Проходження в парламенті законопроекту №4733-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення містобудівної діяльності» (далі – Закон) та його прийняття 17.01.2017 р. супроводжувалося жвавою дискусією та занепокоєнням серед забудовників. Фактично, на фоні декларування спрощення ведення бізнесу відбулися зворотні процеси. За підтримки профільного міністерства законодавець посилив адміністративний контроль та виключив повідомний принцип щодо об’єктів будівництва, до яких увага держави, на його думку, повинна бути значно більшою.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Варто відзначити, що системні забудовники вже довгий час не йдуть по лінії меншого опору та не прагнуть занизити розрахунки категорії складності об’єкта будівництва. Навпаки, з огляду на легкість анулювання дозвільного документа – декларації, яка реєструється за спрощеною процедурою, вони намагаються потрапити до загального порядку, щоб отримати саме дозвіл на виконання будівельних робіт. Тому активного лобіювання проти Закону не було помітно. Противників передбачених змін можна зрозуміти через побоювання зростання корупційних ризиків, однак ніяк не через аргументи про невиправданість посилення адміністративних заходів.
Отже, чим було зумовлене прийняття Закону, яка його мета та спосіб досягнення останньої? З прийняттям у 2011 р. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» всі об’єкти будівництва повинні належати до однієї з п’яти категорій складності, залежно від чого визначається стадійність будівництва, обов’язковість проведення експертизи проектної документації та вимоги дозвільних процедур. Такий поділ на категорії суперечив європейській практиці, яка на той час мала усталений і детальний порядок визначення класу наслідків (consequences classes) небезпеки від будинків. Існують три класи: СС1 (охоплює І-ІІ категорії за українською класифікацією), СС2 (охоплює ІІІ-IV категорії), СС3 (відповідає V категорії).
Згідно з чинним законодавством, критерії ІІІ категорії складності об’єкта дають можливість віднести до неї громадські, торговельні, офісні та багатоквартирні житлові будівлі. Не секрет, що деякі забудовники з метою отримання права на виконання будівельних робіт за повідомним принципом ще й занижували IV категорію складності своїх об’єктів, бажаючи підігнати її під параметри ІІІ та уникаючи таким чином перевірки документів (проектної документації, документів на землю). За такого законодавчого регулювання склалися умови, коли початок будівельних робіт і введення в експлуатацію об’єктів зі значним ризиком небезпеки (наприклад, будівель, в яких одночасно можуть перебувати 500 осіб) здійснюється без експертного контролю. За статистикою ДАБІ, з 3,5 тис. об’єктів ІІІ категорії, які перевірялися у 2014-2015 рр., на кожному п’ятому виявлені порушення.
З метою введення процесу будівництва об’єктів ІІІ категорії складності під контроль експертів та контролюючих органів, Закон передбачає внесення змін в усі нормативні акти, які містять згадування 5-рівневої класифікації, замінивши її на зазначену вище 3-рівневу. При цьому правове регулювання для класу наслідків СС2 (тобто ІІІ категорії) визначається таким же, як на сьогодні передбачено для VI і V категорії. Отже, за спрощеною процедурою та без експертизи проектної документації буде дозволено проектувати й будувати індивідуальні житлові будинки, невеликі (до 50 жильців) багатоквартирні будинки, мінімаркети, невеликі громадські будинки (приміщення), певні промислові та складські будівлі.
Після набрання чинності Законом з ужитку будівельної галузі буде виключено поняття «декларація про початок виконання будівельних робіт» та «декларація про початок підготовчих робіт». Єдиним дозвільним документом залишиться «дозвіл», який необхідно буде отримувати при будівництві об’єктів з класом наслідків СС2 і СС3. При цьому право проводити будівельні роботи стосовно нескладних об’єктів (СС1) набуватиметься за повідомним принципом після направлення органу держархбудконтролю відповідного повідомлення.
Нове – не забуте старе
Серед позитивних новел Закону варто відзначити повернення до практики, коли на підзаконному рівні визначається перелік будівельних робіт, які не потребуватимуть жодних дозвільних документів для законності їх виконання. Такий перелік повинен розробити Кабмін (аналог такого документу існував до 2011 р. і був затверджений постановою Кабміну від 30.09.2009 р. №1104). Дуже правильне рішення, адже будівельні роботи (крім розподілу за об’єктами, на яких вони проводяться) поділяються ще й на види за об’ємом і типом: капітальний ремонт, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення, нове будівництво). З позиції архітектурного контролю, не завжди є сенс проходити дозвільні процедури, наприклад, при капітальному ремонті інженерних мереж будівлі.
Законом також передбачається, поки що у формі бланкетної норми повернути реальні повноваження архітектурно-містобудівним радам при органах місцевого самоврядування.
Контроль за видаленням зелених насаджень посилено
Змінами до Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про благоустрій населених пунктів» повертається контроль органів благоустрою за сплатою відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню у зв’язку з будівництвом. Розрахунок вартості зелених насаджень вказується в акті обстеження, вона підлягатиме сплаті до моменту введення об’єкта в експлуатацію. Нагадаємо, що станом на сьогодні немає жодних законодавчих механізмів контролю питання збереження/відновлення зелених насаджень після отримання дозвільного документа на підготовчі чи будівельні роботи.
Прагнення звести до мінімуму дискреційні повноваження при видачі МБУ
Дуже велика увага в Законі приділена процедурі видачі й змісту містобудівних умов та обмежень (далі – МБУ). Зокрема, визначено виключний перелік підстав для відмови у видачі цього документу. Також визначено вичерпний перелік власне умов та обмежень, які може містити цей документ. Новелою є запровадження процедури та підстав для скасування МБУ. Передбачається, що МБУ можуть бути скасовані головними інспекторами з будівельного нагляду, у разі їх невідповідності містобудівному законодавству, містобудівній документації чи будівельним нормам, стандартам і правилам, а також за рішенням суду.
Критерії для класів наслідків не є новими
Визначені Законом критерії для віднесення об’єктів будівництва до класу наслідків СС1, СС2 чи СС3 не повинні бути несподіванкою для проектантів чи забудовників, адже вони дослівно повторюють критерії, які були передбачені Національним стандартом України ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», затверджений Наказом Мінрегіону України від 14.05.2013 р. №195.
Відповідальність вимірюється мінімальними заробітними платами
Як відомо, у зв’язку зі збільшенням у 2017 р. розміру мінімальної зарплати, Законом від 20.12.2016 р. №1791-VIII внесено зміни до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в частині зміни мінімальної зарплати як критерію для розрахунку штрафів на прожитковий мінімум. Не зовсім зрозуміло, ми спостерігаємо упущення законодавця чи свідоме голосування, однак не пройшло і місяця, а Закон повернув мінімальну зарплату до формули розрахунку розміру відповідальності у сфері містобудування, при цьому не зменшивши її кратність. В результаті, розмір штрафів за відповідне порушення вимог містобудівного законодавства з набранням чинності Законом збільшиться майже вдвічі. Щоправда, набрання чинності (за умови, що Президент підпише Закон) відбудеться через 4 місяці після опублікування. Якщо в цьому випадку маємо чергову законотворчу помилку, то ще буде час її виправити.
Контроверсійний «останній штрих» при обговоренні законопроекту
Окремо варто відзначити єдину (але суттєву) зміну до законопроекту №4733-1, яка була проголосована в період між прийняттям його «за основу» та «в цілому». Вона стосувалася знову ж таки згортання раніше початих ініціатив. Зокрема, в останній момент проголосовано зміни до ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якими передбачається позбавлення повноважень місцевого самоврядування у містах з населенням менше ніж 50 тис. жителів реалізовувати наглядові функції щодо будівель класу СС2. Проти цієї поправки активно виступала Асоціація міст України, однак автори законопроекту наполягали на її доцільності, з огляду на те, що малі міста не проявляють ініціативи щодо передачі їм відповідних повноважень від Держархбудінспекції, а остання через заплановану децентралізацію змушена скорочувати свої штати, але при цьому продовжувати виконувати відповідні повноваження у таких містах.