Останнім часом все більше актуалізується питання, пов’язане із запровадженням в Україні системи електронного кримінального провадження (далі – ЕКП). Запуск пілотного проекту ЕКП, який реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI), планується в цьому році на базі Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та Вищого антикорупційного суду України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Історично так склалося, що папір є основним носієм інформації у кримінальних провадженнях. Слідчі та процесуальні дії, рішення слідчого, прокурора, слідчого судді й суду відображаються у письмових процесуальних документах. Складність та багатоепізодність розслідуваних злочинів, численні експертизи, велика кількість підозрюваних (обвинувачених), потерпілих і свідків неминуче призводить до появи кримінальних проваджень, що налічують сотні, тисячі томів. Сьогодні кримінальне провадження перевантажене, на нього витрачаються величезні фінансові, людські та часові ресурси, а слідчі, прокурори та судді втрачають час на паперову тяганину.
Отже, запровадження ЕКП дійсно є важливим та актуальним питанням. Серед його переваг варто відзначити такі: економія коштів і часу, пришвидшення строків розгляду документів, спрощення доступу учасників кримінального провадження у межах їхньої компетенції до відповідних матеріалів тощо.
Що маємо сьогодні?
КПК України вже запроваджено здійснення низки електронних процесуальних процедур. Наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР). Такі відомості вносить слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше ніж через 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, початок досудового розслідування вже переведено в електронну форму. Окрім початку досудового розслідування, всі інші ключові процесуальні рішення у кримінальному провадженні (визначення підслідності, дата і час повідомлення про підозру, кваліфікація правопорушення тощо) також обов’язково вносяться до ЄРДР.
Цікаво, що схожі системи діють в інших державах, електронне кримінальне провадження в яких було запроваджене саме на їх основі. Зокрема, в Республіці Казахстан на аналогічній з ЄРДР системі, яка діє з 2015 р., ще у 2017 р. був розроблений модуль «Електронна кримінальна справа», що дозволило цифрувати всі стадії кримінального судочинства – від реєстрації правопорушення до винесення вироку. Видається, що саме ЄРДР має стати основою для запровадження ЕКП в нашій державі.
Чи потрібні зміни до законодавства?
Належне впровадження ЕКП в Україні, окрім ретельного вивчення іноземного досвіду, передбачає глибокий, детальний та системний аналіз положень чинного національного законодавства з метою внесення відповідних обґрунтованих законодавчих змін. Адже відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У процесі обговорення питання, пов’язаного з нормативно-правовою основою запровадження ЕКП, доводиться чути надзвичайне різноманіття позицій юристів. Одні переконані, що таке запровадження взагалі не потребує будь-яких змін до законодавства. На думку інших, доведеться переписувати ледь не кожну статтю КПК України. Не підтримуючи жодну з наведених позицій, все ж таки вважаю, що чинне законодавство потребуватиме низки змін і доповнень. У зв’язку з цим, не претендуючи на виключну повноту, наведу лише окремі питання, які варто врегулювати в чинному законодавстві для запровадження ЕКП.
На що звернути увагу?
Кримінальне провадження – це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв’язку з вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Враховуючи, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, запровадження та здійснення досудового розслідування і судового розгляду в електронній формі повинно бути визначене в КПК України. Наприклад, гл. 5 КПК України, яка стосується питання фіксування кримінального провадження, було б доцільно доповнити нормою, в якій визначити, що кримінальне провадження здійснюється в паперовій та/або електронній формі (форматі).
Оскільки запровадження ЕКП має відбуватися на всіх стадіях кримінального провадження (в досудовому розслідуванні та судовому провадженні), що передбачає інтеграцію з відповідними автоматизованими системами суду, матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи можуть бути подані до слідчого судді, суду як у паперовій, так і в електронній формі, що також слід передбачити у кримінальному процесуальному законі.
Також у зв’язку із запровадженням електронного кримінального провадження необхідно врегулювати у кримінальному процесуальному законодавстві низку особливостей його здійснення. Наприклад, одним з основних процесуальних документів, який складається у процесі досудового розслідування, є протокол, який підписують всі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Очевидно, що у разі складання вказаного документа в електронній формі з’являється потреба врегулювання питання про порядок підписання протоколу іншими учасниками (понятими, спеціалістами, захисниками, законними представниками тощо). Водночас, у разі складання такого протоколу в паперовій формі, необхідно визначити порядок та юридичні наслідки його в електронну форму переведення (так само як інших паперових документів).
При цьому варто зауважити, що відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України, сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов’язані надати суду оригінал документа. Таким чином, навіть у разі передачі до суду кримінального провадження в електронній формі суду потрібно буде надавати оригінали паперових документів. Окреслене питання також потребуватиме законодавчого врегулювання.
Іншою проблемою, яка виникає у зв’язку зі здійсненням кримінального провадження в електронній формі, є переведення матеріалів кримінального провадження з електронної форми в паперову. Адже обов’язково буде така потреба, особливо на старті запровадження ЕКП.
Як вже згадувалося вище, пілотний проект ЕКП планується реалізувати в антикорупційних органах. Впродовж 2019 р. детективи Національного антикорупційного бюро України зареєстрували 1207 кримінальних проваджень, з яких майже половину (562) направили за підслідністю до інших органів досудового розслідування (за 3 місяці поточного року кількість таких проваджень зросла до 55 %). Отже, у випадку здійснення, наприклад, детективами Національного антикорупційного бюро України досудового розслідування в електронній формі, значну частину відповідних проваджень необхідно буде передавати до інших органів досудового розслідування, у яких немає системи електронного кримінального провадження, що може призвести до виникнення проблемних аспектів у практичній діяльності.
Зазначене питання також буде актуальним з огляду на те, що окремі кримінальні провадження, процесуальне керівництво в яких здійснюватимуть прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, розглядатиме не Вищий антикорупційний суд, а інші суди, в яких може не бути системи ЕКП. Отже, порядок передачі, наслідки переведення матеріалів кримінального провадження з електронної в паперову форму також потрібно визначити в чинному законодавстві.
Окремо слід звернути увагу на необхідність чіткого визначення порядку взаємодії між учасниками кримінального провадження у разі здійснення кримінального провадження в електронній формі, зокрема, між сторонами захисту та обвинувачення (здійснення виклику, вручення документів, ознайомлення з матеріалами тощо). Як приклад, можна навести Кримінально-процесуальний кодекс Естонії, який визначає широкий спектр процесуальних інструментів і процедур, що становлять електронний сегмент кримінального провадження, в тому числі електронну комунікацію між суб’єктами кримінального провадження. Електронно-цифрові скарги та інші документи у кримінальному провадженні, якщо КПК Естонії не встановлено інше, передаються безпосередньо через систему електронної справи.
Очевидно, що з огляду на запровадження електронної форми кримінального провадження, необхідно також доповнити ст. 3 КПК України відповідними визначеннями, зокрема, електронного документа (електронного процесуального документа).
Чи достатньо змін тільки до КПК України?
Нормативно-правову основу електронного кримінального провадження становить не лише КПК України, але й ціла низка інших актів, окремі з яких також потребуватимуть змін. Наведу приклад. Основні організаційно-правові засади використання електронних документів встановлені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідно до ч. 5, 6 ст. 7 цього Закону, електронна копія електронного документа засвідчується в порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством. Однак чинне законодавство чітко не встановлює порядок засвідчення копії електронного документа, що також може призвести до неузгодженостей у практичній діяльності.
Проблема визначення електронних документів не є новою. Про неї згадувалася у Звіті щодо України від 03.11.2016 р. №2016/DGI/JP/3608, який був підготовлений Офісом програми боротьби з кіберзлочинністю на основі підтримки експертів Ради Європи. У Звіті містилися рекомендації щодо нормативного врегулювання застосування електронних доказів, зокрема, створення спеціальних законів про електронні докази та відповідні процесуальні заходи, що дозволять встановити правила щодо прийнятності електронних доказів (рекомендація №9 Звіту).
Таким чином, запровадження електронного кримінального провадження потребує комплексного підходу, який передбачає внесення змін і доповнень до низки нормативно-правових актів України. Відсутність якісного законодавчого унормування питань, пов’язаних з електронним кримінальним провадженням, може призвести до невиконання завдань кримінального провадження, серед яких захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.