У відповідь на повномасштабне вторгнення рф цивілізований світ застосовує санкції проти агресора, його резидентів і пособників. Головна мета такого інструменту — ізоляція держави й посилення тиску на неї.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Активну санкційну політику Україна розпочала у 2014 році як відповідь на анексію Криму та початок військової операції рф на Донбасі. Діючі санкційні інструменти є достатньо дієвими та ефективними з погляду держави. Але водночас дещо спрощеними. Це пов’язано з тим, що немає детального регулювання порядку застосування процедури.
Враховуючи, що санкційні списки зазвичай складаються в швидкому темпі як миттєва реакція на загрозу для національної безпеки, непоодинокими є випадки помилкового застосування санкцій, що створює виклики для доброчесного бізнесу.
Виклики, пов’язані з процедурою застосування санкцій
Процедура застосування санкцій не є прозорою. Особа дізнається, що щодо неї застосовано обмеження або з інсайдерських джерел, або вже post factum, коли рішення РНБО та Указ Президента України прийняті. Фактично відсутня можливість довести безпідставність обмежень прав до моменту прийняття остаточного рішення.
Доволі часто трапляються випадки автоматичного застосування санкцій — без детальної перевірки наявності підстав, спираючись на неперевірену інформацію про діяльність осіб у медіа.
Питання вмотивованості застосування санкцій дуже важливе. Наприклад, у США цей процес супроводжується суттєвими звітами, в яких обґрунтовується застосування процедури до конкретної особи. В Україні ці дані абсолютно закриті. Навіть отримуючи документи зі службовою інформацією, ми не бачимо детальних аргументів.
Виклики, пов’язані зі скасуванням санкцій
У більш розвинених країнах процедура застосування санкцій не прив’язана жорстко до керівництва країни. В США чітко визначено спеціальний орган, який оперативно застосовує та переглядає рішення про застосування обмежень.
В Україні скасувати помилково застосовані санкції можливо двома шляхами:
1. У судовому порядку внаслідок оскарження Указу Президента України до Верховного Суду. Однак розгляд такої категорії справ триває роками. Оперативного відновлення прав не відбувається.
2. В адміністративному порядку — в результаті звернення до ініціатора застосування санкцій (РНБО, Президента України) та доведення відсутності підстав для застосування санкцій. Але такий порядок детально законодавством не врегульований і теж займає багато часу.
Виклики, пов’язані з відсутністю системної інформації
Незважаючи на активне застосування санкцій, в Україні, на жаль, ще досі відсутній єдиний реєстр підсанкційних осіб. Перевірку контрагентів доводиться здійснювати в ручному режимі шляхом перевірки указів Президента України, придбання доступу до спеціалізованих баз даних, наприклад LexisNexis тощо.
Ця проблема вже на шляху розв’язання. У липні 2023 року прийнято закон, що передбачає створення Державного реєстру санкцій. Однак наразі реєстр санкцій ще не розпочав роботу, що вимагає додаткових зусиль від бізнесу в розрізі перевірки контрагентів і партнерів.
Виклики, пов’язані із запровадженням нового виду санкцій
У травні 2022 року в законодавство України введено нову санкцію — стягнення активів у дохід держави. Відповідно до законодавства новий вид санкцій застосовується до осіб, які:
— своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України, зокрема шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності, або
— значною мірою сприяли, зокрема шляхом фінансування, сплати податків, придбання державних цінних паперів, вчиненню таких дій іншими особами.
Конфіскація активів пособників рф активно застосовується та вже має реальні результати. Перелік активів різний: від транспорту й квартир до великих підприємств.
Конфісковано гірничодобувні підприємства, банки, нерухомість, частки в статутному капіталі 40 юридичних осіб, кошти на банківських рахунках на суму щонайменше $2,1 млн та інші активи. Триває розгляд ще чотирьох позовів.
Націоналізоване майно передається в управління до Фонду держмайна. Виняток становлять історико-культурні та матеріальні цінності, які передаються Міністерству культури. Кошти від їх реалізації спрямовуватимуться до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та використовуватимуться на відбудову України.
Активи, які підлягають націоналізації
Конфіскації підлягають дві групи активів:
1) ті, що безпосередньо належать підсанкційним особам — пособникам рф;
2) ті, що контролюються такими особами.
Тобто особа може вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження.
При цьому про можливість підсанкційної особи вчиняти дії з розпорядження активами може свідчити:
• користування активом, зокрема без оформлення правових відносин між власником і підсанкційною особою;
• систематичність, тривалість, спосіб, обсяг і зміст користування активом підсанкційною особою;
• наявність між власником активів і підсанкційною особою безпосередніх та опосередкованих родинних, дружніх, корпоративних та інших зв’язків, відносин підпорядкування, найму тощо;
• здійснення підсанкційною особою витрат, пов'язаних з утриманням активів;
• наявність у підсанкційної особи права вимоги на актив, наприклад, у результаті надання кредиту;
• можливість підсанкційною особою визначати користування активом іншими, пов’язаними з нею особами тощо.
Процедура конфіскації активів відбувається в два етапи:
1. Застосування Президентом України санкцій до особи після 24 травня 2022 року.
2. Подання Міністерством юстиції України позову про застосування санкції — стягнення активів у дохід держави. Такі справи розглядаються Вищим антикорупційним судом в особливому, прискореному порядку. При цьому під час розгляду позову Мін’юсту Вищий антикорупційний суд не перевіряє обґрунтованість застосування Президентом України санкцій.
Слід зазначити, що застосування нового виду санкцій обмежене у часі — виключно під час дії воєнного стану.
Запровадження такого виду обмежень створює ризики для українського бізнесу, представники якого:
— володіють активами спільно з резидентами рф — підсанкційними особами або особами, до яких потенційно можуть бути застосовані санкції;
— придбали активи у резидентів росії (тобто мають історичний зв’язок);
— мали тісні економічні зв’язки з резидентами рф (кредитування, постачання специфічних товарів, пов’язані ланцюги постачання).
Ризики стосуються двох аспектів. По-перше, будь-яка співпраця з пособниками рф (спільне володіння активами, придбання активів у минулому, наявність економічних зв’язків) може стати підставою для застосування Президентом України санкцій. За вказаним йде звернення Мін’юсту з позовом до Вищого антикорупційного суду з вимогою конфіскації активів.
По-друге, доволі часто у представників Міністерства юстиції України виникають сумніви щодо дійсної належності активу (його частки) особі, яка не є пособником рф. У такому випадку для збереження власних активів на бізнес покладається обов’язок довести, що активи реально належать особі, не підконтрольній підсанкційній особі.
Замість висновку
Санкції — надважливий інструмент для боротьби із зовнішнім ворогом. Водночас, враховуючи обставини, в яких складаються санкційні списки, держава зобов'язана забезпечити прозору процедуру застосування санкцій та ефективну процедуру їх скасування.