З розвитком бізнесу в Україні укладення зовнішньоекономічних контрактів вважається нормальною практикою. Співробітництво з іноземними компаніями є досить поширеним, щодня укладається безліч зовнішньоекономічних договорів (далі – ЗЕД договорів), імпортуються та експортуються товари, отримуються та надаються послуги. Звичайно, для економічного розвитку країни цей значний крок – доказ на користь того, що українські компанії вважаються гідними партнерства, користуються довірою та повагою на міжнародному рівні. Розвиток зовнішньоекономічних відносин на рівні підприємств сприяє також налагодженню взаємин між державами на політичному рівні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Але законодавством України встановлено низку вимог, які мають бути додержані при провадженні зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД), та штрафні санкції, які мають сплачуватися суб’єктами господарської діяльності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань їх контрагентами. Банківський нагляд та можливість нарахування пені ускладнює участь українських компаній у ЗЕД, робить її більш ризиковою. І якщо деякі компанії погоджуються з прийняттям додаткових ризиків, інші приймають рішення про реєстрацію підприємства для ведення ЗЕД у державах, де не встановлено надмірного контролю та додаткової відповідальності за провадження такої діяльності.
Утім, ця стаття присвячена підприємствам, що здійснюють ЗЕД безпосередньо в Україні, деяким проблемам, з якими вони стикаються, підставам виникнення таких проблем та шляхам їх вирішення.