З кожним роком після настання глобальної економічної кризи тиск з боку податкового органу на платників податків тільки збільшується і, на жаль, передумов для зміни таких тенденцій в іншому напрямку не передбачається. З одного боку, дійсно існує реальна необхідність у наповненні державного бюджету, але, з іншого, деякі методи податківців вражають своєю креативністю. У цій статті наведено найпоширеніші проблеми бюджетного відшкодування, їх законодавче врегулювання та судова практика з розгляду таких спорів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Строк зберігання податкового кредиту становить понад 1095 днів
Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від’ємному значенні суми податкових зобов’язань така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні періоди, а в разі відсутності податкового боргу – зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді різниця між податковим кредитом та податковими зобов’язаннями знову має від’ємне значення, то:
а) платник податків отримує бюджетне відшкодування фактично сплаченої суми податку;
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування переноситься до наступного податкового періоду.
Платник податку, який прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, разом з податковою декларацією із зазначенням суми від’ємного значення подає відповідну заяву. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Пунктом 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
З огляду на викладену норму, податковий орган вважає, що платник податків також не має права на перенесення суми від’ємного значення податкових зобов’язань до наступних звітних періодів після спливу 1095 днів. Тобто в разі виникнення переплати з ПДВ більше ніж за 1095 днів з дня такої переплати, платник податків втрачає право на подальше використання отриманого податкового кредиту.