Останні кілька років в українській спільноті тільки й розмови, що про подолання корупції. Особливо пожвавилася ця тема після Революції Гідності в 2014 році, оскільки корумпованість влади була одним з головних чинників невдоволення суспільства. На необхідності змін наголошували і міжнародні колеги, які всіляко заохочували до створення антикорупційних органів відкриттям бажаних перспектив отримання кредитних коштів та візової лібералізації між Україною і Європейським Союзом. Так, був прийнятий Закон України «Про запобігання корупції» та були створені Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Тепер на перетині антикорупційної та судової реформ пішла мова про Антикорупційний суд. У Законі України «Про судоустрій та статус суддів» 2016 року з’явилося положення про Вищий антикорупційний суд, який визначається як постійно діючий вищий спеціалізований суд, що знаходиться в системі судоустрою, і має функціонувати як суд першої та апеляційної інстанції з метою захисту від корупційних діянь. У перехідних положеннях відповідного закону навіть є вказівка, що зазначений суд має утворитися, а конкурс на посади суддів цього суду має бути оголошено протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності закону про антикорупційний суд.
Чи дійсно він так потрібен?
У всіх виникає питання про доцільність цього суду взагалі, й чому ж діючі суди не можуть впоратися з цими категоріями справ та чи дійсно це питання може бути вирішено у такий спосіб. На цьому зокрема наголошує на своїй сторінці у Facebook Борис Кушнірук, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру: «Невже не очевидно, що створено міф про ще один священний грааль, який має вирішити проблему, яка взагалі повинна вирішуватися в інший спосіб? Невже не очевидно, що суд, у тому числі антикорупційний, - не каральний орган? Він не зможе штампувати обвинувальні вироки просто тому, що когось винним вважає НАБУ чи суспільство».
(для перегляду натисніть на зображення)
НАБУ ж наголошує на тому, що близько третини справ, скерованих НАБУ і САП до суду, залишаються без розгляду, тобто етап судової тяганини зводить нанівець всю роботу. За інформацією на кінець січня 2018 року, з-поміж 116 проваджень, в яких детективи Національного антикорупційного бюро України завершили досудове розслідування, а прокурори САП скерували обвинувальний акт до судових інстанцій, 44 справи залишилися без розгляду. При цьому в деяких провадженнях підготовче засідання не може відбутися понад рік. Директор НАБУ Артем Ситник наголошує, що темпи ефективності боротьби з корупцією в Україні можуть зрости лише за умови створення спеціалізованого антикорупційного суду, який забезпечить вироки і справедливе покарання для топ-корупціонерів.
Яскравим прикладом на підтвердження аргументів НАБУ є судовий процес над Романом Насіровим, екс-керівником Державної фіскальної служби. Так, в грудні Шевченківський районний суд міста Києва почав судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо підозрюваного, і станом на сьогодні прочитано лише 138 сторінок обвинувального акту з 774. Тобто до розгляду аргументів сторін справа дійде ще не скоро.
Окрім цього, Міжнародний валютний фонд (МВФ) наполягає на невідкладномурозгляді владою України законопроекту про Антикорупційний суд. Про це йшлося у прес-релізі МВФ за підсумками роботи в Києві групи експертів. Саме формування в Україні Антикорупційного суду є однією з головних умов продовження співпраці з МВФ, одним з найбільших фінансових партнерів України. Тобто відсутність успіху на цьому шляху призведе до відсутності кредитування МВФ.
Що далі?
Незважаючи на певні зволікання, в грудні 2017 Президентом України все ж таки було внесено до парламенту законопроект №7440 «Про Вищий антикорупційний суд». Нарешті він потрапив і до порядку денного восьмої сесії восьмого скликання ВРУ. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман висловив сподівання, що документ швидко буде розглянуто в комітетах, і вже в четвер, 1 березня, за нього проголосують у першому читанні. На думку Глави Уряду, це буде буде означати, що через місяць-півтора, можливо, рішення буде ухвалено в цілому.
Позитивні сподівання висловлює і Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine, який звернув увагу на доречність врахування рекомендацій Венеційської комісії та залучення міжнародних партнерів на етапі доопрацювання відповідного законопроекту в стінах парламенту.
Серед основних висновків Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії), що мають бути враховані, є такі:
- положення про кваліфікацію суддів Вищого антикорупційного суду має бути переглянуте для того, щоб спонукати найширше коло суддів, правників та науковців взяти участь у конкурсному відборі на посади суддів Вищого антикорупційного суду;
- тимчасово має бути надано вирішальну роль міжнародним організаціям та донорам, які надають Україні допомогу для антикорупційних програм, в органі, який здійснюватиме конкурсний добір антикорупційних суддів;
- підсудність Вищого антикорупційного суду повинна охоплювати виключно кримінальні провадження, які підслідні Національному антикорупційному бюро України.
Аналізуючи висловлення народних депутатів у Facebook, стає зрозуміло, що найбільша увага буде приділена саме посиленню ролі міжнародних донорів у відборі кандидатів на посади суддів майбутнього антикорупційного суду та питанням підсудності справ.
Так, Єгор Соболєв та Сергій Власенко наголошують на незалежності тих органів, які будуть здійснювати конкурсний добір.
Окрім дискусій навколо конкурсної комісії, Олена Сотник звертає увагу на коло справ, які відповідно до законопроекту має розглядати антикорупційний суд. «Позиція стосовно цього питання є так само однозначною: антикорупційний суд повинен розглядати лише ті справи, які розслідуються Національним антикорупційним бюро. Якщо ці норми не будуть змінені, суд буде завалений купою дрібних справ та не зможе ефективно виконувати свою роботу», - зазначає пані Сотник.
(для перегляду натисніть на зображення)