20 квітня 2021, 12:37

Зловживання впливом: проблеми розуміння та кваліфікації. Трилогія

ІІ. Суб'єкт злочину за ч. 2 ст. 369-2 КК України: помилка в системі координат

Вікторія Ганжело
Вікторія Ганжело «Правовий Альянс, ЮК» юрист

Зловживання впливом, як склад злочину, є неоднозначним не лише в аспекті вимагання, а і визначенні суб'єкта самого злочину.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Нагадаємо, що ст. 369-2 КК України передбачено відповідальність за активне та пасивне зловживання впливом (автентично - торгівлю впливом). І якщо з визначенням суб'єкта активного зловживання проблем не виникає (він є загальним), то розуміння суб'єкта пасивного зловживання викликало дискусії як в науці, так і в правозастосовній діяльності, ще з моменту імплементації досліджуваної  норми.

Допоки готувалась ця стаття, Об’єднаною палатою Верховного суду України у рішенні від 29.03.2021 року у справі № 554/5090/16-к було визначено, що поняттям впливу охоплюється, в тому числі, використання дружніх, родинних, особистих стосунків з особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тощо.

Водночас, і надалі ця позиція може не підтримуватись усіма правниками, а тому вважаємо актуальним представити Вам наші аргументи на користь вже висловленої позиції Верховним судом.

 

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати