У 2017 р. Київ визнали найзеленішою столицею Європи з населенням понад 2 млн осіб. Такі дані містилися в дослідженні урбаніста Філіпа Гартнера. А у рейтингу зелених міст планети за 2020 р. українська столиця посіла соте місце.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За результатами діяльності центру моніторингу забудови Києва у столиці виявлено більше півтисячі об’єктів, що визначаються як самочинне будівництво. Це здебільшого житлові приміщення, газові заправки, парковки і СТО, торгово-розважальні комплекси.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою та Радою міністрів АР Крим та органами місцевого самоврядування, а рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації. Ст. 16 зазначеного Закону передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розробки та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Навіщо потрібен генеральний план
Генплан розвитку Києва є основним містобудівним документом, який визначає принципові рішення щодо розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста.
Генпланом населеного пункту визначаються:
• загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану;
• території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання;
• потреби в територіях для забудови та іншого використання;
• потреба у зміні меж населеного пункту, черговість і пріоритетність забудови та іншого використання територій;
• межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій;
• планувальна структура та просторова композиція забудови населеного пункту;
• інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.
Чинний генплан Києва завершився у 2020 р., перший його новий проєкт був у 2017 р., але, на жаль, його так і не затвердили. Тобто генплан столиці не оновлювався понад 17 років, хоча за законодавством таке оновлення має здійснюватися кожні 5 років.
Необхідність генплану полягає в сприянні розвитку населеного пункту, він має зберігати унікальні планувальні особливості існуючого населеного пункту, покращувати рівень проживання людей та доводити його до сучасних стандартів, поліпшувати зонування територій, створювати додаткові об'єкти сервісу, гармонізувати існуючі та нові території.
Детальний план території
Ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. Саме на підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проєкт землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід’ємною частиною детального плану території.
Детальний план території (ДПТ) визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування території;
5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місця їх розташування;
6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;
8) систему інженерних мереж;
9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;
10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;
11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Таким чином, детальний план територій уточнює та доповнює положення генерального плану, не потребує обробки великої кількості картографічних даних та може розроблятися стосовно кварталу, мікрорайону, є фінансово вигіднішим та може фінансуватися з місцевого бюджету. А генеральний план включає в себе територію всього населеного пункту.
Чи можна законно знести незаконно побудоване майно
Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідальність за самочинне будівництво, що встановлена законодавством, це попередження, штраф та примусове знесення. Перші два види відповідальності навряд чи лякають забудовників, що здійснюють самочинне будівництво. Єдиним більш-менш ефективним є примусове знесення, однак для його реалізації необхідне звернення до суду з позовом про знесення самовільно збудованого майна та приведення земельної ділянки у попередній вигляд. Та навіть якщо вдасться отримати позитивне рішення суду, шанси виконати його досить низькі. По-перше, виконання такого рішення недешеве, а враховуючи, що демонтувати об’єкт має сам забудовник і він же має фінансувати роботи щодо такого знесення, виконати таке рішення суду можливо лише після того, як виконавець звернеться до суду з заявою до позивача про виконання рішення суду ним самим або про проведення оплати необхідних дій для виконання рішення суду. Як наслідок, оплату демонтажних робіт перекладуть на інвестора, або ж вони будуть здійснені за рахунок державних коштів.
Як вирішити проблему
Для того, щоб вирішити проблему з незаконним будівництвом, найголовнішим є затвердження нового генплану міста, в якому буде чітко прописано, що кожне нове будівництво має пройти громадські слухання, обговорення кожного проєкту експертами і активістами. Ніхто з мешканців столиці не хоче натрапляти на зелені паркани, якими облаштовують майданчики незаконних забудов, біля яких час від часу люди проводять мирні акції протесту проти тієї чи іншої забудови. А найгірше, коли такі незаконні забудови роками недобудовуються, збільшуючи кількість «недобуду» в столиці, та ще й час від часу призводять до нещасних випадків серед дітей, яких приваблюють такі місця для проведення екстремальних ігор.
Для вирішення проблеми незаконного будівництва необхідно розробити та затвердити новий генплан, який має містити положення про реконструкцію застарілого житлового фонду, шляхи подолання проблеми забруднення повітря, збереження зон відпочинку та туристичних зон, запобігання затопленню вулиць. Необхідні й пункти, присвячені швидкій відновлюваності міста в період криз і катастроф, а також питанню глобальних змін клімату. Велику увагу у новому генплані слід приділити розвитку дорожньої інфраструктури, зокрема перехоплюючих паркінгів біля транспортних розв’язок (поблизу станцій метро та на в’їздах до міста, інженерних комплексів і транспортних розв’язок), а також велосипедної інфраструктури, збільшенню площі озелененої території в межах міста, побудові мостів, забудові нових районів.
Окрім того, новий генплан має захищати місто від свавілля забудовників, у ньому мають міститися будівельні обмеження, а також має бути збільшена відповідальність забудовників, які без належних документів здійснюють будівництво. А для цього потрібне внесення змін у законодавство, яке забезпечуватиме сувору відповідальність за вчинення забудовниками навіть першого кроку на шляху зведення об’єктів, які не мають належних документів для їх будівництва.