’язання та зменшення суми раніше внесеної застави. У цьому випадку слідчі судді та суди істотно частіше задовольняють подані клопотання за умови перерахування застави або суми, на яку її зменшено, на спеціальний рахунок Збройних сил України.

Слід зазначити, що ст. 616 КПК України, яка передбачає скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період або зміну запобіжного заходу з інших підстав, набула чинності лише 22.03.2022р. — майже через місяць з початку повномасштабного вторгнення. При цьому Вищий антикорупційний суд та деякі інші суди ухвалювали рішення про зміну запобіжного заходу з огляду на намір підозрюваного, обвинуваченого здійснювати заходи з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України та використання переданих у заставу коштів для внесення для цілей оборони України, ще до того, як це стало законодавчим мейнстрімом^[10]. Отже, у цьому разі можна говорити про ті рідкісні випадки, коли законодавство підхоплює актуальні практичні тенденції і слідує за судовою практикою, а не навпаки.

Аналіз судової практики дозволяє виокремити умовні критерії, які враховуються суддями при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту на особисте зобов’язання. Крім загальних обставин, передбачених КПК України, це також 1) перебування на території, де ведуться (не ведуться) активні бойові дії, 2) наявність сім’ї і необхідність вивезення її на безпечну територію, 3) чи є підозрюваний, обвинувачений військовозобов’язаним та чи підлягає мобілізації, 4) спроможність особи захищати Україну з огляду на характер правопорушення, за яке її притягнуто до відповідальності, 5) чи отримував підозрюваний, обвинувачений повістку до військкомату, 6) дотримання умов запобіжного заходу тощо.

…Суд критично оцінює посилання обвинуваченого та його захисника щодо можливої участі у захисті України в умовах воєнного стану шляхом вступу до лав Збройних сил України чи територіальної оборони. Обвинуваченим не надано суду жодних доказів звернення до відповідних органів щодо зарахування до лав територіальної оборони чи мобілізації до Збройних сил України.[11]

…Захисник обвинуваченого в судовому засіданні просила клопотання задовольнити та надати можливість підзахисному вступити до лав Збройних сил України та взяти участь в обороні держави в умовах воєнного стану. Водночас суд отримав від захисника інформацію про те, що обвинувачений не є військовозобов’язаним та не проходив військову службу раніше [12].

…Суд враховує роз’яснення Верховного Суду відповідно до листа №1/0/2-22 від 03.03.2022 р. «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зокрема, у вирішенні клопотань обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Крім того, суд враховує отриману обвинуваченим повістку про виклик до військкомату на 05.03.2022 р. на 09.00, його бажання захищати країну та те, що обвинувачений жодного разу не порушив застосований до нього запобіжний захід та завжди вчасно з’являвся на виклики суду [13].

…Законодавцем не передбачений порядок розгляду кримінальних справ та питань доцільності продовження запобіжних заходів, зокрема у вигляді тримання під вартою, в умовах воєнного стану, при загрозі життю і здоров’ю складу суду та учасників процесу на стадії судового провадження у першій інстанції, тому вказані питання вирішуються судом, керуючись загальними принципами кримінально-процесуального законодавства, вимогами глав 18, 28 КПК України та здорового глузду. У даний час бойові дії тривають безпосередньо біля Києва, що потребує активізації зусиль усіх громадян України, які здатні боронити свою державу. Обвинувачений хоч і обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, проте раніше не судимий, психологічно та фізично потенційно має змогу стати на захист України від вторгнення збройних сил російської федерації. При цьому під час досудового слідства не перебував під вартою і належним чином виконував процесуальні обов’язки. Лише під час судового розгляду не з’являвся на виклики до суду, був оголошений у розшук і після затримання йому було змінено запобіжний захід на більш тяжкий — тримання під вартою. На думку суду, ризики та обставини, які були встановлені на стадії судового розгляду, під час введення воєнного стану, при активних бойових діях на околицях Києва з урахуванням особи обвинуваченого, часу його перебування під вартою у даному кримінальному провадженні не можуть бути достатньою підставою для продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому цей захід підлягає зміні на особисте зобов’язання з покладенням відповідних обов’язків [14].

…Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід (тримання під вартою) в умовах воєнного стану є співрозмірним з повідомленою підозрою та ризиками, які передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА-1 Одеської області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, де має тісні соціальні зв’язки, тому його бажання бути зарахованим до територіальної оборони в Тернопільській області свідчить про формальний підхід сторони захисту до обґрунтованості клопотання про зміну запобіжного заходу. Бажання ОСОБА_1 захищати суверенітет, незалежність і цілісність держави, як про це зазначає підозрюваний у своїй заяві, на думку слідчого судді можливе, однак через процедуру взяття на військовий облік військовозобов’язаних, який здійснюється з урахуванням встановлених в Україні правил реєстрації місця проживання фізичних осіб. Щодо зарахування ОСОБА_1 коштів у сумі 5 тис. грн для потреб Збройних сил України, то ці обставини є беззаперечними, позитивно характеризують підозрюваного, однак не є такими, які слугують підставою для зміни запобіжного заходу [15].

…Станом на день подання обвинуваченим клопотання та на день його розгляду активних бойових дій на території Черкас та Черкаської області не проводиться. При цьому в Черкасах та області діє комендантська година з 20.00 до 06.00. У цей час заборонено перебувати на вулиці та в інших громадських місцях за винятком сигналу тривоги. За таких обставин переміщення у сховище в період сигналу повітряної тривоги є необхідним заходом безпеки та не може бути розцінене як порушення запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Разом з тим, обвинувачений не надав суду будь-яких доказів того, що він прийнятий на службу до територіальної оборони та у зв’язку з перебуванням в умовах нічного домашнього арешту обмежений у виконанні відповідних воєнних і спеціальних завдань, доручених командуванням територіальної оборони, щодо забезпечення національної безпеки та оборони України [16].

…Виходячи з мотивів, викладених у клопотаннях обвинувачених, забезпечення можливості евакуації сімей, участі у заходах по захисту міста від окупаційного вторгнення, а також стану ведення воєнних дій, активна фаза яких здійснюється на території Запорізької області, та відповідно до рекомендацій Верховного Суду №2/0/2-22 від 03.03.2022 р., колегія суддів вважає за можливе змінити обвинуваченим запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання [17].

…Обвинувачений-1 обґрунтовує заявлене клопотання тим, що його призвано на військову службу, на підтвердження чого надано повістку на призов по мобілізації, за якою його викликано до Сарненського РТЦК та СП на 09.00 1 квітня 2022 р. Судом при вирішенні заявленого клопотання враховано, що відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід — домашній арешт, дія якого поширюється виключно на нічний час (з 22.00 до 06.00 наступного дня). Отже, наявність вказаного запобіжного заходу не створює обвинуваченому жодних перешкод для явки до Сарненського РТЦК та СП на вказаний у дослідженій судом повістці час. У свою чергу, Обвинувачений-2 також вказував на наявне у нього бажання вступити до Збройних сил, посилаючись на наявність певної військової спеціальності та достатніх навичок для проходження служби. Однак стороною захисту не надано жодних доказів того, що відповідним РТЦК та СП визнано можливим здійснити призов за мобілізацією відносно Обвинуваченого-2 [18].

… Враховуючи раніше встановлені під час судового розгляду дані щодо обвинуваченого, який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, на момент вчинення інкримінованих йому дій не працював, відсутність даних щодо його соціальних зав’язків, їх міцності, недоведеність даних щодо способу життя, джерела доходів тощо в сукупності з викладеними у обвинувальному акті обставинами, за яких були вчинені інкриміновані йому діяння, які призвели до тяжких наслідків — смерті людини, суд не вбачає підстав вважати, що обвинувачений може брати участь у бойових діях у лавах Збройних сил України проти військової агресії російської федерації можливою підставою для зміни діючого відносно його запобіжного заходу [19].

…До суду від обвинуваченого надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов’язання та визначення обов’язку внесення грошової суми на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України. У клопотанні обвинувачений посилається на вимоги ч. 1 ст. 201, ч. 5 ст. 616 КПК України, вказавши, що він має бажання вступити до територіальної оборони з метою відсічі воєнній агресії російської федерації, а також зазначає, що проходив строкову військову службу, отримав спеціальність механіка інструктора першого класу танкових військ і звання старшого сержанта строкової служби, щорічно проходив воєнні збори танкової дивізії в м. Остер, тому має багаторічний досвід керування танком. Проте обвинувачений, відносно якого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, не вніс заставу, тому до нього не може бути застосовано ч. 5 ст. 616 КПК України, на яку вказує обвинувачений у клопотанні та якою передбачено, що у разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу на особисте зобов’язання [20].

…Нерідко сторона захисту вказує лише на саму наявність воєнного стану. Проте у переважній більшості це не визнається підставою для зміни запобіжного заходу. Слідчий суддя звертає увагу на те, що в судовому засіданні не спростовано факт обґрунтованості повідомленої на теперішній час підозри та не надано доказів, які свідчили б про те, що на даний час відсутні ризики, які були враховані судом при застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Стороною захисту не надано жодних нових доказів на обґрунтування обставин, які не були б дослідженні слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що введення в Україні воєнного стану не є підставою для звільнення підозрюваного з-під варти ^[21].

***

З набуттям чинності ст. 616 КПК України нормативно закріплені підстави скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміни запобіжного заходу з інших підстав. Як вбачається з реєстру судових рішень, до судів почала надходити велика кількість клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу на підставі ст. 616 КПК України. І практика в цьому питанні неоднозначна: деякі клопотання розглядаються й вирішуються, а інші повертаються заявнику чи направляються для вирішення прокурору.

Крім того, ч. 1 ст. 616 КПК України передбачено порядок скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміни запобіжного заходу з інших підстав, яким чітко визначено, що обвинувачений, зокрема, має право звернутися до прокурора з клопотанням, і за результатами розгляду такого клопотання саме прокурор має право звернутися до суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою [22].

…Враховуючи викладене, беручи до уваги вимоги ст. 616 КПК України, суд дійшов висновку про надіслання прокурору клопотання обвинуваченого про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для відповідного реагування [23].

***

Викликана війною еволюція процесуального законодавства призвела до того, що на сьогоднішній день паралельно існують два порядки зміни запобіжного заходу: загальний, передбачений ст. 201 КПК України, та особливий під час здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, закріплений у ст. 616 КПК України. При загальному порядку з клопотанням про зміну запобіжного заходу безпосередньо до суду можуть звернутися як підозрюваний, обвинувачений, так і його захисник. У другому випадку захисник нормативно не включений законодавцем до переліку суб’єктів, які мають ставити питання про скасування запобіжного заходу. В екстраординарній процедурі відповідне звернення має бути адресоване прокурору, який, у свою чергу, має право (а не зобов’язаний) звернутися до слідчого судді або суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу. Єдиним випадком прямого звернення до слідчого судді, суду є необхідність зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на особисте зобов’язання у місцях ведення активних бойових дій. При цьому, якщо в порядку ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд зобов’язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого, то при застосуванні ч. 6 ст. 616 КПК України мова йде про право слідчого судді, суду розглянути це питання.

Метою зміни запобіжного заходу в порядку ст. 616 КПК України є проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період, а якщо говорити про зміну запобіжного заходу у вигляді застави — використання коштів, переданих у заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони. Водночас у мирних умовах зміну запобіжного заходу можуть зумовити будь-які обставини, які впливають на його реалізацію.

***

На відміну від зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту, де позитивні рішення не мають системного характеру, судові рішення, спрямовані на заміну застави особистим зобов’язанням мають масових характер. Зміна запобіжного заходу у вигляді застави має два способи: 1) безпосередньо зміна застави на особисте зобов’язання, 2) зміна запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення на суму, яка підлягає перерахуванню на потреби Збройних сил України. З 22.03.2022 р. також передбачене повне скасування запобіжного заходу при тому, що для загального порядку кримінального провадження не передбачено такого інституту.

Судова практика свідчить про переважну кількість випадків задоволення відповідних клопотань за умови перерахування сум застави на рахунок Збройних сил України. Тут показовим є те, що сторона обвинувачення не заперечує проти задоволення таких клопотань сторони захисту. Судом при цьому враховується не лише намір підозрюваного, обвинуваченого, а й воля заставодавця (якщо застава вносилася іншою особою).

…У поданому клопотанні про скасування запобіжного заходу захисник просить кошти у сумі 609580 грн, сплачені як застава за обвинуваченого, перерахувати на рахунок Збройних сил України. Вирішуючи клопотання в цій частині, суд ураховує, що згідно з ч. 11 ст. 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. З огляду на таке сума застави підлягає поверненню заставодавцю. Водночас до суду надійшло звернення заставодавця, в якому він у випадку задоволення клопотання щодо скасування запобіжного заходу обвинуваченому просить грошові кошти перерахувати на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних сил України. З огляду на наведене суд вважає за можливе задовольнити вимогу захисника обвинуваченого та прохання заставодавця та повернути заставодавцеві суму застави, внесену на рахунок Вищого антикорупційного суду за обвинуваченого, перерахувавши цю суму за вказівкою заставодавця Національному банку України на рахунок UA843000010000000047330992708 з відповідними реквізитами на підтримку Збройних сил України [24].

…Метою зміни запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання є перерахування грошових коштів, сплачених у якості застави, на розрахунковий рахунок Збройних сил України для відсічі збройній агресії російської федерації та захисту територіальної цілісності та незалежності України та водночас забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігання вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України [25].

…При вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України; враховує введення в Україні воєнного стану у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, проведення воєнних дії по всій території України, необхідність підтримання обороноздатності української армії з метою надання відсічі збройній агресії. Зважаючи на те, що підозрюваний за період застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави не порушив жодного з обов’язків, покладених на нього слідчим суддею (про протилежне стороною обвинувачення не повідомлено), клопотання обґрунтоване бажанням використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України, слідчий суддя доходить висновку, що з метою належної матеріальної підтримки Збройних сил України, а також забезпечення здійснення заходів, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану», необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, наявні правові підстави та можливості для зміни підозрюваному запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладенням на останнього обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. [26] 

У ряді справ зміна запобіжного заходу відбувається шляхом визначення меншої суми застави. Наприклад, у справі №991/878/22 суд постановив змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 90 млн грн шляхом зменшення розміру застави на 4 млн грн, внесених обвинуваченим, до 86 млн грн. Заставу в сумі 4 млн грн, внесену обвинуваченим 6 листопада 2019 р. на рахунок Вищого антикорупційного суду, повернути та за вказівкою обвинуваченого перерахувати Національному банку України на підтримку Збройних сил України^[27].

***

При розгляді під час воєнного стану питань, пов’язаних з запобіжними заходами, виникають проблемні питання, обумовлені фізичною відсутністю матеріалів кримінального провадження. В листі від 03.03.2022 р. Верховний Суд загалом окреслив процесуальний режим оцінки відсутніх документів. У разі, коли територіальну підслідність кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування змінено, а матеріали кримінальних проваджень через воєнні дії не було передано або передано не в повному обсязі, оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. На практиці зустрічаються різні підходи до оцінки відсутніх документів: фактичне задоволення клопотання та залишення без розгляду з посиланням на те, що застосований запобіжний захід вважається продовженим.

…Матеріали поданого клопотання не містять будь-яких доказів щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи його продовження. Доступ до Єдиного реєстру судових рішень відсутній через введення воєнного стану. Отримання відомостей з ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» щодо строку запобіжного заходу неможливе через відсутність зв’язку з вказаною установою. Таким чином, відомості щодо строків застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні. Крім того, матеріали клопотання не містять відомостей про продовження строку досудового розслідування, що з урахуванням положень ч. 3 ст. 197 КПК України позбавляє слідчого суддю можливості розглянути вказане клопотання по суті. Відповідно до положень КПК України, суд позбавлений можливості забезпечити участь підозрюваного у розгляді питання про продовження дії запобіжного заходу через збройну агресію російської федерації, тому у даному випадку підлягають застосуванню правила ч. 6 ст. 615 КПК України. Оскільки за відсутності підозрюваного, а також матеріалів, які би обґрунтовували необхідність продовження останньому строк дії раніше обраного запобіжного заходу, неможливий розгляд судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку, тому керуючись загальними засадами кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне залишити без розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, роз’яснивши, що відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження цього строку в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше, ніж на 2 місяці [28].

***

Окреме місце в новітній судовій практиці воєнного часу займають рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою — можна стверджувати про фактично автоматичне його продовження. Причому за час воєнного стану реєстр наповнений двома видами судових рішень: про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про визнання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовженим, що можна пов’язати з законодавчими змінами (ч. 6 ст. 615 КПК України).

…Оскільки суд позбавлений можливості забезпечити участь обвинуваченої особи у розгляді питання про продовження дії запобіжного заходу через збройну агресію російської федерації, у даному випадку підлягають застосуванню правила ч. 6 ст. 615 КПК України, якою передбачено, що у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше, ніж на 2 місяці. Оскільки за відсутності обвинуваченого розгляд судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку неможливий, запобіжний захід слід вважати продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше, ніж на 2 місяці [29].

Попередньо в листі Верховного Суду від 03.03.2022 р. зазначалося, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні. Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.

…Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає, що відсутні підстави вважати, що ризики, які раніше були встановлені судом та були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та його неодноразове продовження протягом певного часу, на даний час зменшилися та/або не перестали існувати. При цьому суд враховує, що сторона захисту, заперечуючи проти клопотання сторони обвинувачення під час попереднього судового розгляду, жодного разу не надавала суду доказів на підтвердження своєї аргументації щодо зміни запобіжного заходу на більш м’який та/або його скасування [30].

…Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підтверджується також ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду Сум від 09.11.2021 р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/100946579), ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду Сум від 30.12.2021 р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/102366493), ухвалою Ковпаківського районного суду Сум від 04.02.2022 р. у справі №592/1198/22 (провадження №1-кп/592/262/22), яка набрала законної сили 14.02.2022 р. Ці факти дають достатні підстави вважати, що на даній стадії судового розгляду більш м’який запобіжний захід, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та не буде запобігати наявним ризикам, визначеним у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України [31].

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суди, слідчі судді нерідко посилаються на неможливість повноцінного розгляду.

…У зв’язку з введенням на території України воєнного стану та проведення активних бойових дій на території Маріуполя та Донецької області звернутися до суду з обвинувальним актом неможливо. Об’єктивними причинами є відсутність можливості отримати висновки призначених судових експертиз та здійснити відкриття матеріалів сторонами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України. Таким чином, постановою керівника Маріупольської окружної прокуратури від 23 березня 2022 р. у вказаному кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців, тобто до 15 травня 2022 р. Відповідно до положень КПК України, суд позбавлений можливості забезпечити участь підозрюваного у розгляді питання про продовження дії запобіжного заходу через збройну агресію російської федерації, тому у даному випадку підлягають застосуванню правила ч. 6 ст. 615 КПК України. Оскільки за відсутності підозрюваного неможливий розгляд судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку, строк дії ухвали суду про тримання під вартою слід вважати продовженим до вирішення відповідного питання судом у межах строку досудового розслідування, тобто до 15 травня 2022 р. [32]

…За умови неможливості з технічних причин здійснення судом розгляду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у спосіб, визначений КПК України, зумовлений режимом воєнного стану, враховуючи те, що матеріали кримінального провадження перебувають у провадженні суду на стадії судового розгляду, який з об’єктивних причин неможливо завершити до закінчення строку застосованого до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 09.04.2022 р., відсутності підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на менш тяжкий, оскільки доказів зменшення чи відсутності ризиків, які враховувалися під час обрання такого запобіжного заходу та продовження строку його застосування, суду не надано, наявність вказаних ризиків та обґрунтованість тримання обвинуваченого під вартою була предметом розгляду Каховського міськрайонного суду Херсонської області, Херсонського апеляційного суду, тому суд вважає за доцільне застосувати положення ч. 6 ст. 615 КПК України, відповідно до якої обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим строком на 2 місяці [33].

У інших випадках зустрічаються ухвали, якими клопотання повертаються стороні обвинувачення з різним обґрунтуванням.

…Встановлено, що підозрюваний у судове засідання не доставлений, а копію клопотання про продовження строку тримання під вартою з додатками йому не вручено та відсутня об’єктивна можливість її вручення. Встановлено, що ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор», в якому утримується підозрюваний, на даний час не є у розпорядженні органів державної влади України, перебуває у підпорядкуванні бойовиків держави-агресора, зв’язок з установою відсутній. Внаслідок збройної агресії російської Федерації та введення воєнного стану на території України у місці утримання підозрюваного в Маріуполі ведуться воєнні дії, систематичні ракетні обстріли, зі слідчим ізолятором немає жодного зв’язку, що є об’єктивною перешкодою для забезпечення участі підозрюваного у розгляді клопотання, в т.ч. в режимі відеоконференцзв’язку. З тих же причин підозрюваному не вручено копії клопотання про продовження строку запобіжного заходу — тримання під вартою, що є порушенням ч. 2 ст. 184 КПК України. За таких обставин суд позбавлений процесуальної можливості розглянути подане клопотання. Разом з тим, ст. 615 КПК України передбачено особливий режим досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України… Таким чином, відповідно до означених положень керівник відповідного органу прокуратури вправі продовжити строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Зважаючи на викладене, вважаю за необхідне матеріали клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного повернути слідчому для вирішення процесуальних процедур, описаних в мотивувальній частині ухвали[34].