На сьогодні зовнішньоекономічні договори набули досить широкого застосування і регулюються як українським законодавством, так і законодавством інших держав. Проте для уникнення різного роду проблем резидентам України необхідно враховувати певні особливості.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Договір повинен містити такі відомості:
1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.
2. Преамбула.
3. Предмет договору (контракту).
4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).
5. Базисні умови поставки товарів (прийманняздавання виконаних робіт або послуг).
6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).
7. Умови платежів.
8. Умови прийманняздавання товару (робіт, послуг).
9. Упаковка та маркування.
10. Форсмажорні обставини.
11. Санкції та рекламації.
12. Урегулювання спорів у судовому порядку.
13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.
При укладанні зовнішньоекономічного договору важливе значення має надійність контрагента. Тому якщо іноземний партнер ще не є перевіреним чи сума угоди є значною, або й те, й інше, варто отримати достовірну інформацію про такого іноземного партнера. Слід перевірити такі відомості: місце реєстрації, точне місцезнаходження, повноваження керівних органів компанії та її представників, розмір статутного капіталу тощо.
Практично в усіх країнах здійснюється державна реєстрація підприємств, яка зазвичай має назву «торгова реєстрація», завдяки якій можна отримати офіційну інформацію з торгового реєстру відповідної країни реєстрації відповідного іноземного контрагента. Отримати таку інформацію можна звернувшись, наприклад, до компаній, що спеціалізуються на пошуку та наданні такої інформації на комерційній основі.