Упродовж багатьох років компанії, які займаються дистанційними продажами дієтичних добавок на адресу фізичних осіб – резидентів України, не мали якихось суттєвих проблем із веденням свого бізнесу. Проте з кінця 2012 року деякі регіональні митниці (наприклад, лист Львівської митниці № 21-96-18520 від 27.12.2012) почали відмовляти у пропуску дієтичних добавок через митний кордон на адресу фізичних осіб, з огляду на положення нового Митного кодексу України (далі – Митний кодекс), які нібито забороняють таку практику. Крім того, узагальнюючи практику регіональних митниць у митній консультації, опублікованій у «Віснику податкової служби України» № 6 (722) від лютого 2013 року, виданням було зроблено однозначний висновок, що дієтичні добавки заборонено пересилати на митну територію України у міжнародних поштових відправленнях (далі – МПВ) і міжнародних експрес-відправленнях (далі – МЕВ). У цій консультації митні органи стверджують, що оскільки в Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів» (далі – Базовий закон) існують окремі терміни різних категорій харчової продукції («дієтична добавка» та «харчовий продукт»), дієтичні добавки не належать до продуктів харчування, а тому згідно зі ст. 235 Митного кодексу не підлягають пропуску на митну територію України. Проте такі висновки є необґрунтованими та прямо суперечать нормам чинного законодавства України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
1. Відповідно до положень Базового закону та інших законодавчих актів дієтичні добавки належать до продуктів харчування, а окремі визначення наведено виключно для зручності користування та необхідності запровадження різного правового режиму для тієї чи іншої категорії продуктів харчування.
Базовий закон прямо не закріплює, що дієтичні добавки не є харчовими продуктами.
Крім того, ст. 1 Базового закону визначає термін «харчовий продукт (їжа)» як будь-яку речовину або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську продукцію, необроблений, напівоброблений або оброблений), призначений для споживання людиною. До харчових продуктів належать навіть жувальна гумка та вода. Оскільки дієтична добавка є речовиною або продуктом, що призначений для споживання людиною, вона також підпадає під дане визначення, а тому вважається харчовим продуктом.
Відповідно до преамбули Базового закону він регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів і визначає правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються. Отже, якби дієтичні добавки не належали до харчових продуктів, то в преамбулі Базового закону вони були б спеціально зазначені в тексті разом із харчовими продуктами через кому (наприклад, харчових продуктів, дієтичних добавок, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання тощо). У противному випадку виходить, що дієтичні добавки взагалі не регулюються зазначеним законом, що не відповідає дійсності. Якби дієтичні добавки дійсно не належали до харчових продуктів (як хибно стверджують митні органи в консультації), то окрім преамбули, назва Базового закону крім харчових продуктів також містила б дієтичні добавки та інші категорії харових продуктів.