Основним завданням кримінального процесуального законодавства є захист від кримінальних порушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження. Однак практичне застосування вищезазначених завдань можливе лише в умовах рівності суб’єктів, тобто змагальної моделі кримінального судочинства.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Змагальна модель виникла на противагу інквізиційному процесу, який поєднував іноді в одному органі (людині) функції обвинувачення, захисту та вирішення справи. На території України закріплення деяких засад змагальності було впроваджено у Статуті кримінального судочинства 1864 р.
Змагальне кримінальне провадження – це принципово нове явище у правовій дійсності України, обумовлене формуванням її як правової держави, утвердженням міжнародних демократичних стандартів побудови кримінального провадження.
У процесі функціонування КПК 1960 р. дія принципу змагальності в Україні фактично обмежувалася стадією судового розгляду справи. Вже будучи Конституційною засадою (п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), у 2001 р. законодавець доповнив старий КПК ст. 16-1, закріпивши принципи змагальності та диспозитивності у кримінальному процесі.
Завданням реформи кримінального процесу є утвердження змагальності та рівності
Надалі одним з основних завдань реформування кримінального процесу було визначено забезпечення реалізації змагальності та рівності сторін обвинувачення і захисту. Після прийняття 13.04.2012 р. нового КПК принцип змагальності було передбачено окремо ст. 22 та визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших прав.
З огляду на зазначене, доцільно говорити про повноцінне розширення дії принципу змагальності на досудове розслідування. Це стало можливим завдяки посиленню судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні шляхом запровадження такого нового суб'єкта як слідчий суддя та необхідністю звернення до нього у процесі вирішення великого кола процесуальних питань.