Словосполучення «Етична рада» у вересні ц.р. було трендовим. Таке враження, що за кілька днів всенародне обурення щодо неголосування Радою суддів за кандидатів до складу Етичної ради пройшлось вустами кожного — від дітей дошкільного віку до політиків і експертів міжнародного рівня. Та більш ніж впевнений, що більшість як банальних провідників, так і активних учасників дискусії не завжди зможуть навіть визначити функціонал та природу цього важливого органу.
Відразу хочу відзначити, що з точки зору повноважень Ради запитання у заголовку поставлене завідомо невірно, та враховуючи суспільний інтерес і очікування, відповісти на нього в такому форматі буде правильно. Крім того, забігаючи наперед, можна сказати, що як і більшість реформаторських ініціатив у судовій системі, це питання може залишитись риторичним. Та все ж, покладаючи надію на те, що хоч і повільним, але вже впевненішим кроком судова система реформується і, будемо вважати, в напрямі незалежності та внутрішньої консолідованості, спробуємо відповісти на це запитання: чи здатна Етична рада очистити судову систему, завдяки чому та за яких умов?
Природа та підпорядкованість
Перш за все, розберемося в правовій природі цього органу та правовому регулюванні її статусу.