Електронний суд — поняття, яке в юридичній спільноті стало на слуху після прийняття Закону України №2147‑VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі — Закон). Зазначеним Законом були внесені зміни у процесуальні кодекси, які передбачали, зокрема, застосування Єдиної судової інформаційно‑телекомунікаційної системи у процесі здійснення судочинства (далі — ЄСІТС).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проте в цьому Законі жодним чином не згадується таке поняття як «Електронний суд». Про підсистему Електронного суду зазначається у розд. XI Рішення Ради суддів України від 26.11.2010 р. №30 (з останніми змінами). Саме в цьому розділі викладено базис роботи Електронного суду.
Перші кроки для впровадження в життя Електронного суду були зроблені в середині 2018 р., коли Державна судова адміністрація України (далі — ДСА України) встановила пілотні суди, які мали розпочати роботу з Електронним судом. Через деякий час (01.12.2018 р.) в газеті «Голос України» було опубліковане оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС з 01.03.2019 р. у складі 8 підсистем (модулів), у тому числі електронного суду.
Однак 01.03.2019 р. ДСА України опублікувало повідомлення про відкликання оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС. Причиною такого відкликання стало рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 р. №624/0/15‑19 «Про повернення на доопрацювання проєкту Положення про Єдину судову інформаційно‑телекомунікаційну систему», результати обговорення із судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС, до складу якого входить Електронний суд.
В чому ж проблема відкликання повідомлення про старт Єдиної судової інформаційно‑телекомунікаційної системи та Електронного суду? У рішенні Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 р. №624/0/15‑19 було зазначено, що до проєкту Положення про ЄСІТС надійшла численна кількість зауважень від місцевих та апеляційних судів, Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, Касаційного кримінального суду Верховного Суду, Верховного Суду, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України. Оскільки такі звернення потрібно опрацювати, проєкт Положення про ЄСІТС було повернуто на доопрацювання.
Проте, на нашу думку, причинами відкликання повідомлення про старт ЄСІСТ також могли бути проблеми, які не були усунені на день запуску. Зокрема, однією з основних проблем є переведення паперових матеріалів справи в електронні. Насамперед, проблема була пов'язана зі значною кількістю справ та недостатньою кількістю кадрового й технічного забезпечення такого процесу. Суди разом з ДСА України намагалися розв'язати ці питання на спільних заходах, але наразі достеменно невідомо, чи вдалося якось вирішити зазначену проблему.
Також від деяких представників судів, які почали працювати з Електронним судом у тестовому режимі, надходили нарікання на те, що система дає збої під час сканування великої кількості документів, їх не зберігає, а також не може належним чином розпізнати відсканований документ.
Окрім того, суди зазначали про деякі процесуально-технічні питання взаємодії з Електронним судом. Зокрема, що законодавчо не була врегульована процедура долучення до матеріалів електронної справи документів, які надійшли в паперовому вигляді під час судового засідання, оскільки таке сканування можливе лише після судового засідання, а також як суддя має здійснювати відмітку про відповідність оригіналу копії документа, якщо така копія в електронному вигляді.
Актуальною на час оголошення про старт ЄСІСТ залишилася проблема навчання суддів та працівників суду роботі з Електронним судом. Наразі невідомо, чи були розроблені відповідні програми для такого навчання, як повинно проводитися навчання і чим мало б підтверджуватися успішне проходження такого навчання. Адже помилки, допущені в роботі з Електронним судом, будуть прямо впливати на судовий процес.
Якщо говорити про власний невеличкий досвід тестування Електронного суду, то варто зазначити, що до цієї системи виникає певна недовіра щодо її надійності та повноти функціоналу. По‑перше, наразі не передбачається жодної відповідальності осіб, які забезпечують технічну підтримку Електронного суду. Наприклад, це може бути пов'язано з ненадходженням процесуального документа до суду внаслідок збою всередині Електронного суду. Таким чином, виникає проблема пропуску процесуального строку на подання процесуального документа і, як наслідок, необхідність його поновлення. Водночас у законодавстві не передбачена процедура отримання доказів несправності системи Електронного суду, які слугували б поважною причиною пропуску строку для суду.
По‑друге, під час ознайомлення з шаблонами документів, наявними в кабінеті Електронного суду, були відсутні частини процесуальних документів (наприклад, заява про ознайомлення з матеріалами справи).
По‑третє, окремою проблемою Електронного суду є наявність лише одного способу входу до цієї системи, а саме за допомогою кваліфікованого електронного підпису (далі — КЕП) (раніше ЕЦП — електронний цифровий підпис), оскільки не всі громадяни мають можливість та бажання отримувати КЕП лише для використання його в Електронному суді. Отже, постає питання стосовно доступу до правосуддя за допомогою Електронного суду.
З огляду на зазначене, вважаємо, що впровадження Електронного суду можна назвати позитивним кроком для України, який забезпечить економію часу учасникам справи та працівникам суду, тому що частину їхніх функцій візьме на себе автоматизація, а також це дозволить пришвидшити вирішення окремих справ. Проте сьогодні Електронний суд, як і нормативне регулювання його діяльності та взаємодії з ним, залишається недоопрацьованим та потребує значного вдосконалення. Тому зарано говорити про його готовність до запуску, враховуючи наявну у відкритих джерелах інформацію про проблеми, які виникають у зв'язку з роботою Електронного суду, а також беручи до уваги відсутність жодної інформації про вирішення цих проблем.