Для кількості звернень до САС, що постійно зростають, з боку вітчизняних субʼєктів спорту, або їхньої участі у провадженнях у САС як сторони за зверненням нерезидентів України, дуже важливим є питання оскарження рішень САС, винесених в апеляційній інстанцій (хоча оскарженню підлягають також рішення, ухвалені і в першій інстанції, і рішення Палат ad hoc).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Оскаржити рішення САС має право сторона справи у САС або особа, прав чи інтересів якої стосується або зачіпає рішення CАС.
Рішення САС може бути оскаржене до Верховного федерального суду Швейцарії (далі – ВФС) виключно з п’ятьох підстав, визначених у Швейцарському акті з міжнародного приватного права 1989 р. – PILA):
1) неправильне формування суду (колегії) – ст. 90(2)(а);
2) помилкове визначення відсутності або наявності юрисдикції – ст. 90(2)(b);
3) якщо суд ухвалив рішення, вийшовши за межі скарги (ultra petita) або не ухвалив рішення щодо однієї з заявлених вимог (infra petita) – ст. 90(2)(с);
4) порушення процесуальних прав сторін у змагальному процесі – ст. 90(2)(d);
5) несумісність рішення з публічним порядком – ст. 90(2)(е).
Рішення САС, винесені у першій інстанції, відповідно до ч. 2 ст. R47 Кодексу САС, можуть бути оскаржені також у самому САС в апеляційній інстанції, якщо сторони уклали відповідну арбітражну угоду, або таку можливість передбачає статут чи регламент відповідної спортивної організації, яка є стороною спору.
Статистика оскаржень рішень САС до ВФС невпинно зростає, починаючи з утворення САС у 1984 р. вона зросла з однієї-двох справ на рік до майже десятка справ щороку (щорічно приблизно 10% від усіх прийнятих САС рішень оскаржуються). ВФС дуже рідко скасовує або змінює рішення САС (статистично до 1%), оскільки колегії САС докладають максимум зусиль для того, щоб зробити свої рішення «стійкими до оскарження», що досягається через суворе дотримання процедури, всіх процесуальних прав сторін та надання можливостей сторонам у порядку ст. R56 Кодексу САС повністю викласти свою позицію та подавати докази, доводи та клопотання навіть після закінчення стадії подання письмових заяв.
Після скасування рішення САС і спрямування його на новий розгляд часто трапляються випадки, коли сторона знову програє справу, оскільки в результаті нового розгляду колегія САС виправляє процесуальні помилки, які призвели до скасування рішення, але виносить нове рішення, яке підтверджує оскаржене попереднє рішення по своїй суті.
Оскарження рішення САС можливе у тому випадку, якщо обидві сторони є резидентами Швейцарії або якщо рішення винесені у таких справах, що підпадають під дію глави 12 PILA. Відповідно до ч. 1 ст. 176 цього Акта, провадження САС підпадає під дію глави 12 у випадку, якщо на момент укладання арбітражної угоди (або приєднання до неї) принаймні одна зі сторін такого провадження не має доміцилію або місця знаходження (чи проживання) у Швейцарії.
Для оскарження рішення САС треба дослідити такі принципові питання: чи угодою сторін або статутом чи іншим розпорядчим документом відповідної спортивної організації передбачена можливість такого оскарження; чи немає між сторонами будь-якої угоди, якою вони прямо та недвозначно відмовилися від свого права на оскарження рішення САС відповідно до статей R46 та R59 Кодексу САС (відмова не стосується випадків «приєднання», коли сторона не має іншої можливості для участі у змаганнях, а норма міститься у регламенті змагань чи статуті спортивної організації), та які процедурні правила є застосовними у такому провадженні. Детально ці питання регламентуються статями 190-192 PILA, а також Актом про ВФС (The Swiss Supreme Court Act).
Процедура оскарження є максимально спрощеною та пришвидшеною – заява розглядається протягом 4-6 місяців і сторони отримують остаточне рішення. Апеляція має бути подана протягом 30-ти днів з дня отримання повного тексту рішення САС. Відгук на апеляцію на рішення САС іншою стороною(нами) по справі подається протягом 20 днів (цей строк може бути подовжений). Процесуальні строки призупиняються на період за сім днів до Великодня (католицького) та сім днів після нього, з 15 липня до 15 серпня, та з 18 грудня до 2 січня.
ВФС може скасувати або залишити без змін:
– остаточне рішення САС або певні його частини;
– часткове рішення – щодо однієї зі сторін або однієї з позовних вимог;
– проміжне та попереднє рішення, якщо вони за своєю суттю є остаточними рішеннями.
У випадку скасування рішення справа повертається на повторний розгляд до тої самої колегії САС, яка повинна ухвалити нове рішення, враховуючи зауваження, зроблені ВФС (окрім випадків, коли ВФС встановить, що САС не має юрисдикції).
Не є предметом окремого від остаточного рішення оскарження ухвали процесуального характеру (окрім відмови у відкритті провадження або його закритті, застосовуваному законодавстві, строку давності, які за своєю суттю є остаточними рішеннями), ухвали про вжиття забезпечувальних та попередніх заходів.
Не приймаються до розгляду апеляції на рішення, де сумою спору є менша, ніж еквівалент 15 тис. шв. фр. (у трудових та майнових спорах) та 30 тис. шв. фр. у всіх інших спорах.
Невизначеним є питання щодо рішень у справах, які не мають ціни – щодо скасування розпорядчих рішень спортивних організацій, дисциплінарних справах (про допінг або корупцію у спорті, порушення спортивної етики тощо). Хоча такі рішення досить рідко оскаржуються. Апелянту лишається тільки посилатися на пункт (а) ч. 2 ст. 74 Акта про ВФС – порушення під час розгляду справи фундаментальних принципів права. Тобто перед зверненням до ВФС з приводу рішення, ухваленого САС, зацікавлена сторона має впевнитися, що це рішення кваліфікується як «рішення», що підлягає оскарженню, швейцарським законодавством.
Для того, щоб у майбутньому мати змогу звернутися з певної підстави до ВФС, оскаржуючи рішення САС, про неї треба заявити вже в провадженні у САС – щодо відсутності юрисдикції або упередженості арбітра (виняток робиться тільки в тому випадку, коли сторона дізналася про упередженість арбітра вже після ухвалення рішення колегією САС) тощо. Якщо в самому провадженні САС сторона не порушувала питання, яке надалі стає для неї причиною для оскарження рішення у ВФС, таку апеляцію відхиляють.
ВФС повністю переглядає рішення і не обмежений законодавцем у цьому – як за фактажем, так і щодо дотримання процедурних питань.
Розгляд справи є письмовим. Навіть якщо слухання і проводиться, на момент його проведення судді, як правило, вже мають у розпорядженні підготовлений проект рішення, який після слухань обговорюється ними. ВФС, на відміну від суду апеляційної інстанції, не відкриває заново справу, а лише перевіряє, чи підстави, з яких оскаржується рішення, є обґрунтованими. Справа переглядається на підставі вже встановлених колегією САС фактів, тому перераховувати їх в апеляційній скарзі не треба, окрім випадків, де колегією САС очевидно проігноровані певні факти або їм відверто не надано ніякої правової оцінки.
ВФС не наділений повноваженнями встановлювати нові факти у справі, навіть якщо такі факти, очевидно, встановлені неправильно, окрім випадків, коли факти були встановлені в порушення права бути заслуханим або коли нові факти або докази були винятково взяті до уваги в межах апеляції у цивільній справі. Всі процесуальні питання в деталях адресовані у вже зазначеному Акті про ВФС, який доступний англійською мовою в Інтернеті. Мовами провадження є офіційні мови Швейцарії – французька, німецька, італійська або романській діалект. Тобто всі матеріали справи треба перекласти на одну з чотирьох названих вище мов, хоча на практиці рішення САС англійською мовою беруть до провадження без перекладу. Після отримання резолютивної частини рішення повний його текст сторони отримують приблизно через 8 тижнів.
Судові витрати, залежно від суми спору, коливаються від 2 до 40 тис. шв. фр.
Подання апеляції не призупиняє оскаржуване рішення, проте таке клопотання, якщо достатньо обґрунтоване, може бути поданим до ВФС.
Дуже важливим є питання представництва у суді, адже тільки адвокати, які мають право практикувати у Швейцарії, або члени колегії адвокатів Швейцарії можуть представляти сторони у ВФС. Проте законодавчої вимоги щодо обовʼязкового представництва сторони адвокатом немає – сторона може вести провадження без представника, враховуючи, що воно є письмовим.
Рішення САС також може бути переглянуто: хоча наразі в Кодексі САС не міститься положення щодо такої можливості, згідно з вимогами швейцарського законодавства таким органом є ВФС (проте і САС самостійно може розглянути таке клопотання та переглянути власне рішення, якщо на такий перегляд погоджуються всі сторони справи).
Рішення може бути переглянуто ВФС, що є надзвичайним засобом правового захисту згідно з швейцарським законодавством, що дає змогу виключно заново відкрити провадження у ВФС на чітко визначених та обмежених законом підставах, навіть після спливу тривалого часу після того, як рішення арбітражного суду вступило в силу, якщо відповідна заява буде подана протягом 90 днів з моменту, коли зацікавленій стороні стали відомі підстави для такого перегляду, але в будь-якому випадку, у найкоротший можливий строк з дня отримання обґрунтованого рішення. Підстави для перегляду визначені Актом про ВФС – ст. 123 – отримання нових відомостей, які є суттєвими для вирішення справи і не були відомими сторонам на момент розгляду. У цьому випадку справа не буде переглядатися по суті – ВФС поверне її на перегляд до САС тій самій колегії, або якщо це не можливо – справу розглядатиме інша колегія.
Деякі рішення ВФС щодо апеляцій на рішення САС, подані з різних підстав, є на сайті www.praetor.ch/arbitrage/.