30 січня 2024, 11:59

Як оскаржити результати податкової перевірки: судова практика 2023

Наталія Іванова
Наталія Іванова помічниця адвоката/старшого співкеруючого партнера Архангельського М.Ю. АО «Синегор»

Jun column


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


З початком епідемії COVID-19, а пізніше введенням на території України воєнного стану частково були призупинені повноцінні податкові перевірки суб’єктів господарювання. Однак з огляду на набрання чинності 8 грудня 2023 року Закону України від 9 листопада 2023-го №3453-ІХ, що повернув податковим органам можливість проведення повноцінних податкових перевірок, актуальною стала тема оскарження їх результатів, адже переважна більшість суб’єктів господарювання у своїй діяльності стикаються з незаконністю проведення податкової перевірки, незаконними процесуальними діями органів податкової служби і, звичайно, з результатами — складеним актом податкової перевірки із зазначеними порушеннями та ППР (податковим повідомленням-рішенням).

Ви маєте право оскаржити такі рішення, прийняті податковими органами:

  • наказ про проведення виїзної чи камеральної перевірки;
  • податкове повідомлення-рішення;
  • відмову в реєстрації податкової накладної;
  • анулювання реєстрації платника податків за певною системою;
  • накладення адміністративного арешту.

Порядок оскарження акта виїзної податкової перевірки, на жаль, законодавством не передбачено. У цьому випадку ви маєте право подати свої заперечення, які мають бути враховані при складанні податкового повідомлення-рішення, що в подальшому можна оскаржувати в судовому порядку.

Як оскаржити результати податкової перевірки?

Оскарження податкових перевірок згідно з чинним законодавством України може проводитися двома способами — в адміністративному порядку та через суд.

Першим етапом оскарження є подача відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України заперечення на акт перевірки та додаткові документи і пояснення.

У підп. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що заперечення розглядаються протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту.

З огляду на практику подані заперечення розглядаються за відсутності суб’єкта господарювання чи його представника, а також зазвичай не враховуються контролюючим органом та залишаються без змін.

Далі складається податкове повідомлення-рішення, яке за приписами підп. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п’яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків у порядку, визначеному підп. 86.7.1 цього пункту.

Другий етап — безпосередньо оскарження в адміністративному порядку (до органу вищого рівня) та/або до суду.

Щодо практики оскарження результатів податкової перевірки у 2023 році

Навіть з огляду на наявний у 2023 році мораторій на проведення податкових перевірок практика суду підтверджує, що підстави оскарження результатів залишаються типовими, однак є кілька найбільш знакових, на яких варто зосередити свою увагу:

1. Подача уточнюючого розрахунку після проведення камеральної перевірки як підстава проведення позапланової перевірки та зупинення процесу прийняття податковим органом відповідного ППР (справа №340/6124/21 від 10 липня 2023 року).

«Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації у період після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки.

У постановах від 31.07.2018 року у справі №804/6468/17, від 03.09.2020 року у справі №808/2156/17 Верховний Суд вказав, що подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість платником податків в межах строків, встановлених статтею 102 ПК України, є підставою для проведення контролюючим органом позапланової документальної перевірки на підставі підпункту 78.1.3 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Предметом такої перевірки є достовірність уточнених показників податкових зобов’язань з податку на додану вартість та відповідність уточнених даних, вказаних у додатках, первинним документам податкового та бухгалтерського обліку платника податків».

2. Позиція КАС ВС (від 16 лютого 2023 року у справі №380/7648/22) щодо блокування податкових накладних і надмірного формалізму податкових органів.

«Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб’єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції, за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб’єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією».

3. Порушення строків проведення перевірки та обмеження права на подання заперечень на акт за результатами перевірки (справа №160/6707/23 від 24 травня 2023 року).

“Зазначає, що під час проведення перевірки контролюючий орган припустився грубих порушень її проведення, зокрема, пропустив граничні строки проведення камеральної перевірки, а також не надіслав за адресою позивача акт перевірки, тим самим обмежив право на подання відповідних заперечень.

При прийнятті рішення судом також ураховується добросовісність Підприємства як платника податку, який після виправлення самостійно виявлених помилок надав відповідачеві уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань із ПДВ від 14.07.2022 року, в якому відкоригував та виключив із складу податкового кредиту ті суми ПДВ, які відображені у Акті камеральної перевірки, на підтвердження чого матеріали справи містять копію квитанції №2 про його отримання».

У підсумку хочемо наголосити на важливості оскарження. Не зволікайте та звертайтеся вчасно до кваліфікованих адвокатів. Правильно сформована позиція, вчасно подані заперечення та судове оскарження незаконних ППР збереже вас і ваш бізнес від негативних наслідків (штрафів, арештів тощо).

Також, щоб підготуватися до візиту податкової, рекомендуємо:

● перевірити заздалегідь, чи є компанія в плані-графіку;

● перевірити, чи всі документи є в наявності та чи зможете ви оперативно працювати з ними на перевірці;

● оцінити зони ризику, які можуть призвести до податкових донарахувань та, за потреби, підготувати захисну позицію;

● провести тренінг для працівників, як поводити себе під час перевірки.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати