«Дорогі ліки завжди помагають: як не недужому, то аптекарю» Українська народна мудрість
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
В останні роки ми є свідками бурхливого розвитку українського законодавства і системи права в цілому. Поряд із традиційними з’являються й нові правові утворення, значення яких виходить далеко за формат правових інститутів якоїсь однієї галузі. Це стосується податкового, транспортного, житлового, кооперативного та інших об’єднань правових норм.
Серед цих новацій відносно недавно з’явилося і медичне право, яке більшість сучасних українських правознавців сьогодні трактує як нову комплексну галузь права. Так, на думку групи авторів першого підручника з медичного права України під редакцією С. Г. Стеценка, медичне право – це комплексна галузь права, яка включає сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері медичної діяльності.
Правові норми, які регулюють відносини у сфері фармації, можуть бути також сформовані у певну систему і скласти певне правове утворення. Який правовий статус цього утворення?
Сьогодні фармацевтичне право може трактуватися у двох розуміннях: як правовий інститут медичного права, норми якого регулюють фармацевтичну діяльність (виготовлення, апробацію, реєстрацію, використання лікарських засобів, організацію і діяльність фармацевтичних закладів, професійні і службові права і обов’язки, юридичну відповідальність фармацевтичних працівників), і як окрема галузь права.
Формування фармацевтичного права як окремої галузі права значною мірою залежатиме від трактування фармації чи то як складової частини медичної діяльності, чи то як окремого від медицини виду професійної діяльності. Відповідь на це питання, здавалося б, лежить прямо на поверхні – якщо медичне право є комплексною, проте окремою галуззю права, то фармацевтичне право може бути визнане його окремим інститутом. Однак система права, як і все у цьому світі, не стоїть на місці, а розвивається, вдосконалюється, зазнає різноманітних як внутрішніх, так і зовнішніх впливів.
Тож якщо врахувати, що фармація є все ж окремою від медицини галуззю професійної діяльності і спеціальністю, має свій чітко окреслений предмет дослідження і сферу застосування, свою професійну освіту і галузеву науку, значну кількість фахівців, аптечних закладів, фармацевтичних підприємств, компаній і корпорацій, окрему сферу і ринок лікарських засобів, які в умовах ринкової економіки бурхливо розвиваються, – не виключено, що через якийсь проміжок часу, в зв’язку з появою нових обставин, постане питання про фармацевтичне право як окрему комплексну галузь права.