Сьогодні будівельна галузь в Україні одночасно є досить складною та ефективною рушійною силою економічного розвитку нашої країни, яка постійно розвивається і характеризується достатньо великою кількістю та різноманітністю будівельних робіт, а також комплексним підходом до їх виконання, що виражається у поетапності, тривалості, заплутаності реалізації таких дій.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Одним з кінцевих етапів будівництва до прийняття об'єкта в експлуатацію є зобов'язання замовника, що здійснює забудову земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні й розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції від 02.08.2017 р. (далі – Закон), пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення та розвитку зазначеної інфраструктури до моменту прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.
Згідно з абз. 2 п. 4.1. розд. 4 Порядку залучення, розрахунку розміру та використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Києва, який затверджено рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 р. №411/1415 (далі – Порядок), залучення замовників до пайової участі відбувається на підставі договору про пайову участь замовника у створенні й розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, укладеного між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та замовником (далі – договір про пайову участь).
Відповідно до пп. 5.1.1. п. 5.1. розд. 5 Порядку, підставою для розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладення договору про пайову участь. Таке звернення подається окремо щодо кожного об'єкта будівництва.
Разом зі зверненням замовник подає завірені належним чином зі свого боку копії документів, зокрема позитивний висновок державної будівельної експертизи кошторису (за наявності кошторису).
Згідно з абз. 5 п. 10 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. №560, за рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проектів будівництва або окремих розділів проектної документації.
Проте відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 31 Закону, експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямком підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій.
Враховуючи положення вищезазначених нормативно-правових актів, можна зробити висновок, що відповідно до Закону експертизу проектної документації на будівництво, одним із розділів якої є кошторис об’єкта будівництва, можуть проводити експертні організації незалежно від форми власності за таких умов:
- їх відповідності критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
- відомості про зазначені організації повинні бути внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямком підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій.
Водночас, згідно з п. 5.1.1. Порядку, для укладення договору про пайову участь замовник повинен подати до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) разом зі зверненням завірену належним чином копію позитивного висновку саме державної будівельної експертизи кошторису (за наявності кошторису).
Якщо звернутися до відповідних Порядків таких міст як Суми, Луцьк, Рівне тощо, то в змісті цих Порядків можна спостерігати відсутність вимоги щодо подання замовником разом зі зверненням завіреної належним чином копії позитивного висновку саме державної будівельної експертизи кошторису (за наявності кошторису).
Окрім цього, ч. 4 ст. 40 Закону встановлено вичерпний перелік об’єктів, у разі будівництва яких замовники не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Порядок містить фактично продубльовану вищезазначену правову норму Закону, проте з деякими корективами. Зокрема, відповідно до п. 4.2. розд. 4 Порядку, до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території м. Києва паркінгів. У переліку об’єктів, у разі будівництва яких замовники не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, який передбачено Законом, відсутній такий об’єкт будівництва як паркінг. Це свідчить про пряму суперечність правових норм Порядку положенням Закону.
На основі вищезазначеного можна констатувати факт невідповідності правових норм локального нормативно-правового акта положенням закону як вищого за юридичною силою нормативно-правового акта в Україні, а тому такі положення Порядку не відповідають вимогам Закону, в результаті чого на практиці відбувається неоднакове застосування правових норм у подібних правовідносинах.
Найоптимальнішим варіантом вирішення цієї проблеми можна назвати приведення у відповідність правових норм Порядку положенням Закону шляхом внесення змін до локального нормативно-правового акта. Отже, забудовникам варто на це звернути увагу та заздалегідь провести державну експертизу окремого розділу проектної документації (кошторису об’єкта будівництва) задля унеможливлення виникнення суперечливих ситуацій та зміщення строків введення об’єктів в експлуатацію.