На саміті Євросоюзу 17.10.2019 р. Великобританія та ЄС розглянули й затвердили Угоду про вихід Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з ЄС і Європейського співтовариства з атомної енергії (Brexit). Окрім того, була узгоджена нова Політична декларація, яка встановлює межі майбутніх відносин між ЄС і ВБ та проголошує прагнення Уряду ВБ проводити політику амбітного, широкого, глибокого і гнучкого партнерства в межах торгово-економічного співробітництва з ЄС на основі Угоди про вільну торгівлю, Угоди про безпеку, а також в інших галузях співробітництва. Фактично, цими документами встановлюється осяжний горизонт планування бізнес-активності не більше ніж на один рік, адже саме стільки триватиме перехідний період, передбачений Угодою Brexit, а укладення нової Угоди є тільки політичним наміром.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
ВПЛИВ BREXIT НА УКРАЇНСЬКІ КОМПАНІЇ
Україну і ВБ пов’язує достатньо велика договірно-правова база в різних сферах. Зокрема, між Україною і ВБ діє Конвенція про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і приріст вартості майна. Ця міжурядова угода набула чинності 11.08.1993 р. і була оновлена 09.10.2017 р. Положення Конвенції стосуються податку на прибуток, корпоративного податку, податку на приріст вартості майна у ВБ, податку на прибуток для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, підприємств в Україні. Також після виходу ВБ з ЄС продовжують діяти двосторонні угоди з Україною щодо взаємного захисту інвестицій та міжнародних пасажирських і вантажних перевезень.
У зв’язку з виходом ВБ з Митного союзу з ЄС, українські компанії, які поставляли продукцію до ВБ через ЄС, повинні будуть здійснювати додаткові процедури митного контролю на кордоні.
Також відкритим залишається питання щодо визнання українських документів у сфері санітарного та фіто-санітарного контролю, сертифікатів відповідності нехарчової продукції, сертифікатів походження продукції. Ці питання мають бути врегульовані в новій угоді між Україною і ВБ щодо умов взаємної торгівлі, яка, за нашою інформацією, значною мірою базуватиметься на наразі чинних умовах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, в тому числі в контексті преференційних умов торгівлі.
З огляду на зазначене, українські компанії повинні правильно спланувати свою торговельну активність на зовнішніх ринках, особливо зважаючи на те, що до укладення торговельної угоди між сторонами на сторони не будуть поширюватися преференційні умови торгівлі у вигляді нульових ставок мита або квот на безмитне ввезення продукції.
ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД
Угода Brexit передбачає, що перехідний період починається з 01.02.2020 р. та закінчується 31.12.2020 р. Однак в угоді передбачена можливість подовження перехідного періоду ще на 24 місяці. Протягом дії перехідного періоду між ВБ та ЄС діятимуть такі умови вільного руху товарів, робіт, послуг та капіталу, які дозволять бізнесу адаптуватися до нових умов:
• будь-які товари або послуги, які законно були розміщені на ринку ЄС або ВБ, до закінчення перехідного періоду можуть бути доступними на ринку ЄС або ВБ і перебувати в обігу між цими ринками до отримання кінцевим користувачем; якщо це передбачено чинними положеннями законодавства ЄС, застосовуватися в ЄС або ВБ (ст. 40 (1));
• застосовуються ті ж самі митні процедури з переміщення товарів і послуг з митної території ВБ на митну територію ЄС і навпаки, які почалися до завершення перехідного періоду, вважаються завершеними на ринку ЄС в частині вимог законодавства ЄС щодо ліцензування імпорту та експорту (ст. 47);
• спеціальні митні режими, які були застосовані до або під час перехідного періоду, продовжують свою дію до закінчення терміну дії такого режиму, до випуску товару у вільний обіг або до вивезення товару з території ВБ, але не пізніше певного терміну, залежно від митного режиму/процедури (ст. 49 (1));
• відповідно до Директиви Ради 2006/112/ЄC від 28.11.2006 р. про спільну систему податку на додану вартість, ПДВ застосовується до товарів і послуг, які є в обігу між ЄС і ВБ, якщо такий обіг почався до перехідного періоду і закінчився після його закінчення; дозволяється доступ до інформаційних систем, які необхідні для застосування або обробки ПДВ (ст. 51).
ДВОСТОРОННЯ ТОРГІВЛЯ ПІСЛЯ ОСТАТОЧНОГО ВИХОДУ З ЄС
Угода Brexit означає, щоз 01.01.2021 р. ВБ виходить з усіх двосторонніх угод з ЄС. Разом з тим, членство ВБ в ЄС не обмежувало її у двосторонньому співробітництві з країнами за межами ЄС, крім сфери торгівлі, де ЄС має виняткову компетенцію відповідно до Договору про ЄС. Водночас, незважаючи на правові обмеження щодо укладення двосторонніх торгових Угод, ВБ вела активні переговори з країнами за межами ЄС, щоб максимально скоротити вакуум у регулюванні двосторонньої торгівлі після виходу з ЄС.
ВБ вже уклала угоди, які наберуть чинності після її виходу з ЄС, з такими країнами та організаціями як Центральна Африка, Чилі, Фарерські острови, Грузія, Ізраїль, Норвегія, Ліхтенштейн, Марокко, Йорданія, Південноафриканський митний Союз, Південна Корея, Швейцарія, Туніс.
Особливий інтерес викликає те, що з країнами Європейської економічної зони ВБ підписала окремі торгові угоди, що є непрямим свідченням того, що у ВБ (або у країн ЄЕЗ) немає наміру створювати єдиний економічний простір у межах територій ЄЕЗ. Хоча приєднання до ЄЕЗ, основним стрижнем якого є повна свобода руху товарів, послуг, робочої сили й капіталу між країнами ЄС та Ліхтенштейном, Норвегією та Ісландією, є одним з тих запасних сценаріїв, які могли б допомогти ВБ злізти з гачка ЄС у переговорах щодо нової торгової угоди з мінімальною шкодою для правової системи та економіки.
Все ще тривають переговори щодо укладення торгових угод з США, Канадою, Туреччиною, Єгиптом, Балканами (Албанія, Сербія, Північна Македонія, Чорногорія, Боснія і Герцеговина), Україною, Молдовою та Японією. У разі завершення переговорів ці Угоди також можуть набрати чинності вже 01.01.2021 р.
Дуже цікавим фактом для України є те, що ВБ уклала низку перехідних угод з такими країнами як США, Нова Зеландія, Австралія та Японія. Це угоди про взаємне визнання та оцінку відповідності для окремих видів промислової продукції. В Україні часто такий формат Угоди згадується як «промисловий безвіз», говорячи про укладення аналогічної Угоди між Україною та ЄС.
Зокрема, між США та ВБ таке взаємне визнання охоплює сектор телекомунікацій, електромагнітної сумісності, лікарські засоби. Проміжна Угода з Новою Зеландією охоплює сектори електромагнітної сумісності, низьковольтного обладнання, медичного обладнання, обладнання, яке працює під тиском, телекомунікаційне обладнання, лікарські засоби. Угода з Австралією охоплює ті ж сфери, як і Угода з Новою Зеландією, та доповнена ще сферою автомобільної продукції.
Чому саме цей елемент має бути цікавим для України? Система технічного регулювання та ринкового нагляду за безпечністю нехарчової продукції у ВБ побудована повністю на основі права ЄС та функціонує за його стандартами. До того ж технічні регламенти, які встановлюють вимоги до продукції, затверджені ЄС, є нормами прямої дії. Країни, які мають угоди про асоціацію або навіть угоди про приєднання до ЄС, також зобов’язуються привести своє законодавство у сфері технічного регулювання та ринкового нагляду у відповідність до вимог ЄС. Сьогодні жодна з країн Східної Європи та Балкан не має взаємного визнання з ЄС, незважаючи на те, що більшість з них мають високий ступінь відповідності вимогам ЄС.
Приміром, українські посадовці неодноразово заявляли про необхідність укладення такої аналогічної угоди, мотивуючи це відповідністю українського законодавства законодавству ЄС на всіх рівнях, а також функціонуванням європейської системи ринкового нагляду. Водночас переговори між Україною та ЄС наразі залишаються виключно на рівні політичних декларацій через недостатню роботу на операційному рівні з українського боку та невисокий рівень довіри ЄС до сталості й ефективності державних політик у країнах Східної Європи.
Таким чином, укладення угоди про взаємне визнання та оцінку відповідності для окремих видів промислової продукції між Україною і ВБ може бути менш політизованим процесом, що відкриває шлях до укладання аналогічних угод з країнами поза межами ЄС та з ЄС. Також в умовах інтеграції України у глобальну економіку таке взаємне визнання було б не черговою поступкою з українського боку, а реальним кроком щодо диверсифікації торгівлі промисловими товарами в Європі.
Не менш цікавими залишаються умови членства ВБ у Світовій організації торгівлі. Вся інформація щодо цього питання обмежується горизонтом дії перехідного періоду в межах Угоди Brexit. Відповідно до нотифікації Великобританії до СОТ, перелік товарів і тарифний графік ЄС у межах СОТ застосовуватиметься до ВБ протягом дії перехідного періоду. Аналогічний підхід застосовується щодо участі ВБ у торгових спорах, стороною яких є ЄС.
Сьогодні ВБ отримала абсолютно унікальний шанс позиціонувати себе як гравця в глобальній торгівлі на своїх умовах. Жодна з країн Європи не перебуває у таких умовах, будучи зв’язаною величезною кількістю зобов’язань. Тож Brexit дає ВБ унікальний козир у формуванні нового наративу у глобальній торгівлі.