Наприкінці трансферного вікна 2018 р. історія з найбільшим футбольним трансфером у світі знову в центрі уваги УЄФА. Іспанські футбольні чиновники своїм запитом ініціювали повторне розслідування правил дотримання фінансової чесної гри паризьким «Парі Сен-Жермен» (далі – ПСЖ) після трансферу Неймара у 2017 р., а також настання обов’язку зі сплати 135 млн євро за французького вундеркінда Кіліана Мбаппе. У цій статті ми проаналізуємо, як Неймару вдалося юридично розірвати контракт з Барселоною, як ПСЖ доводить УЄФА дотримання клубом правил фінансової чесної гри у трансферах з Неймаром та Мбаппе, а також спробуємо спрогнозувати потенційне рішення УЄФА та його наслідки.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Із закриттям трансферного вікна влітку 2017 р. в європейському футболі всі футбольні функціонери та вболівальники видихнули з полегшенням. Вони стали свідками найбільшої суми, будь-коли виплаченої за розірвання контракту з футболістом. ПСЖ виплатив 222 млн євро каталонській «Барселоні» (далі – Барселона) за перехід бразильця Неймара-молодшого.
Цей перехід викликав ажіотаж, юридичні спори та багато взаємних обвинувачень. Простий вболівальник зміг побачити лише вершину айсберга, а найцікавіші деталі та наслідки цього трансферу залишилися без достатньої уваги. Перед тим, як говорити про трансфер, необхідно уточнити, звідки виникла така велика сума, а також як ПСЖ без згоди Барселони вдалося переманити гравця.
Сучасний футбол побудований на простому базовому правилі ФІФА – футбольний контракт підлягає розірванню лише у двох основних випадках: завершення його дії або за взаємною згодою. Саме це правило надає футбольним клубам можливість утримувати гравців та заробляти на їх переходах, адже згода клубу коштує грошей, іноді навіть запаморочливих. Вартість такої згоди клуб та гравець дуже часто прописують у контрактах. Називається вона клаузула або ціна свободи.
Таким чином, клуб та гравець завчасно домовляються, що від клубу не вимагатиметься додаткова згода, якщо інший клуб заплатить визначену клаузулою суму компенсації за гравця. В арбітражній практиці Спортивний арбітражний суд у справі Al Gharafa S.C. & M. Bresciano v Al Nasr S.C. & FIFA (CAS 2013/A/3411) дослідив природу положення про відкупне (клаузулу) та надав йому таке тлумачення: «[Відповідно до такого положення] одна сторона (як правило, клуб) погоджується наперед на те, що контракт може бути розірвано, тому успішне припинення контракту може вважатися таким, що ґрунтується на (попередній) згоді сторін. Таким чином, сторона, яка розриває контракт, не є порушником та не несе відповідальність у вигляді спортивних санкцій. Вона лише зобов’язана сплатити обумовлену суму, що і є «відплатою» (або «ціною») за розірвання».
За загальним правилом, футбольні клуби намагаються включити завищену суму до контракту та залишити за собою право поторгуватися з претендентами на гравця. У таких випадках клуби часто виходять не лише з ринкової вартості гравця, а також із суми, передбаченої клаузулою. Однак іноді клуби взагалі не передбачають клаузулу у футбольних контрактах. Клаузула у контракті Неймара з ПСЖ відсутня, адже у Франції такі контрактні положення суперечать національним регуляторним правилам.
На відміну від контракту Неймара з ПСЖ, його контракт з Барселоною містив клаузулу в розмірі 222 млн євро. Ця фантастична сума, на думку функціонерів та юристів Барселони, була стримувальним чинником, однак не для ПСЖ. Влітку 2017 р. ПСЖ надав банківський чек Барселоні на суму 222 млн євро та забезпечив бразильському футболістові річну заробітну плату в розмірі 30 млн євро. Барселона була змушена відпустити Неймара до ПСЖ.
Разом із трансфером Неймара ПСЖ отримав проблему іншого юридичного змісту. Трансфер бразильця утворив дірку розміром 250 млн євро у балансі клубу. Регламентні положення УЄФА передбачають правило, що балансові борги футбольних клубів не можуть перевищувати 30 млн євро у сезоні 2017/2018. Водночас процес та джерела отримання необхідних фінансових надходжень повинні бути диверсифікованими, прозорими та непов’язаними з власниками клубу. Виходячи із зазначених правил, залишалося лише одне питання, яким чином, витративши такі суми, ПСЖ вдалося виконати правило фінансової чесної гри та закрити балансові витрати.
Фактичним власником ПСЖ є державні фінансові структури Катару, де у 2022 р. відбудеться чемпіонат світу з футболу. Спочатку в пресі з’явилася інформація про те, що катарський інвестиційний фонд призначить бразильця обличчям світової першості, за що заплатить йому 270 млн євро (це дозволить Неймару самостійно викупити права на свою волю у Барселони). Проте обурена громадськість та критика УЄФА змусили ПСЖ відмовитися від цього варіанта.
Тож ПСЖ заплатив напряму Барселоні, а в балансі клубу утворився значний мінус. Юристи ПСЖ були змушені шукати альтернативні варіанти, щоб дотриматися вимог УЄФА. Мабуть, такий варіант було знайдено.
По-перше, ПСЖ зміг довести УЄФА, що фінансові правила дозволяють розбивати суму трансферу пропорційно строку контракту. Отже, ПСЖ розбив сплачену суму Барселоні на 5 років та, напевно, поставив на свої балансові видатки лише 44,5 млн євро у сезон.
По-друге, ймовірно, клуб знайшов додаткові джерела фінансування, розділивши їх з іншими французькими клубами. Викривальним сюрпризом став випадково опублікований лист подяки президента футбольного клубу «Ліон» своєму колезі з ПСЖ: «Завдяки дуже вигідним телевізійним контрактам, укладеними за допомогою тісного зв'язку Вашого клубу з державою Катар, частка всіх французьких клубів у телевізійному пулі істотно виросте». Отже, певна частина грошей з телевізійного пулу від Катару мала б дістатися ПСЖ.
По-третє, ПСЖ повідомляв про шалений попит на футболки з іменем Неймара, які мали принести ПСЖ значні прибутки.
У 2017 р. ПСЖ не зупинився і взяв в «оренду» молоду зірку Франції Кіліана Мбаппе за 45 млн євро з обов’язком сплатити ще 135 млн євро наприкінці сезону 2017/2018. Фактично ПСЖ структурувало цей трансфер як оренду з опцією викупу.
Ці аргументи повинні були стати основною позицією ПСЖ перед УЄФА. У 2017 р. УЄФА доволі стримано відреагувало, ініціювавши власне розслідування, а її президент заявив: «Якщо вина ПСЖ [запорушення фінансових правил] буде доведена, клуб повинен бути виключений з єврокубків». Це розслідування УЄФА закінчилося для ПСЖ без будь-яких негативних наслідків.
У 2018 р. трансфери Неймара та Мбаппе знову потрапили під увагу УЄФА. У фокусі дослідження УЄФА опинилася правомірність та відповідність структурування системи трансферу Мбаппе. Насамперед, УЄФА має дослідити цю структуру трансферу та визначити, чи був це прямий трансферний контракт вартістю 180 млн євро, або правомірна орендна угода з подальшим викупом у розмірі 135 млн євро. Якщо УЄФА дійде стверджувального висновку, ПСЖ буде змушений внести відповідні зміни до свого балансу, що збільшить видатки клубу.
Наразі на початку сезону 2018/2019 УЄФА має винести рішення за повторним клопотанням функціонерів Іспанської федерації футболу щодо дотримання ПСЖ правил фінансової чесної гри при трансферах Неймара та Мбаппе. Слідча палата Інстанції УЄФА з фінансового контролю клубів має дослідити, чи були дії ПСЖ грамотними юридичними рішеннями, які превалюють над духом принципів фінансової чесної гри.
Відстояти правильність своїх юридичних схем ПСЖ буде дуже складно, адже УЄФА, вірогідно, виходитиме із загальних правил фінансової чесної гри та запобігатиме будь-яким спробам їх обійти. Якщо УЄФА дійде висновку про порушення ПСЖ своїх правил, клубу загрожує дискваліфікація в Лізі Чемпіонів, заборона на трансфери, штраф або інші санкції. В результаті застосування таких санкцій ПСЖ може бути змушений продати своїх зірок Неймара та/або Мбаппе, основним претендентом на придбання яких є мадридський Реал.
Враховуючи нещодавнє скасування Спортивним арбітражним судом рішення УЄФА щодо порушення італійським Міланом правил фінансової чесної гри, УЄФА буде дуже ретельно підходити до вирішення справи щодо ПСЖ. Напевно, саме тому УЄФА дещо зволікає з ухваленнями рішення перед закриттям трансферного вікна. Враховуючи таку затримку в часі, мабуть, ПСЖ зможе уникнути серйозних санкцій від УЄФА. Однак будь-яке рішення у цій справі буде визначальним для подальших підходів до виконання правил фінансової чесної гри футбольними клубами Європи.