Залучити іноземні інвестиції та втримати платіжний баланс: Per fas et nefas?

За останні декілька років законодавство у сфері регулювання іноземних інвестиції зазнало істотних змін.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Лібералізація та вдосконалення законодавчого регулювання у сфері інвестицій

31.05.2016 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо скасування обов’язкової державної реєстрації іноземних інвестицій», який скасував вимогу стосовно обов’язкової реєстрації іноземних інвестицій (Закон про скасування реєстрації іноземних інвестицій). Обов’язковість державної реєстрації іноземних інвестицій існувала з 1996 р. та була умовою для отримання пільг і захисту інвестицій в Україні: виключно зареєстровані інвестиції у формі майнового вкладу не обкладались імпортним митним збором та не підлягали націоналізації.

Закон про скасування реєстрації іноземних інвестицій скасував ст. 395 Господарського кодексу України, окремі положення ст. 13 і 14 Закону України «Про режим іноземного інвестування», які передбачали обов’язковість державної реєстрації іноземних інвестицій, скасувавши таким чином запровадження преференцій виключно для зареєстрованих іноземних інвестицій.

У свою чергу, Кабінет Міністрів України 27.09.2016 р. скасував Порядок державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та анулювання державної реєстрації іноземних інвестицій від 06.03.2013 р. №139.

Серед інших позитивних змін, які за останні роки покращили інвестиційний клімат України, необхідно відзначити: спрощення процедури отримання дозволів на працевлаштування, запровадження системи електронних торгів ProZorro, спрощення процедури отримання дозволів на концентрацію в Україні, реформування та вдосконалення системи корпо ративного управління в акціонерних товариствах (задля покращення захисту прав інвесторів в Україні в ці-лому та в державних і комунальних підприємствах зокрема), мораторій на проведення перевірок суб’єктів господарювання.

Варто також зазначити про законодавчі ініціативи, спрямовані на покращення інвестиційного клімату в Україні.

Законодавчі ініціативи у сфері залучення та захисту інвестицій

Наприкінці 2015 р. у Верховній Раді України був зареєстрований Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» (щодо повноважень омбудсмена з фінансів та інвестицій)» за №3292, який передбачає запровадження в Україні посади омбудсмена з фінансів та інвестицій.

Відповідно до зазначеного проекту, основним завданням омбудсмена є забезпечення та захист прав і законних інтересів інвесторів шляхом сприяння у вирішенні питань, що виникають у процесі реалізації інвестиційних проектів у досудовому чи позасудовому порядку.

Проект Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зареєстрований у Верховній Раді 13.05.2016 р. за №4666, запроваджує прогресивне регулювання діяльності товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю на заміну застарілого регулювання, передбаченого Законом України «Про господарські товариства», прийнятого ще у 1991 р.

Проект запроваджує гнучке і прогресивне регулювання, яке відповідає потребам сучасного суспільства, механізми захисту прав та інтересів учасників, швидкого і справедливого вирішення внутрішніх конфліктів учасників, які можуть загрожувати життєздатності бізнесу.

Ще одним інструментом із залучення інвестицій в Україну є запровадження інституту індустріальних парків, яких на сьогодні в Україні 12.

Закон України «Про індустріальні парки», прийнятий ще 21.06.2012 р. №5018-VI, визначив засади створення і функціонування індустріальних парків на території України та передбачив для них низку пільг: звільнення суб’єктів індустріального парку від пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів та сплати ввізного мита за ввезення обладнання, що не виробляється в Україні.

Проект Закону про внесення змін до розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки, зареєстрований у Верховній Раді України за №2554а-д 25.10.2016 р., запровадив ще низку податкових пільг для індустріальних парків.

Серед них: запровадження нульової ставки податку на прибуток учасників індустріальних парків та ставки у розмірі 4,5% протягом наступних 5-ти років, розстрочення строком на 5 років сум ПДВ щодо операцій з ввезення в Україну устаткування, обладнання резидентами індустріальних парків, якщо такі товари використовуються ними для облаштування індустріальних парків або для здійснення  господарської діяльності в їх межах.

Прийняття зазначеного проекту закону сприятиме активізації інвестиційної діяльності, стимулюванню промислового виробництва та створенню нових високотехнологічних виробництв із використанням технологічних парків.

Стабілізація платіжного балансу vs залучення інвестицій

Незважаючи на спрощення порядку здійснення іноземних інвестицій в Україну та на інші позитивні зміни, протягом останніх декількох років Національний банк України запрова-

джує досить жорсткі обмеження щодо повернення іноземних інвестиції з України для врегулювання та стабілізації ситуації на грошово-кредитному і валютному ринках України.

Серед найбільш чутливих для іноземних інвесторів обмежень варто виділити заборону на купівлю іноземної валюти для здійснення розрахунків за наступними операціями: відчуження іноземними юридичними особами корпоративних прав в українських юридичних осіб, вихід з господарських товариств іноземних інвесторів та виплата їхніх часток у товаристві за кордон, обмеження на виплату дивідендів іноземним інвесторам за кордон.

Існування таких обмежень вже кілька років поспіль змушує іноземних інвесторів замислюватися над подальшим здійсненням інвестицій в Україну, пошуками альтернативних шляхів виведення прибутку, отрима ного в Україні.

На превеликий жаль, зазначені обмеження щодо повернення іноземних інвестицій продовжили практику здійснення інвестицій на рівні іноземних холдингів та структурування угод з придбання активів на рівні іноземних холдингів, а також здійснення розрахунків за договорами купівлі-продажу корпоративних прав за межами України. Певна лібералізація виплати дивідендів, за результатами діяльності товариств у 2014 р. та 2015 р., частково зняла досить істотну напругу серед інвесторів, хоча й з певними обмеженнями щодо сум, що можуть бути виплачені іноземним інвесторам.

Перспективи юридичних послуг в Україні у сфері інвестування

Будь-які законодавчі зміни у сфері інвестування позначаються на юридичних послугах, яких потребують іноземні та вітчизняні інвестори. Нещодавнє вдосконалення управління в АТ, зокрема в публічних АТ, спричинило попит інвесторів на такі юридичні послуги як консультації з питань приведення діяльності АТ у відповідність з останніми змінами до Закону України «Про акціонерні товариства», скасування максимальної кількості акціонерів у приватних АТ – попит на послуги зі зміни типу АТ з публічного на приватне.

Обмеження на повернення іноземних інвестицій за кордон породжує попит іноземних інвесторів на послуги зі структурування бізнесу із залученням іноземних холдингів та юридичний супровід транзакцій на рівні холдингових компаній за іноземним правом.

Прийняття Закону України про ТОВ спровокує попит інвесторів та суб’єктів господарювання на юридичні послуги щодо приведення статутів ТОВ у відповідність з вимогами нового закону, підготовку корпоративних договорів, перетворення АТ на ТОВ.

Запровадження податкових пільг для окремих суб’єктів господарювання (зокрема, індустріальних парків), безперечно, спричинить попит на послуги з податкової оптимізації шляхом створення індустріальних парків та їх інтеграції в структуру ведення бізнесу.

Повну версію журналу "Лідери ринку: рейтинг юридичних компаній України 2016" читайте за посиланням.