Дотримання прав інтелектуальної власності (ІВ) — це зобов'язання нашої держави, закріплене в нормах Угоди про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Законодавство
У редакції Митного кодексу України (МКУ) від 11.07.2002 р. № 92-IV вперше був уведений порядок митного контролю та митного оформлення товарів, що містять об’єкти прав ІВ, яким передбачалась ідентифікація наявності в товарах об’єктів прав ІВ, призупинення митного оформлення таких товарів та повідомлення правовласників. У редакції МКУ від 13.03.2012 р. № 4495-VI було скасовано грошову заставу при реєстрації об’єктів прав ІВ у Митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності (далі — Реєстр ОПІВ) та діях митних органів за власною ініціативою; розширено перелік об’єктів прав ІВ, щодо яких правовласники можуть подати заяву про внесення до реєстру (об’єкти авторського і суміжних прав, торгові марки, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин та географічні зазначення); запроваджено спрощену процедуру знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав ІВ у досудовому порядку, тощо.
З часом застосування процедури призупинення митного оформлення товарів на підставі даних Реєстру ОПІВ призвело до поступового геометричного збільшення кількості призупинень оформлення оригінальних товарів, що переміщувались на адреси неавторизованих отримувачів, та активізації «патентних тролів». Для виправлення ситуації з захистом прав ІВ на кордоні Законом № 202-ІХ від 17 жовтня 2019 р., який набув чинності 14 листопада 2019 р., були внесені зміни до МКУ, а Міністерством фінансів України розроблені нові підзаконні акти № 281 та № 282 від 09.06.2020 р., якими затверджено два нові порядки — «Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав ІВ та взаємодії між митними органами, правовласниками та декларантами» та «Порядок реєстрації об’єктів права ІВ у митному реєстрі». Вони спрямовані на імплементацію положень регламенту ЄС № 608/2013 про митний контроль за дотриманням прав ІВ від 12 червня 2013 р. та імплементаційного регламенту Комісії ЄС № 1352/2013 від 4 грудня 2013 р., яким встановлюються відповідні форми документів.
З прийняттям останніх змін адаптація національного законодавства до стандартів та практики ЄС та трансформування законодавчих актів у сфері сприяння захисту прав ІВ на кордоні завершились. При цьому внесеними змінами створені законодавчі підстави для такої системи захисту прав ІВ на митниці, яка не перешкоджає законній торгівлі оригінальними товарами та посилює протидію переміщенню через митний кордон товарів з порушеннями прав ІВ, зокрема контрафактних. Наразі митне законодавство щодо сприяння захисту прав ІВ на кордоні потребує лише окремих вдосконалень для поліпшення правозастосування.
Правозастосування
За інформацією Держмитслужби, у 2020 р. було 1900 випадків призупинення митного оформлення товарів, які підозрюються в порушенні прав ІВ, при цьому ефективними виявилися лише 10% заходів: у 75 випадках відбулось знищення контрафактних товарів, у 41 складено адміністративні протоколи про порушення митних правил та здійснено 3 зміни маркування. Станом на червень 2021 р. було здійснено 178 призупинень, з яких ефективними з точки зору недопущення порушення прав ІВ були всього 25% (за статистичною інформацією, оприлюдненою на міжнародному форумі IPF-2021). За ІІ квартал 2021 р. оцінку «дуже добре» за результатами розрахунку показника ефективності роботи (КРІ) митних органів у напрямі захисту прав ІВ отримали лише 2 митниці — Одеська та Київська, оцінку «задовільно» — Дніпровська митниця, а інші 12 отримали «незадовільно».
Таким чином, загальнодержавна статистика свідчить, що у 2021 р. тільки 25 зі 100 процедур митної перевірки приводили до виявлення товарів, за якими правовласники визнавали порушення прав ІВ, і тільки 3 митниці з 15 за цей період виявляли товари, які були визнані правовласниками такими, що порушують їх права ІВ. Це означає, що більшість митниць у звітному періоді не забезпечили здійснення ефективного контролю за захистом прав ІВ, тобто не виконали свої безпосередні посадові обов’язки й не досягли поставлених перед ними цілей. Не сприяють ефективній роботі й постійні реформування регіональних митниць, яких з 1 липня ц.р. у складі єдиної юридичної особи Держмитслужби знову стало 26, але тепер як відокремлених підрозділів Держмитслужби за адміністративно-територіальним устроєм України.
Наведені статистичні дані та показники ефективності корелюються з результатами дослідження Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством (UAACP) щодо стану виконання прикордонних заходів зі сприяння захисту прав ІВ на митниці, проведеного навесні ц.р. серед правовласників, чиї об’єкти прав ІВ внесені до Реєстру ОПІВ, та їх представників. На думку 22% респондентів, ефективність застосування заходів захисту прав ІВ на митниці після внесення змін до МКУ та впровадження нових Порядків, затверджених наказами Мінфіну № 281 та № 282, на сьогодні прийнятна, але потребує удосконалення, а 78% опитаних повідомили, що теперішня робота митниці їх повністю не задовольняє, оскільки призупинення товарів, що порушують права ІВ, відсутні, або наявні призупинення лише оригінальних товарів.
Крім того, з досвіду нашої компанії можна стверджувати, що навіть ті випадки, коли відбувається зупинення та знищення контрафактної продукції, не можна назвати повністю ефективними, бо кількість зупинених товарів обраховується десятками та сотнями одиниць, а дійсно масштабних партій контрафактних товарів, яких на вітчизняному ринку безліч, за цей період жодного разу не виявлено.
Також слід зазначити, що Держмитслужба затвердила нові KPI тільки митницям і митним постам, але не передбачила їх для керівного складу регіональних митниць та профільного управління центрального апарату. Не встановлена і прив’язка показників ефективності до грошових заохочень чи накладення дисциплінарних стягнень. На наш погляд, цим було нівельовано саме поняття КРІ як системи оцінки досягнень для мотивування співробітників, тому їх впровадження не дало ніяких позитивних результатів.
Як бачимо, незважаючи на прийняті законодавчі зміни, наразі ситуація з затриманням товарів, які підлягають митному оформленню і підозрюються в порушенні прав ІВ, в Україні не краща, ніж до реформи, і продовжує погіршуватися. Спробуємо розібратися, з чим це пов’язано.
Результати спрощення та діджиталізації
Відповідно до наказу Мінфіну № 282, новий програмно-інформаційний комплекс «Митний реєстр ОПІВ», пов'язаний з ним програмно-інформаційний сервіс для власників прав ІВ (правовласників) та автоматизована система аналізу ризиків щодо прав ІВ мали запрацювати до 1 липня 2020 р. Менеджмент центрального апарату Держмитслужби повинен був забезпечити належний рівень адаптації законодавчих змін, а Мінфін — належний контроль цього процесу. Відразу підкреслимо, що від моменту прийняття законодавчих змін і до цього часу актуальне інформування широкого загалу щодо того, на якому етапі знаходиться розробка цих сервісів та коли можна очікувати на їх повноцінне введення в експлуатацію, на сайті Держмитслужби відсутнє. При цьому ні Мінфін, ні Держмитслужба поки не ініціювали жодного публічного заходу з цих питань.
На наш погляд, таке актуальне інформування вкрай необхідне і може бути реалізоване у формі щомісячних заходів для правовласників, імпортерів/експортерів та інших зацікавлених осіб за участі відповідальних посадових осіб Мінфіну та Держмитслужби, а також новин на сайті Держмитслужби.
19 жовтня 2020 р. на сайті Держмитслужби в «Особистому кабінеті» з'явився тестовий інтерфейс для внесення заяв правовласників у Митний реєстр ОПІВ в електронній формі, який, як показала практика, залишається незручним та вкрай «недружнім» до заявників, незважаючи на постійні його покращення.
З 1 квітня 2020 р. було скасовано автоматизовані профілі аналізу та управління ризиками, які пов'язані з порушенням прав ІВ, а розробка нових профілів пов'язувалася зі створенням нових програмних продуктів. З метою виявлення порушень прав ІВ у перехідний період центральним апаратом регіональним підрозділам було рекомендовано здійснювати постійний моніторинг і аналіз митних оформлень. В результаті всі виявлення товарів, що порушують права ІВ, у 2020 та 2021 рр. відбулися за результатами перевірок, ініційованих з метою протидії іншим порушенням митного законодавства. У липні 2021 р. нарешті запрацювали нові профілі ризиків, однак, як свідчить практика нашої компанії, на кількість ефективних призупинень це поки що суттєво не вплинуло.
Що стосується взаємодії між митницями та правовласниками у разі виявлення товарів, що мають ознаки порушення прав ІВ, то наразі така взаємодія реалізована лише в форматі комбінованого паперово/електронного обміну даними, є неефективною та не надає повноцінної картини усіх дій. Оперативність такого обміну впливає на тривалість митних процедур та, як наслідок, на витрати правовласників. Фахова спільнота усе ще очікує на впровадження програмних продуктів, розроблених ІТ-командою Держмитслужби за донорські кошти ЄС та США, у т.ч. новітнього формату Реєстру ОПІВ.
Крім того, з початку реформи ми спостерігаємо катастрофічний дефіцит фахових ініціативних держслужбовців найвищого та середнього рівня, які знають, як працює державна служба, та готові її рухати у вибраному напрямку реформування. За цей час більшість команди реформаторів звільнилась, продовжуються часті призначення-звільнення керівників, а разом з цим відбувається ротація провідних спеціалістів, що гальмує роботу митниці і свідчить про поглиблення кризи державних кадрів.
Причини відсутності позитивних змін
На наш погляд, супротив законодавчим ініціативам та пропозиціям щодо спрощення та діджиталізації митних процесів, який ми спостерігаємо в останні 2 роки, в т.ч. у справі сприяння захисту прав ІВ, викликаний, перш за все, саме тим, що запропоновані реформи можуть зруйнувати чиїсь контрабандні схеми на митниці.
По-друге, в регіональних підрозділах як серед рядових митників, так і на рівні планування роботи відповідальними керівниками за останні роки склалась викривлена уява про боротьбу з порушенням прав ІВ, пов’язана зі зловживанням такими правами окремими суб’єктами господарювання у корисливих інтересах. Водночас прикордонні заходи захисту прав ІВ у всьому світі запроваджені саме з метою боротьби з контрафактною продукцією, і це слід доносити до всіх посадових осіб митниці.
Виготовлення та розповсюдження підробок — це загроза для безпеки всіх країн, у т.ч. України, оскільки така злочинна діяльність не тільки призводить до фінансових та іміджевих втрат правовласників, а й несе реальну загрозу для споживачів та держави, криміналізує товарний ринок і підтримує організовану злочинність. Виробництво та розповсюдження підробок — це повністю тіньовий бізнес, яким займається організована злочинність, а прибутки від нього йдуть на фінансування інших тяжких злочинів (у т.ч. торгівлі людьми, зброєю, наркотиками). Саме тому вже 10 років поспіль світова спільнота б’є на сполох, а Інтерпол та Європол називають боротьбу з контрафактною продукцією одним з головних своїх завдань.
По-третє, ризики прийняття невірних рішень виникають за відсутності у працівників більшості митниць знань і навичок щодо реагування при виявленні в процесі митного контролю товарів, що порушують права ІВ. Така ситуація робить досягнення позитивних результатів неможливим та ставить під загрозу весь процес розпочатих змін.
Як зробити, щоб дотримуватися закону було вигідніше, ніж його порушувати
Враховуючи суспільну небезпеку від контрафактної продукції, кількість якої невпинно збільшується, для виправлення ситуації і зменшення обсягів підробок в Україні необхідна, перш за все, політична воля уряду і законодавче закріплення постулату: боротьба з контрафактними товарами є державним пріоритетом, тому необхідно створити умови дотримання верховенства права для однозначного застосування митницями нових алгоритмів прийняття рішень відповідно до прийнятого законодавства.
Питання ефективності митних заходів — це питання поставлених цілей і виконання закону, тому необхідно створити умови, за яких автоматизовані профілі аналізу та управління ризиками будуть спрацьовувати не вибірково, а по всіх порушниках митних правил, а ввезення, виготовлення та збут контрафактної продукції стануть непривабливими і невигідними. На наш погляд, покарання за порушення закону буде незворотним, а дотримуватися закону буде вигідніше, ніж його порушувати, якщо:
- налагодити ефективну роботу митних та правоохоронних органів у цій сфері в тісній співпраці з правовласниками;
- подолати або значно зменшити кількість контрабанди шляхом запровадження обов’язку суб’єктів господарювання при реалізації будь-якого імпортного товару на вітчизняному фізичному ринку та в інтернеті мати копію декларації, згідно якої такий товар був імпортований. Це забезпечить контроль держави за законною торгівлею імпортними товарами в Україні та надасть контролюючим органам можливість відслідкувати правомірність імпорту будь-якого товару в Україну та перевірити у разі необхідності весь логістичний ланцюг введення в обіг товару, що підозрюється у порушенні прав ІВ;
- запровадити більш жорсткі санкції до імпортерів, виробників та продавців контрафакту, в т.ч. адміністративну та кримінальну відповідальність за сприяння розповсюдженню контрафактної продукції третіх осіб (адміністраторів ринків, платформ е-комерції, логістичних компаній тощо);
- проводити просвітницькі та освітні заходи, які висвітлюють цю проблему і способи її вирішення.
Для забезпечення переходу усіх митниць Держмитслужби до нових принципів роботи щодо сприяння захисту прав ІВ на кордоні та налагодження контролю за цим процесом держави і зацікавлених осіб, на нашу думку, необхідно:
• забезпечити вертикаль підпорядкування регіональних підрозділів сприяння захисту прав ІВ профільному управлінню центрального апарату Держмитслужби, виділивши ці підрозділи в самостійні структурні одиниці та поклавши на їх посадових осіб виключно функції сприяння захисту прав ІВ;
• прив’язати індивідуальні показники ефективності (КРІ) до мотивувальних заходів —матеріального заохочення та дисциплінарних стягнень для стимулювання співробітників з метою ефективного виконання покладених на них посадових обов’язків. До КРІ начальників митних постів, заступників начальників митниць, профільних керівників управлінь центрального апарату Держмитслужби віднести показники ефективності щодо сприяння захисту прав ІВ. У разі негативної оцінки виконання таких KPI за результатами роботи митного органу протягом кварталу застосовувати до таких посадових осіб встановлені заходи матеріального та дисциплінарного впливу;
• удосконалити програмні профілі аналізу та управління ризиками, пов’язаними з правами ІВ, враховуючи європейський досвід створення таких систем;
• розробити програмно-інформаційний сервіс для оперативного обміну інформацією між митниками та правовласниками та фіксації консолідованої інформації щодо усіх дій, пов’язаних з призупиненням митного оформлення;
• визначитися з 4–6 знищуючими підприємствами та створенням на їх базі зон митного контролю;
• після завершення формування нової команди спеціалізованих підрозділів здійснити навчання їх співробітників з метою забезпечення єдиного підходу до роботи підрозділів усіх регіональних митних органів, організації командної роботи, підвищення професійних компетенцій;
• центральному апарату Держмитслужби варто забезпечити організацію щотижневих онлайн-семінарів, нарад за участю представників СП митниць Держмитслужби, правовласників, представників ЄС та інших зацікавлених осіб для обміну інформацією та досвідом серед митників;
• Держмитслужбі надавати постійну інформаційну підтримку для широкого загалу шляхом:
а) проведення щомісячних заходів для правовласників, імпортерів/експортерів, посадових осіб митниці та відповідальних посадових осіб Мінфіну та Держмитслужби для вирішення проблемних питань застосування митного законодавства, використання інформації, внесеної правовласниками до Митного реєстру, вжиття заходів щодо сприяння захисту прав ІВ та взаємодії між митними органами, правовласниками та декларантами;
б) розміщення на постійній основі на сайті Держмитслужби актуальної інформації що до питань застосування митного законодавства у напрямку сприяння захисту прав ІВ;
• внести відповідні зміни в митне законодавство України задля для ефективного захисту прав ІВ;
• Мінфіну взяти виконання таких заходів під контроль.
Актуальні зміни до МКУ
Для покращення ситуації з правозастосуванням при сприянні захисту прав ІВ на кордоні у середині липня ц.р. УАПП направив до Мінфіну розроблені фаховою спільнотою пропозиції щодо змін до МКУ та просив їх врахувати при розробці доповнень та змін до Кодексу, які були анонсовані на останніх заходах для митників. Серед рекомендованих змін, зокрема, такі:
1. Виправити допущену неточність формулювання визначення контрафактних товарів.
Практика 2020–2021 рр. показала необхідність внесення змін у визначення поняття контрафактних товарів, а саме виключення з їх переліку товарів, на яких використовується позначення, схоже настільки, що його можна сплутати, з зареєстрованою торговою маркою (ТМ) чи географічним зазначенням (ГЗ). Регламент ЄС № 608/2013 від 12.06.2013 р., до норм якого приводили у відповідність українське законодавство, містить більш коректне формулювання визначення контрафакту як товарів, які містять позначення, «яке суттєво не відрізняється від такої ТМ», та «які суттєво не відрізняються від такої ТМ чи ГЗ».
Тобто контрафактним має бути визнано товар, на якому використані позначення, тотожні з охоронюваними в Україні ТМ чи ГЗ, або які суттєво не відрізняються від таких ТМ чи ГЗ стосовно одного й того самого виду товарів. На відміну від позначень, «схожих настільки, що їх можна сплутати» з оригінальними ТМ чи ГЗ, які використовуються на товарах, що порушують права ІВ (синоніми імітації, Look-a-likes, паразитичні товари), на контрафактних товарах використовується або тотожна ТМ чи ГЗ оригінального виробника, або позначення з незначними відмінностями, яке суттєво не відрізняється від позначень, використаних на оригінальних товарах, бо контрафактний товар має на меті введення в оману споживача для здійснення швидкої покупки.
Щоб зрозуміти різницю між поняттями «схожий настільки, що його можна сплутати» та «суттєво не відрізняються», підкреслимо, що для встановлення першого зазвичай звертаються до судових експертів за спеціальним висновком, а для встановлення другого достатньо побачити таке позначення, і у кожного митника виникне стійка асоціація з певною ТМ або ГЗ. Тим паче, що визначення схожості до ступеня сплутування позначень на товарі входить до компетенції судового експерта у сфері ІВ, а не посадової особи митниці. Товари, які будуть містити «схожі настільки, що їх можна сплутати» з оригінальними ТМ чи ГЗ, позначення, також не залишаться поза увагою митних органів, оскільки потраплять під визначення товарів, що підозрюються у порушенні прав ІВ, та будуть мати ознаки порушення прав ІВ на ТМ чи ГЗ. Однак, на переконливу думку правовласників, на сьогоднішньому етапі трансформації митних заходів треба зосередитись на виявленні саме контрафактних товарів.
2. Зобов’язати імпортерів/експортерів та їх декларантів зазначати ТМ під час заповнення митних декларацій за умови її наявності на товарі або його пакуванні, а не тільки у товаросупровідних та комерційних документах.
Наразі пп. 5 п. 8 ст. 257 МКУ надає декларанту право не вносити відомості про ТМ та виробника, якщо вони не зазначені у товаросупровідних та комерційних документах, що подаються митному органу. Як результат, ТМ не вказується, незважаючи на те, більшість наявних на ринку товарів марковані. Система аналізу ризиків на такий товар не спрацьовує (хоча раніше у подібних випадках обов’язково здійснювався огляд імпортованої продукції), тому не виключається можливість незаконного імпорту контрафакту.
3. Необхідно однозначно визначити у МКУ, що позитивні результати дослідження зразків товарів правовласником (або особою, уповноваженою ним) на предмет їх контрафактності є достатніми для складання адміністративного протоколу за ст. 476 МКУ, оскільки тільки зазначені особи мають спеціальні знання стосовно актуальних ознак оригінальності продукції правовласника.
Така норма буде повністю відповідати суті п. 2 ст. 19 регламенту ЄС № 608/2013: «Митні органи можуть відбирати зразки, які є репрезентативними для товарів. Вони можуть надавати або надсилати такі зразки держателю рішення (правовласнику) за його запитом і лише для цілей аналізу (експертизи) та для спрощення подальшої процедури, пов’язаної з контрафактними і піратськими товарами. Аналіз таких зразків проводять під одноосібною відповідальністю держателя рішення».
У нормах пп. 12–14 ст. 399 чинного МКУ, які залишились в редакції МКУ від 13.03.2012 № 4495-VI, зазначено, що: «12. Правовласник та/або декларант можуть з дозволу митного органу брати проби (зразки) товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, і передавати їх на експертизу. Один примірник висновку, отриманого за результатами експертизи, подається митному органу... 14. У разі, якщо протягом строків, зазначених у ч. 2 цієї статті, порушення прав ІВ під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, проведеної відповідним уповноваженим органом, в установленому цим Кодексом порядку митний орган порушує справу про порушення митних правил, а товари-безпосередні предмети правопорушення вилучаються».
Таким чином, згідно чинного МКУ не правовласник досліджує відібрані зразки і підтверджує чи ні їх контрафактність своїм письмовим висновком, як це передбачає регламент ЄС № 608/2013, а уповноважений орган, який не має жодного поняття про актуальні ознаки оригінальності такого товару, тому лише відповідає на питання у межах своєї компетенції — чи використана на товарі ТМ, яка належить правовласнику.
Згідно з ч. 1 ст. 487 МКУ, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до МКУ, а в частині, що не регулюється ним, — відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 495 МКУ та 251 КУпАП, доказами у справі (в т.ч. про порушення митних правил) є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що встановлюється, зокрема висновком експерта.
Таким чином, висновок особи, уповноваженої з питань ідентифікації товарів щодо контрафактності правовласником, може бути належним доказом та підставою для складання протоколу про порушення митних правил за ст. 476 МКУ. Це дозволить суттєво прискорити та здешевити для правовласників процес надання висновку щодо ознак контрафактності для складення адміністративного протоколу за ст. 476 МКУ. При цьому, якщо інспектор митного органу визнає за необхідне призначити експертизу в межах провадження у справі про порушення митних правил, він також може її призначити в порядку ст. 516 МКУ.
4. Закріпити у митному законодавстві України можливість участі власника прав ІВ (правовласника або його представника) в адміністративних справах щодо порушення митних правил шляхом зазначення у ст. 497, 498 МКУ правовласника або його представник та у ст. 497 МКУ особи, уповноваженої з питань ідентифікації товарів.
На даний час в переліку осіб, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил, правовласник або його представник відсутні, в результаті окремі судді відмовляють таким особам у можливості брати участь у справах цієї категорії. Неможливість участі правовласника чи його представника у провадженнях у справах про порушення митних правил за ст. 476 МКУ унеможливлює ефективний захист порушених прав ІВ. Запропоновані зміни, на які правовласники звертають увагу представників виконавчої та законодавчої влади останні 5 років, дозволять покращити цю ситуацію.
5. Необхідно запровадити в митне законодавство України положення щодо безальтернативного знищення контрафактних товарів шляхом викладення ч. 8 ст. 243 МКУ в такій редакції: «8. Товари, конфісковані за рішенням суду відповідно до ст. 476 цього Кодексу, у строки, встановлені законодавством для виконання судових рішень, підлягають переробці, утилізації чи знищенню», а також передбачити знищення у ст. 476 МКУ.
Наразі санкція ст. 476 МКУ не передбачає знищення контрафакту, а у ст. 243 Кодексу передбачена альтернативність розпорядження конфіскованими за ст. 476 МКУ товарами, коли конфіскована в дохід держави за рішенням суду контрафактна продукція може бути повторно введена в господарський обіг. Міжнародні договори (ст. 46, 61 TRIPS, ст. 237 Угоди про асоціацію), які стали частиною законодавства України, передбачають безальтернативне знищення контрафакту. Так, відповідно до ст. 46 Угоди TRIPS, судові органи мають право постановити рішення про те, що товари, щодо яких встановлено порушення прав, без будь-якої компенсації мають бути усунуті з торгових каналів так, щоб уникнути заподіяння будь-якої шкоди правовласнику, та знищені. Знищення контрафакту також є однією з головних цілей правовласників.
6. Внести зміни до санкції ст. 476 МКУ шляхом визначення альтернативного покарання (від 34 тис. до 170 тис. грн) залежно від кількості продукції та інших обставин справи, оскільки для імпортера великої партії контрафактної продукції встановлений наразі штраф у 17 тис. грн є незначним і не виконує свою стримуючу функцію. Така зміна буде сприяти не тільки наповненню бюджету, але й припиненню подальших порушень прав ІВ.
На наше переконання, впровадження усього комплексу запропонованих фаховою спільнотою заходів дозволить запровадити посилений державний контроль на кордоні щодо продукції, що порушує права ІВ, мінімізувати ризики для здоров’я людей, захистить споживачів від товарів невідомого походження та якості, знизить контрабанду, корупцію та організовану злочинність, збільшить привабливість України для інвесторів завдяки їх впевненості у надійному захисті прав ІВ.