Оподаткування підприємств, які використовують цифрові технології, залишається гарячою темою в політичному порядку денному міжнародних форумів та повинно розглядатися в більш широкому контексті. У березні 2018 р. Європейська Комісія запропонувала дві пропозиції директив у сфері digital economy: SDP-Directive (Significant Digital Presence) та DST-Directive (Digital Services Tax), яка встановлює податок на цифрові послуги (DST) на доходи, отримані від певної цифрової ділової діяльності. Новий податок включає збір у розмірі 3% на інтернет-рекламу, на оплату продавця/покупця, що здійснюється через посередників і торгових марок, а також на продаж даних користувача. Розглянемо суть обох пропозицій.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про спільну систему оподаткування доходів від окремих видів електронних послуг
Об'єкт оподаткування
Ст. 1 зазначеної Директиви (DST — Digital Services Tax — Пропозиція щодо Директиви про податок на цифрові послуги) встановлює єдину систему податку (DST) на доходи, отримані в результаті надання певних цифрових послуг. Також ст. 3 Директиви визначає поняття оподатковуваного доходу (за винятком ПДВ та інших непрямих податків). До оподатковуваних доходів за Пропозицією DST належить:
- розміщення на цифрових інтерфейсах реклами, орієнтованої на користувачів таких інтерфейсів;
- надання користувачам багатостороннього цифрового інтерфейсу, який дозволяє їм знаходити інших користувачів і взаємодіяти з ними, а також може полегшувати забезпечення поставок товарів або послуг безпосередньо між користувачами;
- передача зібраних даних про користувачів та отриманих даних від діяльності користувачів цифрових інтерфейсів.
Суб'єкт оподаткування
Ст. 4 Пропозиції DST визначає оподатковувану особу як особу, що відповідає обом критеріям:
- загальна сума світових доходів, отриманих такою особою у відповідному звітному періоді, перевищує 750 млн євро;
- загальна сума оподатковуваних доходів, отриманих особою в межах Євро пейського Союзу за відповідний звітний період, перевищує 50 млн євро.
Місце оподаткування
Згідно зі ст. 5 Пропозиції DST, оподатковувані доходи, отримані підприємством у податковому періоді, повинні розглядатися для цілей цієї Директиви як отримані в державі-члені в цьому податковому періоді, якщо користувачі щодо оподатковуваної послуги перебувають в цій державі-члені в цьому податковому періоді. Зазначена норма застосовується незалежно від того, чи вкладали такі користувачі кошти для генерування таких доходів.
Сплата податку
Відповідно до ст. 6 Пропозиції DST, податок стягується пропорційно до частки оподатковуваного доходу, одержуваного в Державі ЄС, згідно зі ст. 5 Пропозиції DST. Податок сплачується у відповідній Державі ЄС на наступний день після завершення податкового періоду.
Ставка податку
Ставка податку, відповідно до Пропозиції DST, становить 3% (ст. 8 Пропозиції). Податок стягується та сплачується особою, яка надає оподатковувані послуги (ч. 1 ст. 9 Пропозиції). Консолідована група в цілях фінансової звітності може призначити одну юридичну особу в межах групи з метою сплати DST та виконання обов'язків, передбачених Пропозицією, від імені кожної оподатковуваної особи групи, що несе обов'язок зі сплати DST.
Ідентифікація особи
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Пропозиції DST, особа в державі ЄС, в якій вона ідентифікована, повинна повідомити таку державу про те, що вона несе обов'язки щодо сплати DST в одній чи більше державах ЄС. Водночас, згідно зі ст. 11, Держава ЄС, що ідентифікує платника, повинна визначити для нього індивідуальний ідентифікаційний номер для цілей DST, а також повідомити оподатковувану особу про цей номер засобами електронного зв'язку протягом 10 робочих днів.
Декларація з DST
Відповідно до ст. 14 Пропозиції DST, оподатковувана особа повинна подати Державі ЄС для ідентифікації декларацію з DST за кожен податковий період. Декларація має бути подана в електронній формі протягом 30 робочих днів після закінчення податкового періоду. Декларація з DST повинна містити таку інформацію:
- індивідуальний ідентифікаційний номер, вказаний у ст. 11 Пропозиції;
- для кожної держави-члена, де належить сплачувати DST за відповідний податковий період, загальна сума оподатковуваних доходів, які розглядаються як отримані платником податку в цій державі-члені в цьому податковому періоді, разом із сумою DST, що необхідно сплатити;
- загальний DST у зв'язку з оподатковуванням особи в усіх державах-членах за відповідний податковий період.
Сплата податку
Відповідно до ст. 16 Пропозиції DST, загальна сума DST, що підлягає сплаті платником податків у всіх державах-членах за податковий період, повинна бути оплачена платником податків у державі-члені ідентифікації. Загальна сума DST повинна бути виплачена в Державі ідентифікації не пізніше ніж через 30 робочих днів після закінчення відповідного податкового періоду. Під час здійснення платежу оподатковувана особа повинна зробити посилання на відповідний номер податкової декларації з DST.
Пропозиція Директиви Ради щодо встановлення правил корпоративного оподаткування SDP
Сфера дії
Згідно зі ст. 1 Пропозиції SDP (significant digital presence), остання встановлює правила, що розширюють концепцію постійного представництва, оскільки вона застосовується для цілей корпоративного податку в кожній державі-члені, щоб включити істотну цифрову присутність, через яку повністю або частково здійснюється бізнес. Ця Пропозиція також встановлює певні принципи для розподілу прибутку. Відповідно до ст. 2 Пропозиції SDP, вона застосовується до юридичних осіб незалежно від того, де вони знаходяться, в цілях оподаткування (в державі-члені або в третій країні). Однак в контексті юридичних осіб, які є резидентами для цілей корпоративного податку в третій країні, з якою в конкретної держави-члена є угода про уникнення подвій ного оподаткування, ця Пропозиція SDP застосовується лише в тому випадку, якщо ця угода містить положення, аналогічні до ст. 4, 5 цієї Пропозиції.
Істотна цифрова присутність
Відповідно до ст. 4 Пропозиції SDP, в контексті корпоративного податку створюється постій не представництво, якщо існує істотна цифрова присутність, через яку повністю або частково здійснюється бізнес. Таким чином, «істотна цифрова присутність» існує тоді, коли в державі-члені в податковому періоді, де бізнес здійснюється через цю присутність, повністю або частково передбачається поставка цифрових послуг через цифровий інтерфейс та виконується одна або кілька з наступних умов щодо надання цих послуг підприємством, що здійснює цю діяльність, разом із наданням будь-яких таких послуг через цифровий інтерфейс кожним з асоційованих підприємств цього підприємства:
- частка загальних доходів, отриманих за цей податковий період та в результаті надання таких цифрових послуг користувачам, що знаходяться в цій державі-члені в цей податковий період, перевищує 7 млн євро;
- кількість користувачів одного або кількох з цих цифрових послуг, які розташовані в цій державі-члені в цей податковий період, перевищує 100 тис.;
- кількість комерційних контрактів на поставку будь-якої такої цифрової послуги, які укладені в цей податковий період з користувачами, розташованими в цій державі-члені, перевищує 3 тис.
Місце розташування користувача
Що стосується одержання цифрових послуг, то вважається, що користувач знаходиться в державі-члені в податковому періоді, якщо користувач використовує пристрій в цій державі-члені в цьому податковому періоді для доступу до цифрового інтерфейсу, через який надаються цифрові послуги. Держава-член, в якій використовується пристрій, визначається на основі IP-адреси пристрою або будь-якого іншого методу визначення місця розташування.
Прибуток, що належить (атрибутується) до або щодо значної цифрової присутності
Згідно зі ст. 5 Пропозиції щодо SDP, прибуток, що належить до істотної цифрової присутності в державі-члені або стосовно неї, оподатковується лише в межах корпоративного оподаткування цієї держави-члена. Прибуток, що належить до істотної цифрової присутності або стосовно неї, повинен бути таким, який цифрова присутність могла б отримати, якби вона була окремим і незалежним підприємством, що здійснює аналогічну діяльність на тих самих або аналогічних умовах (зокрема, у своїх відносинах з іншими частинами підприємства), враховуючи виконувані функції, використовувані активи та прийняті ризики через цифровий інтерфейс.