Проектом наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – Проект), що з 22.03.2017 розміщений на сайті ДФС України для обговорення, пропонується змінити декларацію на основі викладення її у новій редакції. Запропоновані зміни стосуються:
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
1) Оподаткування доходів (прибутків) від лотерейної діяльності
До декларації та таблиці 1 додатку ВП «Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и)» пропонується додати нові рядки:
- 09.1 Сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду (позитивне значення, рядки 09.1.1–09.1.2);
- 09.1.1 Загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею;
- 09.1.2 Сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення.
Це пов’язано зі зміною правил оподаткування доходів суб’єктів, які здійснюють випуск і проведення лотерей, на основі оподаткування валового ігрового доходу та поступового підвищення податкового навантаження для таких суб’єктів через диференціацію ставок податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей (з 18% у 2017 до 30% з 2021 р.). Такий підхід почав застосовуватись з 01.01.2017, коли набрали чинності зміни до Податкового кодексу України №1797-VIII від 21.12.2016 (далі – ПК України). У п. 14.1.271 ПК України дано визначення доходу суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, який складається із суми безнадійної заборгованості та суми доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду.
2) Оподаткування доходу за договорами перестрахування
До декларації та таблиці 1 додатку ВП пропонується додати новий рядок 07.2 Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування.
У п. 141.1.2 ст. 141 ПК України конкретизовано, що страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договором перестрахування не включаються до об’єктів оподаткування, до яких застосовуються ставки 0% і 3%. Таке доповнення є абсолютно правильним. Раніше суб’єкти, які здійснюють страхову діяльність, самостійно приймали рішення щодо необхідності (не)включення їх до об’єктів оподаткування податком на дохід страховика за ставкою 3%. Відтепер оподаткування податком на дохід страховика за ставкою 3% застосовується у вигляді суми страхових платежів, страхових внесків та страхових премій лише за договорами страхування і співстрахування.
3) Виключено можливість зарахування сплаченого податку на майно в рахунок сплати податку на прибуток
З додатку ЗП вилучається рядок 16.5 Сума нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПК України щодо об’єктів нежитлової нерухомості (п. 137.6 ст. 137 розділу ІІІ ПК України).
З ПК України виключено п. 137.6 ст. 137 Аргументовано це тим, що оскільки суми нарахованого податку на майно за правилами бухгалтерського обліку зменшують фінансовий результат до оподаткування, зменшувати податок на прибуток не потрібно. Тобто законодавці прагнули таким виключенням уникнути подвійного зменшення суми податку на прибуток, оскільки сума нарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є витратами, які зменшують фінансовий результат до оподаткування, що визначений за правилами бухгалтерського обліку, і зменшує об’єкт оподаткування.
4) Уточнено порядок застосування різниць, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування
Найбільших змін зазнає додаток РІ «Різниці».
1. У розділі «Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів» видозміна рядків 1.1.3–1.1.4 і 1.2.3 пов’язана із зміною п. 138.3.1 ст. 138 ПК України, яким встановлено, що ці об’єкти основних засобів і нематеріальних активів є невиробничими, тобто такими, що не призначені для використання у господарській діяльності. Відтепер не можна амортизувати також витрати на придбання/самостійне виготовлення та витрати на ремонт, реконструкцію та інші поліпшення невиробничих нематеріальних активів (раніше це стосувалось лише основних засобів).
2. Включено новий рядок 2.2.3 Сума списаної дебіторської заборгованості (у т.ч. за рахунок резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним п. 14.1.11 ПК України (п. 139.2.2 ПК України), а колишній рядок 2.2.3 змінений на 2.2.2 при збереженні його змісту. В основній частині декларації додано новий рядок 09.2 Сума безнадійної заборгованості, визначеної пп. е пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПК України.
Такі зміни відбулись у зв’язку із викладенням у новій редакції терміну «безнадійна заборгованість» у п. 14.1.11 ст. 14 ПК України, а також із зміною різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування. Тобто внаслідок змін у ПК України під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток платник повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування, що визначений за правилами бухгалтерського обліку, на суму нарахованого резерву сумнівних боргів і суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів, після чого дослідити таку заборгованість на предмет відповідності ознакам безнадійної. За умови відповідності таким ознакам об’єкт оподаткування зменшується на таку суму.
3. Додаються нові рядки 3.1.10–3.1.12 до переліку різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій:
- рядок 3.1.10 Сума безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб) і платникам податку, що оподатковуються за ставкою 0%…
- рядок 3.1.11 Сума витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб) і на користь платників податку, що оподатковуються за ставкою 0%…
- рядок 3.1.12 Сума доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.
Отже, під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток фінансовий результат до оподаткування, що визначений за правилами бухгалтерського обліку, потрібно збільшити на нові різниці, визначені у рядках 3.1.10–3.1.12, яких до 01.01.2017 не було.
4. У «Інших різницях» зміст та структура рядків щодо страхових резервів страховиків змінюється і скорочується: 4 рядки замінюються двома новими: позитивна (рядок 4.1.1) чи від’ємна (рядок 4.2.1) різниці між приростом (убутком) сформованих у звітному періоді відповідно до П(С)БО або МСФЗ страхових резервів (технічних, математичних, належних виплат страхових сум та ін. …, крім тих, які не впливають на формування ФРДО страховика, та приростом (убутком) резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг… (за вирахуванням частки участі перестраховика у страхових резервах).
Починаючи з 01.01.2017, спостерігається зміна підходу до коригування фінансового результату до оподаткування у частині страхових резервів. Під час застосування коригування фінансового результату до оподаткування потрібно враховувати розбіжність між сумою страхових резервів, сформованих за правилами національних П(С)БО або МСФЗ, і розрахованих за методикою, яка формується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Відтак, під час розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток фінансовий результат до оподаткування коригується на суми страхових резервів, вплив витрат на формування яких обмежується тільки визначеною сумою за методикою.
5. Різниці, передбачені розділом І ПК України, враховують суму пропорційного коригування доходів (рядок 4.2.4) і витрат (рядок 4.2.5) з метою ТЦО, а рядки 4.1.6–4.1.7 щодо зворотного коригування виключені.
6. Додаються нові рядки 4.1.17 Сума нарахованої амортизації основних засобів 4-ої групи протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації» та 4.2.16 Сума розрахованої амортизації основних засобів 4 групи відповідно до п. 138.3 ст. 138 розділу ІІІ ПК України за податкові (звітні) періоди». У додатку АМ «Інформація щодо нарахованої амортизації» додається новий рядок А4.12 щодо розрахунку амортизації 4-ої групи основних засобів за прямолінійним методом з урахуванням мінімально допустимого строку амортизації (тобто 2 роки).
У п. 42 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України передбачається можливість використання прискореної амортизації для 4-ої групи основних засобів за прямолінійним методом (тобто на противагу 5 рокам дозволяється 2 роки). Використання прискореної амортизації можливе для основних засобів, які: не були введені в експлуатацію та не застосовуються на території України; використовуються у власній господарській діяльності і не продаються (не надаються в оренду) іншим особам; введені в експлуатацію з 01.01.2017. до 31.12.2018 або придбані (створені) після 01.01.2017. Якщо хоч одна із цих умов не виконана до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимого строку, починаючи з дати введення основних засобів у експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, у якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, повинен здійснити коригування фінансового результату на такі різниці.
5) Уточнено положення щодо уникнення подвійного врахування при визначенні фінансового результату до оподаткування доходів або витрат, виникнення яких для цілей оподаткування відбувається після 01.01.2015
Додані рядки щодо суми витрат (рядок 4.1.16) та доходів (рядок 4.2.15), що враховані під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 01.01.2015 та враховані у складі витрат/доходів відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ під час визначення ФРДО після 01.01.2015.
Це не вичерпний перелік змін до форми декларації та додатків до неї – окреслено лише найбільш важливі з них. Отже, форма декларації (з додатками) зазнає суттєвих змін після того, як цей Проект буде затверджений. Він набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Дата опублікування поки що невідома, оскільки Проект до 22 квітня перебуває на обговоренні, а вже після обговорення і редагування має бути затверджений наказом Мінфіну і опублікований у «Офіційному віснику України».
З огляду на це, нова форма декларації (з додатками) буде застосовуватись підприємствами з базовим звітним періодом квартал, найімовірніше, її доведеться заповнювати вже за І півріччя 2017 р. і наступні звітні періоди.