Всі вже звикли, що повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі — ПДВ) завжди було статтею витрат державного бюджету, яку уряду хотілося б скоригувати, але без зниження інвестиційної привабливості країни, на щастя, не вийде цього зробити. Однак не все так погано, як здається. Нарікання на роботу Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування ПДВ (далі — Реєстр) з'являються дедалі рідше.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Станом на жовтень 2019 р., з початку року платникам податків було повернуто 132,7 млрд грн. Для порівняння, за аналогічний період 2018 р. повернення бюджетного відшкодування було на рівні 97,6 млрд грн, що на 10,1 млрд грн більше цього показника за аналогічний період 2017 р. (87,6 млрд грн). Безперечно, простежується динаміка росту обсягів повернених коштів. Погодьтеся, 36% є доволі оптимістичною цифрою. При цьому, на початок вересня 2019 р. обсяги відшкодування були на рівні 105,2 млрд грн, а за аналогічний період 2018 р. — 85,2 млрд грн. Бачимо ріст у 9%. Зрештою, різниця у 25% дозволяє говорити про позитивні зрушення в цьому напрямку за останній рік.
До того ж, аналіз даних про стан перерахування платникам податку узгоджених сум бюджетного відшкодування ПДВ, відповідно до отриманої від Міністерства фінансів України інформації з Реєстру, свідчить про те, що з початку 2019 р. простежується 80% повернення сум відшкодування протягом місяця за результатами камеральних перевірок. Протягом 2019 р. лише кілька відсотків припадає на випадки, коли повернення сум відшкодування відбувалося понад 60 днів. Не дарма, що навіть підприємства аграрної промисловості та гірничо-металургійного комплексу рідше висловлюють нарікання на роботу Реєстру.
Оцінка рівня бюджетного відшкодування до кінця року
Варто відзначити, що присутня висока ймовірність зниження рівня бюджетного відшкодування ПДВ до кінця року у зв'язку з невиконанням бюджету. Пояснюючи причини невиконання бюджету, Міністерство фінансів України (далі — Мінфін) зазначає, що з початку 2019 р. лібералізація щодо оподаткування ПДВ відчутно позначається на рівні бюджетних надходжень. Наприклад, звільнення з 01.01.2019 р. від оподаткування ПДВ імпорту сонячних батарей та вітряків, що за інформацією Мінфіну щомісячно становить близько 0,6 млрд грн недонадходжень, частково призвело до невиконання бюджету в розрізі надходжень з ПДВ.
Станом на сьогодні аграрії та металурги висловлюють занепокоєння щодо можливості зменшення обсягів бюджетного відшкодування ПДВ до кінця року через невиконання бюджету в розрізі надходжень з ПДВ. У зв'язку з цим, окремої уваги заслуговує формування прогнозу бюджетних надходжень з ПДВ.
Офіс з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України, який фінансується програмою «Підтримка реформи управління державними фінансами» Німецького товариства міжнародного співробітництва» (далі — Офіс), ґрунтовно займається дослідженням цього питання.
Зокрема, готуючи оцінку прогнозу на 2019–2021 рр., Офіс дійшов висновку про застарілість Методики прогнозування надходжень ПДВ, затвердженої спільно Наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України №545/315/502/637 від 31.08.2014 р., яку використовує Мінфін та Державна податкова служба України (далі — ДПС) для прогнозування надходження ПДВ.
Офіс встановив, що вказана методика є застарілою не лише за підходом до розрахунку, але й через відсутність низки вихідних даних для прогнозного розрахунку. Зокрема, під час підготовки прогнозу бюджетних надходжень з ПДВ на 2019 р. до уваги бралися лише окремі показники (3 із 7 складових), що становлять спрощену систему розрахунку.
Тому постає питання впливу завищених показників бюджетних надходжень з ПДВ на його бюджетне відшкодування. У цій ситуації достеменно незрозуміло, з чим пов'язана така ситуація: чи з відсутністю організації процесу збирання даних, чи зі стратегією розрахунку на коригування впродовж року, чи з чимось іншим. Офіс однією з причин завищення значення прогнозного показника вважає утримання дефіциту бюджету на низькому рівні, адже дефіцит бюджету є показником, який відстежує Міжнародний валютний фонд.
Що стосується виконання плану з бюджетного відшкодування на 2019 р. загалом, то за показниками Мінфіну, він знаходиться на рівні 158,8 млрд грн, за показниками ДФС — 148,7 млрд грн. Незважаючи на прогнози бізнесу щодо зниження рівня бюджетного відшкодування до кінця року, варто відзначити позитивні зрушення в напрямку налагодженості системи та повернення коштів у порівняно стислі строки.
Вважаю, що перегляд Методики та її подальше застосування допоможе відійти від необхідності ставити відомствам незручні питання щодо причин наявності завищення прогнозних показників та реальної спрямованості їхнього впливу, що допоможе й надалі прогресувати в питанні бюджетного відшкодування ПДВ.