Криза, викликана епідемією Covid-19, призвела до майже безпрецедентного падіння економічного розвитку. Але саме міжнародна торгівля відіграватиме фундаментальну роль у забезпеченні економічного відновлення країн після пандемії. Так, 2020 р. був нелегким, але деякі його події стали знаковими для розвитку міжнародної торгівлі. Сфокусуємося на найбільш важливих.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Об’єднання зусиль країн у протидії Covid-19
На початку 2020 р. країни зіткнулися з економічними проблемами, що були спричинені спалахом Covid-19, і це прямо вплинуло на глобальні міжнародні поставки. Протягом року діяльність членів СОТ була спрямована на вирішення викликів, пов’язаних з поширенням пандемії, шляхом посилення координації та співробітництва на міжнародному рівні.
Реагуючі на пандемію, багато країн активно впроваджували заходи, пов’язані з торгівлею: з одного боку, знижували або зовсім відміняли ввізні мита на ряд товарів, а з іншого — обмежували або забороняли експорт «критично важливих» товарів. У 2020 р. Україна також вводила заборони на експорт певної продукції — засобів індивідуального захисту та... гречки. 1 серпня 2020 р. закінчився і не був продовжений строк дії заборони на експорт засобів індивідуального захисту.
Основні висновки щодо наслідків пандемії Covid-19 для міжнародної торгівлі знайшли своє відображення у звіті G20 щодо торгових та інвестиційних заходів від 18 листопада 2020 р. Цей звіт повно відображає вплив світової кризи на торгівлю та торгову політику. Хоча до пандемії світова торгівля вже сповільнювалась, експорт товарів у номінальному вираженні у доларах США зменшився на 21% у ІІ кварталі 2020 р. порівняно з попереднім роком, тоді як експорт комерційних послуг зменшився на 30%. До середини жовтня економіки країн G20 запровадили понад 400 заходів підтримки як пряму відповідь на пандемію. Але на тлі коронавірусної кризи світова торгівля у 2020 р., за оцінкою СОТ, опублікованою на початку жовтня, скоротиться на 9,2%. Хоча це набагато менш песимістичний прогноз, ніж квітневий, коли СОТ не виключала падіння аж до 32%, будьякий прогноз зараз, на тлі другої хвилі поширення вірусу і введення нових обмежувальних заходів, відрізняється безпрецедентно високим рівнем невизначеності. Один із значущих чинників ризику — це посилення протекціонізму.
Спроби вирішення деяких кризових питань ВТО
СОТ наразі переживає найсерйознішу кризу за всю історію свого 25-річного існування з 1 січня 1995 р.
Криза Апеляційного органу СОТ
Як відомо, Апеляційний орган не проводить слухання з 11 грудня 2019 р. США протягом 2 років блокують процедуру призначення нових членів у постійний Апеляційний орган СОТ після закінчення повноважень у попередніх. Наразі важко спрогнозувати, як довго триватиме цей конфлікт між США і СОТ. Незважаючи на кризу навколо Органу з вирішення спорів, країни-члени СОТ, як і раніше, мають можливість звертатися до нього зі скаргами. Але країни, які незадоволені винесеними рішеннями, можуть затягувати строки їх вступу в силу, подаючи скарги у фактично недієздатний Апеляційний орган СОТ. Такою можливістю вже скористалися Саудівська Аравія, яка програла спір Saudi Arabia — Measures concerning the Protection of Intellectual Property Rights (DS567), а також ЄС у справі European Union — Cost Adjustment Methodologies and Certain Anti-Dumping Measures on Imports from Russia — (Second complaint) (DS494). При цьому слід зазначити, що ЄС сам неодноразово закликав інших членів СОТ дотримуватися рішення групи експертів і не звертатися в непрацюючу апеляційну інстанцію, погрожуючи в іншому випадку можливими санкціями зі свого боку.
Важливою подією для тимчасового розв’язання кризи Апеляційного органу СОТ стало узгодження створення (27 березня 2020 р.) ЄС та 15 іншими членами СОТ тимчасового апеляційного інструменту для врегулювання торговельних суперечок (Multiparty Interim Appeal Arbitration Arrangement). Це дасть їм можливість подавати апеляції і вирішувати торгові суперечки між ними, незважаючи на поточні проблеми в Апеляційному органі СОТ. 15 квітня 2020 р. Рада ЄС затвердила створення тимчасового апеляційного інструменту в рамках ВТО без США для врегулювання торговельних суперечок.
Управлінська криза
Цього року достроково покинув свій пост генеральний директор СОТ Роберто Азеведо. За словами близьких до нього джерел, на його рішення вплинула світова коронавірусна криза, яка загострила наявні проблеми. Домовитися про призначення тимчасового керівника представники організації не змогли. За результатами консультацій міністр фінансів Нігерії Нгозі Оконджо-Івеала висунута на пост нового генерального директора СОТ. Її кандидатура має бути затверджена на офіційному засіданні генеральної ради СОТ. Засідання генеральної ради було призначене на 9 листопада, однак процедуру відклали після того, як кантон Женева наклав нові обмеження на зустрічі в умовах раптового спалаху Covid-19. Більшість засідань СОТ проводяться в онлайн-режимі. Для прийняття рішень генеральною радою СОТ на засіданні має бути кворум із 82 членів. Але сподіваємося, що управлінська криза буде вирішена в найближчий час.
Торгові протистояння
ЄС — Україна
Україна все частіше стикається з посиленням застосування заходів торговельного захисту з боку ЄС. Але цікаво, що ті обмеження, які вводить або збирається ввести Україна, зустрічають активний опір з боку країн ЄС.
Знаковою подією 2020 р. у стосунках між Україною та ЄС можна вважати рішення (звіт) арбітражної групи по справі щодо обмежень, що застосовуються Україною щодо експорту певних виробів з деревини, яка розглядалася в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Передумови цій суперечки наступні. Законом України № 2860- IV «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» від 08.09.2005 р. було введено заборону на вивезення за межі митної території України лісоматеріалів та пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев. Цей Закон було доповнено ст. 2–1 згідно з Законом № 325-VIII від 09.04.2015 р., відповідно до якої введено заборону на експорт необробленої деревини (лісу-кругляка) на 10 років. На погляд Європейського Союзу, ці обмеження порушують вимоги ст. 35 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, згідно з якою будь-які обмеження на експорт заборонені. Після 4 років політичних консультацій у червні 2019 р.
ЄС ініціював арбітражний процес для вирішення цього спору. ЄС оскаржував дві групи обмежень: заборону на експорт з України лісоматеріалів та пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев і тимчасові заходи, що забороняють вивіз необробленої деревини (лісу-кругляка) на 10 років. На думку ЄС, ці заходи несумісні з положеннями ст. 35 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, згідно з якою експортні обмеження заборонені.
Слухання пройшли у вересні. Остаточний звіт арбітражної групи було опубліковано 11 грудня. Відповідно до звіту, заборона 2005 р. на вивезення за межі митної території України лісоматеріалів та пиломатеріалів визнана повністю правомірною з урахуванням певних підстав щодо необхідності захисту рослинного світу. Заборона на експорт необробленої деревини (лісу-кругляка) від 2015 р. визнана такою, що не відповідає Угоді про асоціацію з ЄС і не може бути виправдана положеннями ст. XX ГАТТ 1994. Арбітражна група рекомендувала Україні переглянути питання щодо заборони на експорт необробленої деревини (лісу-кругляка) з урахування положень Угоди про асоціацію. Зміст звіту довів ефективний захист інтересів України в рамках цього спору з боку команди Мінекономіки. Необхідно підкреслити, що це перший в історії спір у рамках Угоди.
Україна — Росія
Важливою подією у вирішенні торгових протистоянь між Україною та Росією став виграш України в рамках справи Russia — Measures affecting the importation of railway equipment and parts thereof (DS499) за рішенням Апеляційного органу СОТ, опублікованим 4 лютого 2020 р. Апеляційний орган СОТ задовольнив скаргу України. Група експертів підтвердила, що Росія порушила свої зобов’язання щодо невизнання сертифікатів, виданих українським виробникам в інших країнах Митного союзу, що, у свою чергу, створює переваги для національних виробників.
У 2020 р. отримало розвиток питання виконання рішення у справі Ukraine — Anti Dumping Measures on Ammonium Nitrate (DS493). 8 квітня ц.р. арбітр виніс рішення щодо «розумного строку» для виконання Україною рішення Органу з вирішення спорів — 11 місяців 15 днів з моменту прийняття рішення апеляційної інстанцій. У свою чергу, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі припинила перегляд антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з Російської Федерації у зв’язку з закінченням строку їх застосування, порушений згідно з рішенням Комісії від 17.04.2019 р., та анулювала антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з Російської Федерації, застосовані рішенням Комісії від 21.05.2008 р. та продовжені рішенням Комісії від 17.04.2019 р.
Також протягом 2020 р. було прийнято ряд рішень стосовно обмежуючих заходів у торгівлі як з боку України, так і з боку Росії. Сага щодо торгових протистоянь України та Росії триває…
Розвиток багатосторонніх та двосторонніх торговельно-економічних відносин
Країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону
США докладають зусиль, щоб ізолювати Китай від світової економіки. На цьому тлі 10 країн-учасниць Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) разом з Австралією, Новою Зеландією, Китаєм, Південною Кореєю та Японією сформували найбільшу в світі зону вільної торгівлі. Угода була підписана 15 листопада на онлайн-саміті АСЕАН після 8 років переговорів. До речі, це перша угода про вільну торгівлю, підписана Японією з Китаєм і Південною Кореєю одночасно. На частку учасників угоди припадає майже третина світової економіки — 29%. Договір передбачає зниження митних зборів і введення загальних торгових правил, що дозволить оптимізувати і канали поставок. Угода поширюється на торгівлю, послуги, електронну комерцію, телекомунікації і авторські права.
Україна та ЄС
Тема перегляду Угоди про асоціацію з ЄС стосовно умов торгівлі в напрямку їх подальшої лібералізації стала найбільш актуальною у році, що минає. Саме 2021 р. стане дуже важливим з точки зору початку переговорів щодо перегляду Угоди. Уже відомо, що Україна і Європейський Союз домовилися провести засідання Ради асоціації Україна–ЄС за участю делегацій у Брюсселі у лютому 2021 р. Протягом року Україна і Європейський Союз можуть підписати оновлену Угоду про асоціацію. Під час онлайн-зустрічі співголів Ради асоціації віцепрем’єрка Ольга Стефанішина наголосила, що спад у світовій економіці через пандемію Covid-19 загострює необхідність оновити Угоду. Це дозволить адаптувати зону вільної торгівлі між Україною та ЄС до сучасних економічних реалій, покращити умови для ведення бізнесу з обох сторін.
Україна та Іспанія
10 вересня Україна та Іспанія підписали Меморандум про співпрацю у сфері сільського господарства. Цей крок є частиною вироблення спільного бачення аграрного розвитку з державами-членами ЄС. Налагодження такого діалогу з Іспанією особливо важливе, оскільки Україна є найбільшим постачальником сільськогосподарської продукції на іспанський ринок.
Україна та Великобританія
8 жовтня 2020 р. було підписано Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії. Угода передбачає розвиток відносин у різних сферах, включаючи торговельну, після закінчення перехідного періоду, який передбачено Угодою про вихід Сполученого Королівства зі складу Європейського Союзу. Так, Угода передбачає рівень лібералізації умов торгівлі товарами та послугами між Україною та Сполученим Королівством на рівні не нижчому, ніж передбачено в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 16 грудня Верховна Рада ратифікувала цю Угоду.
Ми стисло розглянули основні, на наш погляд, події, що сталися у 2020 р. у сфері міжнародної торгівлі, не зменшуючи значення тих, які не згадані в цьому огляді. Виходячи з викладеного, можна дійти висновку, що незважаючи на кризу, що привела до уповільнення торгових потоків, торгівельні відносини між країнами розвивалися і набули нового рівня. З огляду на зазначене, в існуючій складній ситуації саме тісна співпраця країн, взаємодія між ними щодо своєчасного обміну інформацією та відповідальне ставлення до прозорості питань торгівлі допоможе активізувати зусилля з моніторингу, забезпечити зміцнення ринкового середовища, зменшити загрозу обмеження експорту та посилення протекціонізму, сприяти економічному відновленню країн. Будемо сподіватися, певна тенденція відходу окремих країн від економічно налаштованої політики відкритої торгівлі до політики, що керується стратегічними політичними міркуваннями під впливом факторів пандемії Covid-19, що створює загрозу для глобальної економіки, не матиме суттєвого розвитку.