18 липня 2022, 16:27

Ліцензування у сфері містобудівної діяльності: нове життя

Костянтин Сілкін
Костянтин Сілкін «Integrites, ЮФ» старший юрист

Упродовж останніх двох років отримати нові ліцензії на провадження діяльності у сфері будівництва, зокрема будівництва об'єктів з середніми та значними наслідками (СС2 та СС3), було фактично неможливо, тому вхід нових гравців на ринок був обмежений. Особливість ситуації полягала в тому, що за законом отримувати ліцензію було необхідно, а процедуру її отримання, ліцензійні умови та перелік видів діяльності Кабмін скасував ще у березні 2020 року Постановою № 219.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Із запровадженням воєнного стану все змінилося завдяки прийняттю Кабінетом Міністрів України Постанови № 314 від 18.03.2022 із змінами, що внесені Постановою Кабміну № 535 від 03.05.2022 (надалі – Постанова 314). Вона спрямована на те, щоб врегулювати отримання права на здійснення певних видів господарської діяльності, зокрема, на підставі ліцензій.

Основна зміна – запровадження декларативного порядку набуття відповідних прав. Тобто необхідність отримувати ліцензію як дозвільний документ наразі замінили на необхідність подавати декларацію відповідним суб'єктом господарювання. Це оновлення повною мірою стосується отримання прав на здійснення діяльності у сфері капітального будівництва. Таким чином, стосовно питання ліцензування будівельної діяльності було прийнято проміжне рішення, а можливості доступу до ринку та отримання прав на здійснення будівництва новим гравцям фактично розблоковано.

Процедура проста, але є нюанси

Процедура подання декларації, передбачена Постановою 314, загалом проста. Наразі передбачається можливість електронного (через «Дію» для ФОПів) та паперового (через ЦНАПи) подання документів. Декларацію можна подавати за вибором суб’єкта господарювання незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місцезнаходження (місця проживання), місця провадження господарської діяльності або місцезнаходження відповідного об’єкта. Перелік відомостей та документів, що подаються, – доволі стандартний (основні реєстраційні дані суб'єкта). Плата за подання декларації не стягується.

Цікаво, що у Постанові 314 не визначено моменту набуття суб'єктом відповідного права на здійснення господарської діяльності. Відсутнє будь-яке визначення реєстрації декларації або видачі якогось підтвердження її подання (як формалізації дозвільного документа). У Постанові 314 виокремлюються лише моменти подання декларації та розміщення переліків поданих декларацій на вебсайтах відповідних органів ліцензування та суб'єктів надання публічних послуг. Теоретично можна стверджувати, що момент подання декларації і є визначальним, що загалом вбачається з листа Міністерства економічного розвитку та торгівлі № 3622-06/32445-07 від 02.06.2022. Втім, фактично варто очікувати, що відповідне право вважатиметься набутим та таким, що підлягає чіткому встановленню з боку третіх осіб, саме після оприлюднення у переліку Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ).

Як продовження цього нюансу варто відзначити відсутність встановленого строку для прийняття (підтвердження прийняття) декларації. На тлі загального правила щодо незастосування фіксованих строків адміністративних процедур під час дії воєнного стану цей пробіл виглядає природно, але разом з тим додає ложку дьогтю в сенсі того, що тривалість процедури (зокрема, до моменту включення та оприлюднення переліку) і момент набуття відповідного права лишаються невизначеними.

Інше положення, що привертає увагу: Постанова містить загальне правило щодо необхідності зазначати в декларації про те, що суб’єкт господарювання ознайомлений з приписами законодавства, якими визначено вичерпний перелік вимог до провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, отриманню документа дозвільного характеру, на заміну якого подана декларація, та зобов’язується їх виконувати. Як нагадано вище, ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва було скасовано, а нові правила не встановлені до сьогодні. Тож відповідне запевнення у декларації матиме, м'яко кажучи, формальний (якщо не фіктивний) характер, адже вичерпного переліку вимог до провадження будівельної діяльності як такого наразі немає. Можна лише припускати, що декларант ознайомлений та обізнаний із загальними нормами законодавства у цій сфері.

Окремо слід пам'ятати, що подання декларації лише заміщує собою отримання саме ліцензії, при цьому необхідність застосування решти дозвільних процедур у сфері будівництва не скасовується. Отже, реалізація проєктів з будівництва, як і раніше, вимагатиме дотримання загальної процедури, наприклад, подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, отримання дозволу на виконання будівельних робіт та отримання сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта. Варто сподіватись, що практика отримання таких документів під час дії воєнного стану не ускладниться та не зведе нанівець спроби пришвидшити й полегшити дозвільні процедури у сфері будівництва.

Поточний стан справ та подальші перспективи 

Слід зазначити, що станом на дату написання цього матеріалу у переліку на сайті ДІАМ уже міститься дев'ять декларацій. Тож можна стверджувати, що оновлений процес уже стартував. Відносно невелика кількість поданих декларацій може свідчити або про невпевненість гравців ринку та відкладену готовність до входу на ринок через ризики воєнного стану, або про затримки у прийнятті декларацій та оновленні переліку з боку ДІАМ. Хочеться вірити, що другий варіант неможливий у такий складний для країни час. Разом з тим достатніх об'єктивних даних для висновку з цього питання немає, тож його прояснить лише час і подальша практика.

В умовах війни та очікуваних масштабних проєктів із відновлення інфраструктури та відбудови країни зазначені зміни потрібно оцінювати вкрай позитивно, адже вони відчинили двері, що два роки були зачинені. Наразі усі охочі можуть подавати декларації та отримувати таким чином права на здійснення діяльності з будівництва саме складних об'єктів. Це стосується також іноземних компаній, що не працювали на ринку України, але виявлять бажання взяти участь у відбудові. З огляду на поточні формулювання в цьому нормативному акті вони також зможуть подати декларацію після заснування дочірньої компанії або представництва (враховуючи вимоги щодо наявності коду ЄДРПОУ в декларації), але це можна вважати лише технічним етапом, який не має занадто ускладнити доступ до проєктів та ринку. Разом з тим, звісно, презюмуємо, що й органи влади (зокрема, ДІАМ) не будуть штучно ускладнювати та затримувати для них процеси прийняття декларацій.

Цікавою вимогою Постанови 314 є те, що суб’єкти господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, у разі відсутності дозвільних документів (ліцензії) невідкладно, але не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану, звертаються до відповідних органів ліцензування і отримують дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, без зупинення (припинення) їх діяльності.  

Отже, після припинення дії воєнного стану для влади буде вкрай важливо негайно вжити заходів насамперед нормативно-правового регулювання й забезпечити можливість отримувати ліцензії та плавно переходити від декларативного порядку до ліцензування. Саме в той період варто очікувати на найбільш активне пожвавлення на ринку та критичну необхідність прозорої й стабільної дозвільної системи.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати