Минулого тижня з’явилися чутки, що російський уряд готує пропозицію «обміну активів». Ідея обміняти заморожені в іноземних юрисдикціях російські активи на знерухомлене у рф майно іноземних компаній та осіб виникла неочікувано для Заходу, однак не для Москви.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Asset exchange between Russia and the West: legal and factual circumstances».
Попри те, що деталей ініціативи обмаль, її наявність означає, що російський уряд, на який тиснуть девальвація рубля, воєнні витрати та падіння нафтогазових доходів, зараз перебуває на стадії «торгу», який може перерости в односторонні дії.
Так, на початку серпня путін підписав Закон про блокування коштів та майна іноземних юридичних осіб, проти яких росія ввела санкції. Фактично ним впроваджено більш агресивний механізм блокування активів міжнародного бізнесу у рф та подальшого їхнього вилучення.
А отже, питання долі заморожених російських активів за кордоном та активів іноземних компаній у рф найближчим часом може загостритися.
Низький старт рф взяла ще з 2014 року
Окупація Криму, Донецької та Луганської областей призвели до того, що розташоване на цих територіях майно та активи перейшли у власність рф без належного відшкодування їхнім власникам.
У перші місяці повномасштабної агресії російська влада, з одного боку, публічно протиставляла себе Заходу з його політикою чимраз повнішого замороження активів. «На відміну від західних країн, ми поважатимемо право власності», — заявляв путін 18 березня 2022 року.
Проте на тлі санкційного тиску в Москві почали робити й кроки у відповідь щодо власності «недружніх країн». Зокрема, було введено заборону на виплату дивідендів за кордон, чим фактично заблоковано кошти зовнішніх інвесторів у рф.
Ще у квітні минулого року в Москві обдумували долю іноземного майна під російською юрисдикцією. Держдумою розглядалися низка законопроєктів, котрі мали дозволити росії вилучати майно іноземних “недружніх” до режиму компаній та осіб без компенсації або ж управляти іноземними активами без згоди на те їхніх власників.
З жовтня 2022 року AerCap, найбільша у світі компанія з лізингу літаків, веде складний судовий процес через те, що понад 100 літаків компанії, котрі перебували на території рф, були експропрійовані російськими операторами після вторгнення росії в Україну. Через указ президента рф, який дозволяє вилучати літаки, що належать іноземним державам, 1140 літаків було заново зареєстровано в країні під російськими документами.
А 25 квітня 2023 року путін підписав указ, який дозволив ввести зовнішнє управління російськими активами (майновими та корпоративними правами, рухомим та нерухомим майном), які належать власникам із «недружніх країн». Одночасно була введена заборона іноземним інвесторам продавати російські активи без спеціального дозволу.
Першими жертвами цього механізму стали два енергетичних підприємства: фінська Fortum Oyj та німецька Uniper SE. Російські активи цих підприємств були передані під державний контроль рівно на річницю підписання указу, у квітні 2023 року. А у липні були конфісковані активи «Данон» (Франція) та «Карлсберг» (Данія).
Хоча активи передаються в тимчасове управління Федеральному агентству з управління державним майном, фактично вони стали безоплатною вигодою для лояльних до Кремля груп впливу.
Зокрема, очільником «Данон» у росії було призначено родича Рамзана Кадирова, а пивну компанію «Балтика», яка належала «Карлсбергу», очолив ставленик Ковальчуків.
Але за батогом не забарився і пряник. 23 серпня Financial Times (FT) із посиланням на джерела в Москві та західних урядах повідомили про ініціативу уряду рф, яку назвали «обмін активами». Видання зазначає, що подробиць поки немає, але сама ініціатива досить характерна.
Вона передбачає, що західні компанії можуть вивести свої інвестиції та оборотні кошти з рф шляхом викупу російських активів за кордоном.
Водночас під активами маються на увазі не стільки промислові підприємства чи нерухомість, а цінні папери, які належать рф і російським компаніям і заморожені за кордоном.
За прогнозами міністра фінансів рф Антона Сілуанова, це начебто дозволить розблокувати $1,1 млрд, які належать роздрібним інвесторам. Це досить незначна сума і начебто скромна ціль.
Але, якщо буде створено прецедент, «обмін активами» може запрацювати у значно більших масштабах.
FT так само наводить приклад British Petroleum (BP), в якої у рф заморожені дивіденди за попередні роки в розмірі $1,4 млрд. Хоча BP публічно дистанціюються від цих коштів, проте це, ймовірно, не єдиний випадок, і інтересанти можуть бути більш рішучими.
У рф є ще багато міжнародного бізнесу, і з посиленням тиску з боку путінського режиму така опція може стати привабливою для них. Зважаючи на те, що зовнішнє управління над іноземними компаніями у рф можна ввести за допомогою указу президента, який, після прийняття поправок до Конституції рф у 2020 році, має вищу юридичну силу і може суперечити міжнародному праву, гарантій захисту іноземного майна, яке перебуває в росії, ніхто дати не може.
Конфіскація російських активів як форма фінансової відповідальності за агресію
На перший погляд, пропозиція, яка обговорюється, видається нереалістичною. Адже наші союзники постійно наголошують: російські активи залишатимуться замороженими до моменту повної компенсації Україні збитків від агресії рф.
Такий сценарій було підтверджено, зокрема, у комюніке «Групи семи» за підсумками Вільнюського саміту.
І хоча такий сценарій наразі видається для України варіантом, гіршим за конфіскацію цих активів, однак він створює мінімальні гарантії для всього процесу відшкодування.
рф цією ініціативою, навіть якщо вона мала місце лише у формі зливу для медіа, робить спробу перехопити ініціативу. Демократичному табору варто не допустити цього. Для багатьох компаній ЄС і США можливість повернути свої активи з росії в умовах економічної рецесії може звучати привабливо. Враховуючи те, що багато західних компаній продовжують працювати в росії, ми розуміємо, що бізнес може чинити певний тиск на політиків, щоб домогтися таких компромісів принаймні в частині приватних російських активів.
Щоб запобігти цьому, українському уряду варто вжити кількох політичних і дипломатичних кроків. Працювати доведеться на декількох фронтах одночасно.
Насамперед необхідно провести аудит заморожених російських активів та створити Міжнародний реєстр підсанкційних активів. Ці активи мають стати основним джерелом наповнення Компенсаційного фонду, який має стати одним з елементів майбутнього міжнародного компенсаційного механізму. Цей крок дасть змогу отримати реальні оцінки заморожених активів рф, а також запобігатиме «втраті» окремих активів через ці та інші схеми.
По-друге, необхідно додати питання компенсації збитків іноземному та міжнародному бізнесу, який постраждав від дій рф, до порядку денного роботи з компенсації збитків від агресії. Необхідно надати можливість подавати заяви західним компаніям на відповідні компенсації у межах міжнародного Реєстру збитків.
Конфіскація російських активів та повна компенсація збитків Україні, західним компаніям та постраждалим особам спонукатиме рф припинити агресію, оскільки вона здійснюватиметься за її кошт.
Не менш важливо, саме для України, робити наголос на тому, що компенсація збитків має здійснюватися саме за рахунок російських активів, оскільки це сприятиме втіленню принципу невідворотності відповідальності агресора за протиправні дії. Російське майно має стати одним з вимірів покарання причетних до війни, а не розмінною монетою для домовленостей щодо зняття санкцій та бартерних угод.
Важливо скоординувати зусилля окремих акторів та створити єдиний плацдарм з роботи над відшкодуванням наслідків російської війни. Це дозволить об’єднати українські та міжнародні зусилля та пропонувати певний напрямок руху, замість хаотичних поодиноких ініціатив.
Конфіскувати російські активи не є легким завданням. Однак мета встановлення справедливості та здійснення належного відшкодування жертвам неспровокованої агресії Кремля має бути достатньою підставою для союзників України, аби обґрунтувати доцільність вилучення російського майна. Винуватець смертей, каліцтв, руйнувань має понести не тільки кримінальне, але й суттєве фінансове покарання за свої дії. У цьому вимірі компроміси недопустимі.