Ми маємо багато змін у процесуальному законодавстві, які повинні нам допомагати. Однак це в теорії. Що ж роботи на практиці з недосконалістю законодавства? Будемо розбиратися…
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Сучасний світ ділиться на дві категорії людей. Перша — це люди, які досі не сприймають життя у соцмережах: маючи акаунт у Фесйбуці, нічого там не публікують (це про мене), ніколи не робили сторіз в Інстаграмі, не «голосували» в Телеграмі, а ще ходять за покупками до магазину та купують білети в касах (я вже мовчу про оплату комуналки на Укрпошті). Друга — люди, які поринули в онлайн-життя, знаються на «шерінговій економіці», розраховуються біткойнами та ведуть бізнес на онлайн-платформах.
Ще три роки тому, в розумінні процесуального законодавства, життя другої категорії людей не існувало. Юристи, які намагалися подати до суду у вигляді доказу переписку у Вайбері чи скріншот з веб-сайту, були в очах судді єретиками.
Все змінилося (або мало б змінитися) з веденням нового поняття «електроні докази». Це нова ера. В тексті процесуальних кодексів з'явилися «фотографії», «відео», «веб-сайт», «картах пам'яті», «мобільний телефон» та… барабанний дріб… «мережа Інтернет». Однак, якщо чесно, поняття ввели, а питань, яким чином та в якому вигляді використовувати електронні докази у процесі, стало ще більше, ніж було.
Що таке електронний доказ?
Якщо коротко — інформація в електронній формі, яка містить дані про обставини. Маємо доволі різнобічний перелік електронних доказів і перше непорозуміння. На уявне перше місце законодавець поставив «електронні документи». Одразу невеличка ремарка: ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» (вибачте, але це все ж таки юридична стаття, потрібно і до законів звертатися) вже давно нам дає поняття електронного документа.
Як це не дивно, насамперед, це документ, який містить інформацію у вигляді електронних даних і має електронний підпис (це є необхідною умовою, щоб вважати його завершеним та цілісним). Що говорять нам з цього приводу процесуальні кодекси? Електронний документ — це ще й графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи. Тобто вже в розумінні вищезгадуваного закону, складно уявити відео- та звукозапис.
Як подаємо?
Як це не банально звучить, маємо можливість подати електронний доказ в оригіналі чи копії. Однак надалі банальності вичерпано.
1. Майте на увазі, що оригіналів може бути кілька (це стосується електронних документів у вузькому розумінні). У разі направлення кільком адресатам або зберігання на кількох носіях всі примірники є оригіналами (для мене це було відкриттям). Навіть якщо ви створите електронний та паперовий документи з ідентичною інформацією, вони обидва матимуть юридичну силу оригіналу.
2. Оригінал електронного документа обов'язково повинен мати електронний підпис. Інакше, на думку суду, зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення його змісту.
3. Копія може бути електронною чи паперовою. Пам'ятаєте, я говорила про непорозуміння? Ось друге. Електронна копія повинна бути посвідчена електронним цифровим підписом, відповідно до вже не чинного ЗУ «Про електронний цифровий підпис».
Паперові копії «посвідчуються у встановленому законом порядку». Найбільш улюблений ребус всіх юристів. Де він, цей порядок, поки що не відомо. Це той, що втратив чинність чи просте ДСТУ («згідно з оригіналом»)? Отже, ми наразі граємося в юридичну рулетку, завіряємо, як знаємо, а там все залежить від суддів і від того, в якій вони «категорії» людей. Можна проявити наглість і попросити суд оглянути оригінал доказу під час судового засідання (навіть на вашому комп'ютері чи смартфоні), з подальшим засвідченням паперової копії, знову ж таки, судом.
4. Якщо подаєте копію, то вказуйте, чи маєте оригінал електронного доказу. Це виглядає як формальність, однак може стати цілком реальною підставою для неврахування доказу. Так вчинив суд апеляційної інстанції та отримав підтримку Верховного Суду під час розгляду справи №855/122/19 про визнання виступу кандидата на пост Президента України на телеканалі «112 Україна» передвиборчою агітацією.
5. Завжди будьте готові дістати оригінал. У вашого опонента є зброя, яка може добряче похитнути вашу позицію. Для цього потрібні лише три умови: ви надали копію доказу, на витребування суду не можете надати оригінал, суд або учасник справи ставить під сумнів справжність доказу.
Баталії щодо електронного листування
Найбільш болюче питання полягає в тому, яким чином подати до суду як докази листування за допомогою електронної пошти. Просто роздрукувати та завірити «згідно з оригіналом», вибачте, вже не пройде. Суди відмовляють у прийнятті листування за відсутності електронного підпису, оскільки відсутня можливість встановити, хто написав, чи дійсно це він, а також чи не приклав хтось свою нечесну руку до спотворення його змісту.
Звучить доволі обґрунтовано. Однак чи часто ви направляєте мейли з проставленням електронного підпису? Тому щоб не випробовувати долю, використовуємо три рівні захисту: скріншот листування на флешці з електронним підписом, роздруківка з позначенням «згідно з оригіналом» та огляд доказу судом. До речі, останнім рівнем скористалася відома юридична компанія (справа №910/3203/18), захищаючи саму себе. Суд досліджував оригінали електронних повідомлень у програмі Microsoft Outlook (ймовірно, відкритої з комп'ютера відповідача), що надало можливість встановити обставини, які мають значення для справи.
Європейський суд з прав людини наставляє національні суди уникати як надмірного формалізму, так і зайвої гнучкості під час винесення рішень. Поки що про гнучкість мова якщо і йде, то дуже зрідка. Здебільшого суди уникають електронних доказів, не мають уявлення, як виглядає електронний підпис. Враховуючи не останню роль адвокатів у судовому процесі, нам потрібно сміливіше та частіше вдаватися до електронних доказів на практиці, що врешті-решт зробить їх звичайною справою.