 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Майже дев’ять років тому Україна вперше зіткнулась із масштабними негативними наслідками війни — масовим внутрішнім переміщенням всередині країни, причиною якого стала збройна агресія та тимчасова окупація рф частини території України. Через повномасштабне вторгнення рф в Україну 2022 став роком наймасовішого внутрішнього переміщення в Європі після Другої світової війни. Наслідками збройної агресії рф проти України є значна кількість постраждалих цивільних осіб, зокрема тих, які змушені були покинути своє місце проживання та переміститися на безпечніші території всередині України та за її межі, особи, які були депортовані чи примусово переміщені, а також населення, яке залишилося проживати на тимчасово окупованих територіях або в районах проведення бойових дій.
Проте найбільшу проблему становить порушення права українських громадян на гідне життя через втрату житла.
Житлова проблема для громадян України сягнула небувалих досі масштабів. Відновлення потребують міста та села. Сотні тисяч українців вже ніколи не будуть мати змоги повернутися до тих осель, які вони покинули через війну, адже значна частина будівель не підлягає відновленню. За даними Міністерства розвитку громад та територій України, з початку повномасштабної збройної агресії ворог зруйнував понад 111 тисяч індивідуальних будинків і понад 14 тисяч багатоквартирних будинків.
За інформацією заступника міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрія Гайченка, унаслідок російської агресії в Україні вже зруйновано або пошкоджено 116 тисяч житлових будинків, у яких мешкали близько 3,5 млн людей.
Відповідно до спільного звіту, підготовленого Світовим банком, Європейською комісією й урядом України, станом на вересень 2022 року, на відбудову та відновлення України необхідно було 349 млрд доларів США, із яких потреби відбудови та відновлення житла в Україні сягали 69 млрд доларів США. За нинішніми оцінками сума збитків, завданих житловому фонду країни, вже перебільшує 100 млрд грн. За підрахунками Kyiv School of Economics, збитки України від пошкодження або руйнування будівель та інфраструктури складають $103,9 млрд. Зокрема, з початку війни росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 44.8 млн квадратних метрів житлового фонду .
За оцінками спеціалістів, внаслідок підриву Каховської ГЕС, постраждало понад 19 тисяч будинків. У зоні лиха найбільше постраждали житлові будинки населення – 57% всіх об’єктів, на другому місці – малі нежитлові споруди (42%), решта – громадські об’єкти. Можливо, затоплені: 7 тис. 206 будинків із загальною приблизною площею затоплення 1 тис. 174 тис. м². Повністю затоплені: 9 тис. 573 будинків, що були повністю затоплені, з загальною площею затоплення 1 тис. 040 тис. м². Частково затоплені: затоплення зафіксували у 2 тис. 189 будинках і загальна площа затоплення – 318 тис. м². Загальна площа затоплених будинків становить 2 тис. 532 тис. м².
Наразі не існує єдиного механізму, тому постраждалі громадяни мають діяти усіма наявними способами. По-перше, звернутися до поліції, яка зафіксує всі факти руйнувань та внесе справу в ЄРДР. По-друге, з відповідною заявою до місцевої адміністрації. Звісно, треба внести максимальну інформацію з фото та відео в «Дію».
Ще один варіант та гарантія на випадок майбутніх судових суперечок - це замовлення експертизи в спеціальних інститутах при Міністерстві юстиції.
За словами народного депутата Олени Шуляк, станом на сьогодні українці через застосунок «Дія» вже подали 335 тисяч заявок за зруйноване або пошкоджене житло, що стосується більше ніж 23 млн кв. м житла.
22.05.2023 р. набрав чинності Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Закон), який визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації (далі – рф) проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, тобто з 24 лютого 2022 р.
Способи надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна
Компенсація надається шляхом:
-
надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку;
-
фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у т.ч. такого, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката.
Однак, в залежності від типу знищеного об’єкта нерухомості, деяким отримувачам компенсації надається можливість обрати спосіб компенсації. Наприклад, компенсація за знищений будинок садибного типу, садовий або дачний будинок, об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки) надається – за вибором отримувача компенсації – одним із зазначених вище способів. Водночас компенсація за знищену квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, складову частину об’єкта будівництва (квартиру, інше житлове приміщення в будівлі), що після прийняття в експлуатацію є самостійним об’єктом нерухомого майна, надається виключно шляхом фінансування придбання іншої нерухомості з використанням житлового сертифікату.
Хто приймає рішення про надання компенсації?
Розгляд питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна здійснюється Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Комісія).
Комісія приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, а також, на запит спадкоємця або нотаріуса, який завів спадкову справу, рішення про наявність/відсутність у спадкодавця правових підстав для отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомості. Отримувачам компенсації Комісія також має надавати інформацію та консультації з питань її отримання.
Покроковий алгоритм отримання компенсації
Крок 1. Подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна.
Заява подається до Комісії на відповідній території, де знаходиться знищена нерухомість під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об’єкт нерухомого майна, або якщо об’єкт пошкоджено/знищено після припинення або скасування воєнного стану – протягом трьох років з дати припинення або скасування воєнного стану на території, на якій розташований (розташовувався) об’єкт нерухомого майна, пошкоджений або знищений внаслідок обставин, спричинених збройною агресією рф (замінування/розмінування тощо).
Заява подається щодо кожного знищеного об’єкта нерухомого майна окремо, а також може подаватися: в електронній формі – засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (тобто Порталу Дія); у паперовій формі – через центр надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП), орган соціального захисту населення або нотаріуса.
Крок 2. Розгляд заяви:
-
строк розгляду заяви Комісією не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання
Проте, за рішенням Комісії, строк може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об’єкт знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого Мінреінтеграції.
-
розгляд заяв здійснюється у порядку черговості їх надходження у розрізі: кожного населеного пункту (для знищених об’єктів, які розташовуються (розташовувалися) поза межами населеного пункту, – у розрізі території кожної територіальної громади); способу надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна у межах території відповідної територіальної громади
Зазначені норми щодо черговості розгляду заяв потребують додаткової конкретизації, адже не дають чіткого розуміння того, як буде визначатись черговість відносно різних способів компенсації.
-
комісія може зупинити розгляд заяви, якщо: не подано або подано не в повному обсязі документи (відомості)
Рішення про зупинення розгляду заяви може бути прийнято Комісією протягом строку, встановленого для її розгляду, про що заявнику повідомляється не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення. У разі усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, її розгляд поновлюється. Це відбувається протягом п’яти робочих днів з дня отримання Комісією відомостей про усунення відповідних обставин.
Крок 3. Рішення про надання компенсації
-
Комісія може прийняти рішення про надання або відмову у наданні компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна. Підставами для відмови у наданні компенсації є: подання заяви особою, яка не може бути отримувачем компенсації або не має повноважень для подання заяви; виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві; подання заяви після спливу строку, визначеного Законом;
-
рішення про надання або відмову у наданні компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту/ВЦА населеного пункту протягом п’яти календарних днів з дня прийняття Комісією такого рішення;
-
копія рішення про надання/відмову у наданні компенсації завантажується посадовою особою виконавчого органу ради, військової адміністрації/ВЦА населеного пункту до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого та знищеного майна) протягом п’яти робочих днів з дня його прийняття.
Крок 4. Отримання і використання житлового сертифікату
Одним із способів надання компенсації за знищений об’єкт нерухомості є фінансування придбання квартири або інших визначених Законом об’єктів з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості (або скорочено – житлового сертифіката).
Закон визначає житловий сертифікат як електронний документ, що підтверджує гарантії держави щодо забезпечення фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (зокрема спорудженого у майбутньому, або інвестування/фінансування їх будівництва) в обсязі, що дорівнює грошовій сумі, зазначеній у такому документі.
У разі прийняття рішення про надання компенсації шляхом видачі житлового сертифіката Комісія виготовляє житловий сертифікат та направляє його заявнику.
Застереження!!! Для фінансування придбання відповідних об’єктів нерухомості з використанням житлового сертифіката отримувач компенсації (його представник) звертається до визначеної Кабінетом Міністрів України юридичної особи. Звернутися до неї можливо буде протягом п’яти років з дня видачі житлового сертифіката, а строк розгляду відповідного звернення не повинен перевищувати 10 робочих днів.
Розмір компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна визначається щодо кожного отримувача та кожного знищеного об’єкта окремо, виходячи із загальної площі знищеного об’єкта та вартості 1 квадратного метра його площі.
Розмір компенсації за об’єкт, що перебуває у спільній власності двох та більше отримувачів компенсації, визначається пропорційно до розміру частки, яка належить відповідному співвласнику. Співвласники об’єкта, що перебуває у спільній сумісній власності, вважаються власниками рівних часток.
Визначення вартості 1м2 площі має здійснюватися в порядку, встановленому Урядом у Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна.
Обсяг фінансування придбання житла із використанням житлового сертифікату буде дорівнювати сумі, зазначеній у такому сертифікаті. Якщо фактична вартість відповідного об’єкта перевищує суму, вказану в сертифікаті, оплата різниці здійснюється отримувачем компенсації самостійно. Для придбання обраної нерухомості можуть бути використані один або більше житлових сертифікатів, які належать одному або більше громадянам України.
Якщо ж ціна відповідної квартири або іншого об’єкта є нижчою за грошову суму, зазначену в сертифікаті: відомості про суму такої недоотриманої компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна обліковуються в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна; сплата отримувачу суми недоотриманої компенсації здійснюється у порядку, визначеному законом, за рахунок грошових коштів, отриманих від рф для відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України. Однак, слід зазначити, що новим Законом це питання детально врегульовано не було.
Компенсація за пошкоджені об’єкти нерухомого майна надається шляхом виконання робіт, пов’язаних з будівництвом (зокрема розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт), на пошкодженому об’єкті з метою його відновлення. Також, можливим є надання будівельної продукції для виконання таких робіт. Порядок надання компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України.
Компенсація у випадку відновлення знищених або пошкоджених об’єктів
Закон не містить чітких положень щодо того, чи буде можливість отримати компенсацію тими особами, які самостійно або за допомогою донорських/гуманітарних організацій чи третіх осіб почали здійснювати відновлення їхньої знищеної або пошкодженої нерухомості.
Як зазначалося вище, компенсація за пошкоджений об’єкт надається шляхом виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті з метою його відновлення та/або надання будівельної продукції для виконання цих робіт.
Порядком єВідновлення вже чітко визначено, що однією з умов надання компенсації є те, що на пошкодженому об’єкті не проведено ремонтні роботи. Тож, отримати компенсацію за Порядком єВідновлення, якщо постраждалим вже було самостійно відновлено своє житло, буде неможливо.
Судова практика
Згідно з ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – ЄКПЛ) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 року (далі – Постанова) у справі № 265/6582/16-ц про відшкодування майнової шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України заподіяної терористичним актом зазначається, що особа, яка має майновий інтерес, може розглядатись як така, що має «легітимне очікування» успішної реалізації її права вимоги (зокрема, відшкодування державою шкоди) у сенсі ст. 1 Першого протоколу до ЄКПЛ, коли для цього інтересу є достатні підстави у національному законодавстві.
Останнє повинно давати змогу чітко визначити конкретний майновий інтерес особи, який, наприклад, має бути передбаченим у відповідних нормативних приписах або підтвердженим в іншому правовому акті, зокрема, у судовому рішенні (ухвала Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) щодо прийнятності від 2 липня 2002 року у справі «Гайдук та інші проти України» (Gayduk and Others v. Ukraine), заяви № 45526/99 та інші). Очікування не буде легітимним, коли є спір щодо правильності тлумачення та застосування національного законодавства, і доводи заявника відхиляє національний суд (рішення ЄСПЛ у справі «Копецький проти Словаччини», § 50) (п. 22 Постанови).
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. Відшкодування шкоди, заподіяної організації, підприємству або установі терористичним актом, провадиться в порядку, визначеному законом (ст. 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (п. 68 Постанови).
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до ЄКПЛ поряд із негативним обов’язком утриматися від неправомірного втручання у право мирного володіння майном держава має позитивні обов’язки гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, ефективне використання цього права та його відновлення у разі порушення. Позитивні обов’язки можуть передбачати певні заходи, необхідні для захисту права власності, а саме: у матеріальному аспекті: держава має забезпечити у своїй правовій системі юридичні гарантії реалізації права власності (превентивні обов’язки) та засоби правового захисту, за допомогою яких потерпілий від втручання у це право може його захистити, зокрема, вимагаючи відшкодування збитків за будь-яку втрату (компенсаційні обов’язки); у процесуальному аспекті: хоча ст. 1 Першого протоколу до ЄКПЛ не встановлює чітких процедурних вимог, існування позитивних обов'язків процесуального характеру відповідно до цього положення визнані ЄСПЛ як у справах, що стосуються державних органів, так і у спорах між приватними особами (п. 69 Постанови).
Вирішуючи питання про стягнення з держави відповідної компенсації, суд має керуватися вимогами ЄКПЛ, інших актів національного законодавства та задля ефективного захисту конвенційного права встановити, зокрема, за порушення якого виду конвенційних обов'язків позивач вимагає від держави компенсацію, і чи обґрунтованим відповідно до цього порушення є її розмір (п. 72 Постанови).
Отже, відповідно до взятих на себе міжнародних зобов’язань, визначених ст. 1 до Першого протоколу ЄКПЛ, незалежно від наявності у національному законодавстві порядку компенсації майнової шкоди для постраждалих від терористичних актів, внаслідок яких було пошкоджено або зруйновано їх майно, Україна має позитивне зобов’язання сплатити компенсацію у подібних справах. Відсутність на час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи судами попередніх інстанцій у законодавстві України відповідних положень щодо відшкодування власникові шкоди, заподіяної його об`єкту житлової нерухомості терористичним актом, не перешкоджає особі, яка вважає, що стосовно її права власності на таке майно певний позитивний обов`язок не був виконаний, вимагати від держави компенсації за це невиконання на підставі ст. 1 Першого протоколу до ЄКПЛ.
Відповідно до судової практики, що склалася у подібних справах після зазначеного рішення, розмір такої компенсації складає від 30 до 100 тисяч гривень, залежно від обставин справи (див. справи № 242/4767/16, № 242/346/20, № 229/667/18, № 219/1997/20.
Додатково варто зазначити, що у постанові від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19 Верховний Суд визначив, що Російська Федерація є підсудною українським національним судам у подібних справах. Відповідного висновку Верховний Суд дійшов із врахуванням того, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства РФ в Україні, зважаючи на припинення його роботи на території України. У разі застосування «деліктного винятку» будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й РФ, може бути розглянутим та вирішеним судом України як належним та повноважним судом.
Варто зазначити, що наразі Україна виконала взяті на себе міжнародні зобов’язання відповідно до ст. 1 Протоколу першого до ЄКПЛ шляхом прийняття Верховною Радою України Закону України від 23.02.2023 року № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», в якому визначаються правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-Х.
При цьому, слід враховувати, що дія цього Закону в частині надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна не поширюється на об’єкти нерухомого майна, що на день набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», знаходилися на тимчасово окупованій російською федерацією території України, визначеній відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Крім того, у разі, коли використані всі внутрішні засоби юридичного захисту, потерпілий має право звернутися до ЄСПЛ протягом чотирьох місяців з дати ухвалення остаточного рішення зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури, тощо). Підставами для звернення до зазначеного суду є порушення ст. 1 Протоколу до (захист власності) та ст. 6, 8 ЄКПЛ.
Судовою практикою ЄСПЛ у подібних справах є рішення від 19 жовтня 2012 року у справі «Катан та інші проти Молдови та Росії», від 28 липня 2015 року у справі «Антон Васильович Лісний та два інших заявника проти України та Росії та від 16 червня 2015 року у справі «Саргасян проти Азербайджану».
Варто наголосити, що відповідно до рішення ЄСПЛ від 22.03.2022 року російська федерація перестає бути Стороною Конвенції з 16.09.2022 року, при цьому вона залишається відповідальною за порушення, вчинені до зазначеної дати.