Як покарати тих, хто використовує гуманітарну допомогу та благодійні пожертви не за призначенням

Через війну в Україні мільйони громадян були змушені покинути свої домівки та шукати прихисток як за кордоном, так і у інших регіонах нашої країни. Задля підтримки людей, які переїхали з зон активних бойових дій, та забезпечення їх базових побутових потреб різні організації та самі українці надають різноманітну допомогу, найпопулярнішою з яких є гуманітарна. Та на жаль, щодня фіксуються непоодинокі випадки розкрадання гуманітарної допомоги з метою власного збагачення. З огляду на це військові та цивільні громадяни не отримують у повному обсязі речі, яких дійсно наразі потребують.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Забігаючи наперед, зазначимо, що об’єктами правопорушень у сфері благодійництва є гуманітарна допомога, благодійні пожертви та безоплатна допомога, визначення яких наведено у Законах України «Про гуманітарну допомогу» (далі — Закон №1192-XIV) та «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі — Закон №5073-VI).  

З положень Закону №1192-XIV вбачається, що гуманітарна допомога — цільова адресна безоплатна допомога. Вона надається у грошовій або натуральній формі, у вигляді виконання робіт чи надання послуг. Отримувачами такої допомоги є особи, які потребують її з огляду на свій соціальний статус, матеріальну незабезпеченість, важке фінансове становище або у зв’язку з виникненням надзвичайного стану, такого, як стихійне лихо, аварії, катастрофи тощо. Поряд з цим, гуманітарна допомога є різновидом благодійництва. 

Відмінністю гуманітарної допомоги є те, що певні товари, роботи чи послуги можуть бути визнані як гуманітарна допомога лише за рішенням уповноваженого державного органу. Наразі постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 р. №224 затверджено перелік категорій товарів, що визнаються гуманітарною допомогою без здійснення процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою в кожному конкретному випадку, на період воєнного стану, з яким можна ознайомитись за посиланням.

Під благодійною пожертвою розуміється безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, які можуть визначатись між сторонами у договорі про пожертву. У свою чергу, благодійна допомога є наданням гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної чи інших видів компенсацій донорам. Така допомога також може полягати у пересилці, виконанні робіт або наданні певних послуг.

З наведеного вбачається, що ключовою ознакою всіх згаданих понять є безоплатне та безкорисне надання допомоги виключно особам, які її потребують, або для чітко визначених благодійних цілей. Саме ці характеристики і є основним цільовим призначенням цих категорій, порушення якого тягне за собою настання певної відповідальності.

Закон №1192-XIV до порушень законодавства про гуманітарну допомогу відносить, поміж іншого, використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням або з метою отримання прибутку. Поряд з цим, Закон №5073-VI містить загальні формулювання, відповідно до яких суб’єкти благодійної діяльності і посадові особи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування несуть цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства про благодійну діяльність у порядку, встановленому законом. Тобто притягнення до відповідальності можливе, лише якщо діяння містить склад певного правопорушення.

Однією з проблем регулювання сфери благодійництва було те, що в українському законодавстві були відсутні спеціальні правові норми, які визначали б склад правопорушень у цій сфері. Лише 24.03.2022 р. Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за використання гуманітарної допомоги», яким КК України доповнено статтею про відповідальність за незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги. Проте наявність цієї норми не свідчить, що порушника беззаперечно буде притягнуто до відповідальності саме за ст. 201² КК України з огляду на таке.

Основними загальними ознаками об’єктивної сторони цього злочину є продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги чи укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном з метою отримання прибутку. Однією з обтяжуючих обставин є вчинення злочину під час надзвичайного або воєнного стану (ч. 3 ст. 201² КК України). У нинішніх умовах вбачається, що злочинцю кваліфікуватиметься ч. 3 ст. 201² КК України. Та незважаючи на наявність такої обтяжуючої обставини, як існування воєнного стану, інкримінування цієї статті можливе лише у разі, якщо вартість товарів (предметів) у 350 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто 434 175 грн.

Крім того, як вбачається з положень статті, об’єктом посягання є лише певні товари (предмети), відповідно, інша благодійна допомога, така як надання послуг чи робіт, під кваліфікацію цієї статті не підпадають. Більше того, ці види не підпадають під об’єкт жодної статті КК України. Тож з огляду на склад злочину, застосуванню підлягатимуть інші «класичні» норми, такі як ст. 185, 190, 209 КК України. Поміж цим, протиправне діяння може підпадати й під ознаки адміністративного правопорушення, а відтак, особу буде притягнуто до відповідальності відповідно до КУпАП України.

Поряд з цим, у разі використання благодійних пожертв не за призначенням можливе й настання цивільно-правової відповідальності. Так, положеннями ч. 3 ст. 730 ЦК України передбачено, що пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням. Крім того, самі пожертви підлягають поверненню пожертвувачу в натурі.

Що робити, якщо схопили правопорушника "на гарячому"

Якщо ви стали свідком використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв чи допомоги не за призначенням, рекомендуємо дотримуватись такого порядку дій:

1) зафіксуйте факт правопорушення. Якщо ви побачили, що товари, які призначені для благодійних цілей, виставлені для продажу, стали свідком їх розкрадання або неправомірної передачі іншим особам, проведіть фото- та відеофіксацію, вказавши час та дату вчинення порушення;

2) просіть надати документи на продукцію. Якщо ви як споживач стали свідком продажу товарів (продуктів), призначених для благодійності, слід просити у продавців такої продукції супровідну документацію для підтвердження законності її продажу. У разі відсутності документів або небажання працівників магазину їх надати переходьте до наступного кроку;

3) зверніться до правоохоронних органів та повідомте про можливе правопорушення.