Ми стали більше знати та дбати про своє здоров’я. Здається, частіше почали звертатись до лікарів, але при цьому рівень довіри до медицини не виріс. Більше інформації — більше запитань. Аби пересвідчитись у діагнозі, ми звертаємось до кількох лікарів, перевіряємо рекомендації лікаря в інтернеті та самі вирішуємо, чи слідувати їм. Та всі ці маніпуляції, на жаль, не можуть уберегти від лікарських помилок.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Законодавче визначення лікарської помилки відсутнє, але є наукове: це дефект надання медичної допомоги внаслідок неправильних дій медичного персоналу за відсутності ознак умислу. Для того, щоб лікарську дію вважати помилкою, вона має бути добросовісною, без наміру та ознак необережності. Причин лікарських помилок багато. Це і відсутність досвіду чи якісної освіти, і недосконалість медичної науки, й застарілі інструменти та апарати, що, однак, не відміняє самого факту помилки та завданої пацієнту шкоди.
Існує кілька видів відповідальності за лікарську помилку, однак ця стаття присвячена саме цивільній — стягненню майнової та моральної шкоди. Судова практика з цього питання доволі стала та однозначна, якщо дотримуватись певних правил.
Верховний Суд вказав, що якщо медична допомога пацієнтові надається за плату, а здійснення медичної практики передбачає отримання прибутку, надавач медичних послуг нестиме відповідальність незалежно від наявності вини у його діях. У разі надання неякісної медичної послуги пацієнт як споживач має право на розірвання договору, а також на відшкодування завданих йому збитків (договірна відповідальність). Якщо це призвело до завдання не лише майнових збитків, а й шкоди здоров`ю споживача, додатково наставатиме деліктна відповідальність (справа №755/2545/15-ц, постанова від 27.02.2019 р.).
Для того, щоб стягнути з лікаря майнову/моральну шкоду за лікарську помилку, суду необхідно встановити:
1) протиправність поведінки лікаря,
2) факт шкоди,
3) причинно-наслідковий зв'язок між цими діями і шкодою,
4) наявність вини.
Перераховані підстави для деліктних зобов’язань є обов’язковими, тому відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.
Слід враховувати, що в цій категорії справ діє презумпція вини, тож відсутність вини у завданні шкоди має доводити саме медичний працівник. Якщо під час розгляду справи ця презумпція не спростована, це підстава для висновку про наявність вини. Але це не означає, що потерпілому немає що робити з точки зору доказування. Для того, щоб мати перспективу стягнути шкоду, він все ж має довести факт того, що йому ця шкода завдана, її розмір, а також хто саме її завдав.
Умова 1 Факт завдання шкоди
Щоб довести ушкодження здоров’я та встановити його причини, обов’язковим є проведення судової експертизи. Це довго і дорого, до того ж, часто виникають питання щодо якості та об’єктивності дослідження через те, що колеги оцінюють своїх колег. Проте експертиза — це ключовий елемент у доведенні факту лікарської помилки. Існують лише поодинокі випадки, коли пацієнтам вдавалося довести завдання шкоди через лікарську помилку на підставі медичних документів.
Умова 2 Розмір шкоди
Перше і найпростіше — зберігати чеки, висновки, результати аналізів, навіть рахунки з оздоровчих закладів. Незважаючи на те, що наразі все міститься в спеціальній базі клініки, ліпше не ризикувати та мати все «на руках». Це основа для доведення розміру витрат на лікування та їх стягнення. А для відшкодування втраченого заробітку необхідно ще довести факт втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності (постанова КЦС ВС у справі №227/7154/13-к).
В одній справі, яку переглядав КЦС ВС, одним з аргументів медичного центру проти розміру шкоди було те, що чеки не є іменними. Однак суд став на бік пацієнта, спираючись на те, що якщо їх оригінали є в наявності у пацієнта, то вірогідно, саме він здійснював оплату лікування.
Умова 3 Неправомірна поведінка
Протиправна поведінка медиків посягає на абсолютне право кожного — медичну допомогу. Вона виявляється у діях медичного працівника, які не відповідають стандартам та локальним актам у сфері охорони здоров’я. Якщо ще простіше, то це несвоєчасна та некваліфікована медична допомога. Але за одним виключенням: якщо пацієнт виконує рекомендації та приписи лікаря. У разі вирішення пацієнтом на власний розсуд, що обрати з його порад, відповідальності лікар не несе.
КЦС ВС у постанові від 10.07.2019 р. у справі №201/13815/15-ц залишив рішення суду першої та апеляційної інстанцій, якими пацієнту було відмовлено у відшкодуванні шкоди, без змін. Одними з основних причин цього стали невиконання пацієнтом рекомендацій лікарів щодо своєчасного лікування та тривале невідвідування лікаря за наявності показань для цього. Цілком обґрунтовано, що якщо пацієнт не слідує рекомендаціям лікаря, навіть помилковим, вони не можуть стати причиною ушкодження здоров’я.
Умова 4 Зв'язок між шкодою та діями лікаря
Недостатньо довести завдання шкоди — не менш важливим є встановлення, чи до ушкодження здоров’я призвела дійсно помилка лікаря, а не інші обставини. Причинний зв'язок між діями лікаря та шкодою, яка завдана пацієнту, — ще одна з обов’язкових умов настання деліктної відповідальності.
У справі №197/1330/14-ц КЦС ВС зазначив, що визначення причинного зв’язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості під час покладення на завдавача шкоди обов’язку її відшкодувати.
Для наявності причинного зв’язку необхідно, щоб саме дії лікаря, а не інші обставини, призвели до завдання шкоди. «Проста послідовність подій не повинна братись до уваги». При цьому причинний зв’язок між протиправним діянням та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.
КЦС ВС також передбачив, що у випадку, коли протиправна поведінка створює можливість для завдання шкоди, але фактично шкода настає лише у разі приєднання до неї протиправної дії третьої особи, суд має встановити значимий причинний зв'язок як з діями, які створили можливість, так і з діями, які безпосередньо завдали шкоду. В цьому також стане у нагоді судова експертиза, в рамках якої експерти будуть досліджувати дії лікаря з медичної токи зору та вплив їх на пацієнта.
Моральна шкода
Відшкодування моральної шкоди може мати місце як у договірних, та і у деліктних правовідносинах. Вона відшкодовується незалежно від майнової шкоди та не пов’язується з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода — оціночне поняття, підстави для її відшкодування досліджуються у кожному конкретному випадку, і єдиного розуміння, яким чином визначається її розмір, немає. Це залежить від багатьох чинників: характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди. Але в переважній більшості справ, коли встановлено факт завдання шкоди внаслідок неправомірних дій медичного працівника, суди задовольняють вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі від кількох тисяч до кількох мільйонів гривень.
Загалом можна дійти висновку, що судові перспективи стягнення шкоди за лікарську помилку досить обнадійливі і в переважній більшості будуть залежати від озброєності пацієнта достатньою кількістю доказів та результатів судової експертизи.