Нещодавно було прийнято новий наказ МОЗ України, що деталізував порядок контролю якості медичної допомоги, який сьогодні справедливо є одним із ключових правничих інструментів у забезпеченні прав людини у сфері охорони здоров’я. Його нормативний старт відбувся в 2009 р., коли МОЗ України підготувало Наказ «Про порядок контролю та управління якістю медичної допомоги» від 24.02.2010 р. № 189. У цьому підзаконному нормативноправовому акті було закріплено мету здійснення контролю якості медичної допомоги, а саме забезпечення прав пацієнтів на одержання медичної допомоги в необхідному обсязі й належної якості шляхом оптимального використання кадрових і матеріальнотехнічних ресурсів охорони здоров’я, застосування досконалих медичних технологій. За ці роки накази в контексті контролю якості змінювалися не раз, привносячи щоразу нові сегменти, але все ж важливість механізму залишається незмінною.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Під «юридичну лупу», аби «збільшити» деякі нормативні положення і з’ясувати окремі елементи цього механізму, потрапили два накази в сфері контролю якості медичної допомоги, що є чинними сьогодні:
1. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку контролю якості медичної допомоги» від 28.09.2012 р.
№ 752 (далі – Наказ № 752).
2. Наказ МОЗ України «Про організацію клінікоекспертної оцінки якості медичної допомоги» від 06.08.2013 р. № 693 (далі – Наказ № 693).