ТИЛИ РОЗВИВАЛИ, ПРИЧАЛИ ЕКСПЛУАТУВАЛИ
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Стрімкий розвиток перевантажувальних комплексів в українських морських портах з кожним роком все гостріше ставить проблему застарілості вітчизняного причального фронту. На початку співпраці між державними портами та приватними інвесторами в середині 90-х років останні вкладали власні інвестиції переважно у створення тилових потужностей, при цьому продовжуючи експлуатувати старі причали для перевалки вантажів. Однак левова частина наявних причалів була побудована у 70-80-х роках, у зв’язку з чим ступінь їх зносу внаслідок тривалої інтенсивної експлуатації іноді перевищує 90%. Саме тому нові портові інвестиційні проекти все частіше передбачають не лише інвестування у тилову інфраструктуру, але й будівництво нових причалів в акваторіях портів.
БУДІВНИЦТВО ПРИЧАЛУ: З ЧОГО ПОЧАТИ?
Для того, щоб побудувати новий причал, інвестору необхідно пройти достатньо складний шлях, який, окрім стандартної дозвільної процедури будівництва, передбачає значну кількість додаткових «підводних каменів». Насамперед, проект будівництва нового причалу повинен бути включений до плану розвитку відповідного порту. Для цього його попередньо має розглянути та схвалити на своєму засіданні Рада порту. Плани стратегічного розвитку портів затверджує Адміністрація морських портів України (АМПУ) за погодженням з Мінінфраструктури. Після цього інвестору потрібно потурбуватися про відведення відповідної земельної ділянки в межах акваторії порту під реалізацію зазначеного проекту. Напевно, цей етап є одним з найбільш складних на шляху будівництва причалу.
МОРСЬКЕ ДНО ЧИ ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА?
Річ у тім, що як на законодавчому рівні, так і на рівні судової практики в Україні наразі відсутня чітка визначеність щодо правового статусу та процедури відведення земель у портових акваторіях. Через це виникають дискусії з приводу того, чи наділене морське дно портової акваторії властивостями земельної ділянки, чи може воно бути відведене у користування інвесторам, а також який саме орган уповноважений приймати рішення про відведення таких земель (місцеві органи влади або виключно Кабінет Міністрів).
П’ЯТЬ КРОКІВ ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЛІ ПІД БУДІВНИЦТВО ПРИЧАЛУ
Якщо абстрагуватися від описаних вище спірних питань, процедуру відведення земельної ділянки в акваторії порту можна описати у вигляді п’яти кроків:
1. Отримання згоди на розробку проекту землеустрою, яку надає орган, уповноважений розпоряджатися такими землями (місцеві органи (місцева рада, місцева державна адміністрація) або Кабмін).
2. Замовлення та розробка проекту землеустрою та його узгодження з Держводагентством, територіальним органом Держгеокадастру, структурним підрозділом місцевої ради чи держадміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, Морською адміністрацією України та Мінінфраструктури.
3. Проведення державної землевпорядної експертизи проекту землеустрою.
4. Затвердження проекту землеустрою органом, який надав дозвіл на його розробку.
5. Укладення договору оренди землі.
ДІЛЯНКА В ОРЕНДІ – ВПЕРЕД ЗА ДОЗВОЛОМ НА БУДІВНИЦТВО
Після того, як інвестор отримає в оренду земельну ділянку в акваторії порту, його очікує стандартна процедура оформлення дозвільної документації, необхідної для початку виконання будівельних робіт. Ця процедура включає отримання вихідних даних, необхідних для будівництва (містобудівних умов, обмежень і технічних умов), розробку проектної документації та проведення її експертизи. При цьому для будівництва нового причалу обов’язково потрібно буде пройти процедуру оцінки впливу на довкілля (включаючи підготовку відповідного звіту, проведення громадських слухань та отримання висновку з ОВД). Лише після проходження цих процедур інвестор зможе отримати дозвіл відповідного органу архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт.
Якщо для будівництва причалу інвестору потрібно буде провести дно поглиблення портової акваторії, для цього додатково може вимагатися отримання дозволу Мінприроди на виконання робіт на землях водного фонду (видається після узгодження з Держводагентством, Держгеонадрами, Держгеокадастром та Мінінфраструктури), а також отримання узгодження Держрибагентством. Перед безпосереднім початком виконання будівельних робіт інвестор повинен узгодити це питання з капітаном морського порту.
КОЛИ ПРИЧАЛ ПОБУДОВАНИЙ
Після завершення робіт, окрім стандартної процедури введення в експлуатацію новозбудованого об’єкта, яка полягає в оформленні акта готовності об’єкта до експлуатації та сертифіката відповідності, інвестору необхідно оформити паспортнового причалу як гідротехнічної споруди та отримати свідоцтво про придатність причалу до експлуатації в Регістрі судноплавства України.
На цій підставі АМПУ повинна буде включити відомості про новий причал до Реєстру гідротехнічних споруд, Реєстру морських портів та Обов’язкових постанов щодо відповідного порту. Окрім того, потрібно буде пройти процедуру оцінки охорони портового засобу, складання плану такої охорони, за результатами чого отримати в Мінінфраструктури Акт про відповідність портового засобу.
В окремих випадках може вимагатися внесення змін до меж території пункту пропуску через державний кордон України, меж зон прикордонного контролю і технологічної схеми пропуску, а також до меж зони митного контролю (шляхом включення до таких меж нового причалу). Лише після цього інвестор отримує повноцінну можливість розпочати експлуатацію причалу.
Отже, процедуру будівництва причалів в акваторіях українських портів не можна назвати простою, адже кількість органів, у яких необхідно отримати погодження, на перший погляд, може відлякувати потенційних інвесторів. Однак, як відомо, «очі бояться, а руки роблять». Як свідчить наш досвід, за умови наявності в інвестора серйозних намірів та рішучості, а також за умови кваліфікованого юридичного супроводу проекту, описаний тернистий шлях можна подолати. Про це свідчать успішно побудовані причальні споруди в морських портах.