Питання про співвідношення правових (юридичних) і спеціальних знань набуває значної актуальності в умовах успішного вирішення завдань судово-правової реформи. Вони насамперед залежать не лише від удосконалення системи правоохоронних органів та нормативно-правового врегулювання процедури судочинства, а й від належного наукового забезпечення процесуальних форм кримінального провадження, одними з яких є слідчі (розшукові) дії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Фактично, донедавна норми Кримінально-процесуального кодексу України 1960 р. доволі поверхнево регулювали проблематику застосування в межах досудового розслідування знань лікаря як спеціаліста – суб’єкта кримінального провадження.
Аналіз норм чинного Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) 2012 р. дає можливість констатувати розширення законодавцем підстав залучення лікаря як спеціаліста під час проведення слідчих (розшукових) дій[1]. Зокрема, допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності, за необхідності, лікаря (ч. 1 ст. 226 КПК України), при пред’явленні особи для впізнання можуть бути залучені спеціалісти (ч. 8 ст. 228 КПК України), огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта (ч. 1 ст. 238 КПК України), освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря (ч. 2 ст. 241 КПК України), при проведенні експертизи, у тому числі медичної чи психіатричної (ст. 242 КПК України).
З наведеного необхідно виокремити обов’язкові випадки залучення лікаря як спеціаліста. До них належать: 1) при проведенні огляду трупа обов’язкова участь судово-медичного експерта або лікаря; 2) проведення допиту малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря; 3) при проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря.