У межах величезної роботи зі збору доказів, яка триває, фокус уваги зміщується на удари по цивільній інфраструктурі. З початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого лінія фронту в селі Посад-Покровське, що на Херсонщині зміщувалася сім разів. Контроль над цією територією переходив то до українських, то до російських сил. Останні залишили після себе широкомасштабні руйнування. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Серед інших місцевих підприємств у селі була повністю зруйнована АЗС Prime Group. «Там практично нічого немає, залишились лише шматок землі й обвуглені шматки сталі та колони», - розповів засновник Prime Group Дмитро Льоушкін, додавши, що подібну картину руйнувань можна побачити по всій країні. «Загалом ми оцінили збитки компанії через російське вторгнення в 6,5 мільйонів доларів США». Оскільки українські слідчі продовжують збирати нові докази воєнних злочинів, фокус уваги зміщується на проблему пошкодження інфраструктури як на серйозне порушення Женевських конвенцій 1949 року. «Масштабне знищення та привласнення майна, не виправдане військовою необхідністю та здійснене незаконно та безпідставно» кваліфікується як воєнний злочин. Посад-Покровське було звільнено під час українського контрнаступу у вересні 2022 року. Після цього з юристами Prime Group зв'язалася прокуратура Херсонської області та попросила подати заяву про завдані війною збитки. Їм сказали, що ця інформація у певний момент може бути використана для отримання компенсації від місцевої влади. Але процес залишається невизначеним. «Ніхто не просив нас подавати заяву про збитки, завдані в Харківській або Донецькій областях, хоча у Prime Group і там є АЗС. Ніхто не сказав нам, чи буде ця інформація використовуватися в міжнародних судах», - розповів IWPR Льоушкін. Як показали дослідження Київської школи економіки у вересні, загальна сума задокументованого збитку житловій та нежитловій нерухомості, а також інфраструктурі склала понад $127 млрд. Ця цифра і далі зростатиме у світлі постійних обстрілів та руйнувань, особливо в Миколаївський, Запорізький, Сумський, Дніпровський і Харківський областях, а також у Києві. Експерти відзначають, що існує декілька шляхів розгляду справ про відшкодування збитків від війни, хоча наразі неясно, який із них найімовірніше змусить росію виплатити компенсацію. Вони погоджуються, що найкращим короткостроковим рішенням у разі знищення цивільної інфраструктури було б порушення кримінальної справи відповідно до українського законодавства, що допомогло б підготувати справу для Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). До того ж можна подати позов до Міжнародного кримінального суду (МКС). Українське кримінальне провадження стане також інструментом збору доказів, які можуть бути використані як для подання справи до ЄСПЛ, МКС, так і інших потенційно нових платформ. «Самого МКС може бути недостатньо – міжнародній спільноті варто подумати про створення спеціального трибуналу з воєнних злочинів, скоєних Росією в Україні», - заявив Назар Кульчицький, голова АО «Назар Кульчицький і партнери». «Росія не захоче платити, тому її потрібно змусити це зробити». «Проте, - додав він, пріоритетом є використання внутрішніх процедур». «Зараз краще зібрати докази та скористатися заявою до ЄСПЛ», - зазначив він. Якщо у компанії, яка зазнала збитків від війни, є ресурси, вона може подати заяву до ЄСПЛ без порушення кримінальної справи в Україні. Юристи української фінансово-промислової групи System Capital Management (SCM) наразі розглядають саме цей варіант. «ЄСПЛ дійсно забезпечує конкретний захист, який стосується власності», - сказала Марні Чік, юристка американської транснаціональної компанії Covington & Burling LLP, партнерка і представниця SCM в ЄСПЛ. «Суд стверджує, що кожна людина має право на мирне користування [своїм] майном і ніхто не повинен бути позбавлений свого майна». Активно вивчаються й інші процеси. На зустрічах з Парламентською асамблеєю Ради Європи (ПАРЄ) Генеральний прокурор Андрій Костін нещодавно обговорював створення Міжнародної комісії з питань компенсацій, яка могла б заповнити прогалини в існуючих механізмах. А 20 жовтня український парламент прийняв новий законопроєкт про створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії. У ньому будуть акумулюватися гроші, отримані від націоналізації російських активів, яка була санкціонована нещодавніми законодавчими змінами. Збір доказів Для розгляду безпрецедентної кількості справ про воєнні злочини - в період з лютого по жовтень 2022 року зареєстровано 41 000 справ - були створені так звані мобільні групи слідчих і прокурорів. До складу кожної входять прокурори, співробітники поліції, співробітники державної розвідки, фахівці з розмінування та інші експерти, які, крім збору інформації про порушення прав людини, також здійснюють ревізію збитків, заподіяних війною. «Слідчий на місці не може побачити всю картину, тому ключову роль під час розслідування стількох воєнних злочинів відіграє координація з Офісом Генерального прокурора», - зазначив Кульчицький. Після вересневого наступу України тільки у звільненій Харківській області почали працювати 28 груп. Розслідування виявили підозрюваних у масових вбивствах. Наприклад, у місті Ізюм Харківської області влада виявила поховання з 447 тілами. У Лимані в братській могилі були виявлені щонайменше 180 тіл, у тому числі цілі сім'ї з маленькими дітьми. Групи також збирали докази збитків від війни для кримінальних позовів в Україні та майбутніх звернень до міжнародних судів. 15 вересня прокурор Юрій Бєлоусов у супроводі слідчих Служби безпеки прибув до Ізюму Харківської області для ознайомлення з ходом розслідування. «Ми обстежили кілька будівель місцевої влади. Наше головне завдання - побачити, який обсяг роботи мають виконати слідчі та прокурори в Харківській області», - йдеться в офіційній заяві Бєлоусова. Згідно з офіційною процедурою слідчі мають спочатку оглянути місце, де ракетою було пошкоджено цивільну будівлю або об'єкт інфраструктури. Оцінюється тип і масштаб збитку, а також причина - будь то обстріл, пожежа, підпал чи детонація боєприпасів. Далі слідчі мають встановити: цивільна інфраструктура була пошкоджена внаслідок випадкового обстрілу чи навмисно. Для ілюстрації процесу Кульчицький навів приклад збитків, завданих у місті Ірпінь під Києвом, який до початку квітня перебував під окупацією. «Наприклад, деякі будинки в Ірпені були пошкоджені ракетами БМ-21 «Град», випущеними з Чорнобильської зони, де розташована усім відома Чорнобильська АЕС», - сказав він. «Один [перший] вказує на те, що ракета була випущена з Чорнобиля – в той час російські військові окупували цю територію. Наступним кроком буде визначення військової частини, що базується в районі Чорнобиля. Це допоможе нам встановити причинно-наслідковий зв'язок між злочином та його виконавцем», - пояснив Кульчицький. Він зазначив, що ідентифікувати конкретного підозрюваного може бути важко, що є ключовою різницею у розслідуванні воєнних злочинів порівняно зі звичайними розслідуваннями збитків у цивільному житті. Це означає, що у випадку з Ірпенем буде важко ідентифікувати конкретний екіпаж, який випустив ракету БМ-21 «Град», що знищила цивільний об'єкт. «Не всі злочини, вчинені російськими військовослужбовцями, є злочинами, що здійснюються за наказом їхніх командирів або з їхнього потурання», - пояснив Кульчицький. «Злочин може бути скоєно окремою особою; масові заходи можуть бути пов'язані з керівниками російських військових частин». Дані або предмети слугуватимуть доказами, які допоможуть визначити тип пошкодження, масштаб і причину. Це охоплює супутникові або відеозаписи, показання свідків і дані про російські військові боєприпаси. Українська прокуратура в Ізюмі виявила офіційні документи з важливою інформацією про російських військовослужбовців, що є відправною точкою в процесі розслідування воєнних злочинів. Після їх виявлення у заяві для преси Бєлоусов зазначив: «Документи, які належали конкретним російським військовим підрозділам, уже знайдені. Вони містять дані про особовий склад, прізвища, позивні, номери мобільних телефонів, які дозволять ідентифікувати російських військовослужбовців, що окупували Ізюм». Цю публікацію підготовлено в рамках проєкту «Голоси України», який реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії (FCDO).
