Співпраця між Україною та Європейським Союзом має тривалу історію. До цього часу діє Угода про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною, що була підписана у Люксембурзі у 1994 році, і набрала чинності 01.03.1998.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Можливість укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що має прийти на зміну Угоді про партнерство та співробітництво, викликала бурхливу реакцію у політичних колах нашого суспільства. Резонанс серед спеціалістів морського права був не таким значним, хоча Угода про асоціацію визначає новий рівень співпраці у сфері морегосподарського комплексу.
У цій публікації, проаналізувавши чинне законодавство та угоди, пов’язані з інтеграцією України до ЄС, директиви та регламенти ЄС, передбачені у ст.ст. 134–138, 367–370, Додатках XVII, ХХХІ, ХХХІІ, ми торкнемося ряду нововведень, які очікуються у морському праві та законодавстві України протягом наступних декількох років.
Одним з документів, що у цей час регулює питання гармонізації українського законодавства з Європейським acquis communautaire, є «Порядок денний асоціації Україна – ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію» прийнятий у листопаді 2011 року та оновлений у червні 2013 року. У відповідному розділі «Транспорт» цей документ передбачає, що ЄС та Україна співпрацюватимуть у процесі підготовки до імплементації acquis ЄС. Європейська спільнота має допомагати Україні у таких напрямках, як:
• підготовка і впровадження портової реформи з метою досягнення кращого зв’язку портів з наземною інфраструктурою, забезпечення справедливого доступу до ринку для постачальників портових послуг і досягнення більшої продуктивності та меншого адміністративного навантаження в портах;