Підробка документів та підписів — серйозне правопорушення, яке часто має важкі наслідки для тих, хто здійснює такі дії. Законодавство в багатьох країнах чітко визначає кримінальну відповідальність за ці дії та передбачає певні покарання. Розглянемо, що може очікувати на особу, яка вирішила піти на такий ризик в Україні. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Стаття 358 Кримінального кодексу України, яка встановлює кримінальну відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів — є загальною нормою щодо таких кримінальних правопорушень: статті 158 Кримінального кодексу України (Надання неправдивих відомостей до органа ведення Державного реєстру виборців або інше несанкціоноване втручання в роботу Державного реєстру виборців); статті 200 Кримінального кодексу України (Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей); статті 318 Кримінального кодексу України (Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут підроблених чи незаконно одержаних документів, які дають право на отримання наркотичних засобів чи психотропних речовин або прекурсорів); статті 366 Кримінального кодексу України (Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів). Поняття «офіційний документ» визначено на законодавчому рівні у примітці до ст. 358 Кримінального кодексу України, відповідно до якого під офіційним документом у цій статті та ст. ст. 357 і 366 цього Кодексу варто розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру. Чи можуть бути використані як документи — докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, зокрема самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. У цьому контексті доцільно буде розглянути питання, чи є предметом кримінального правопорушення підробка електронного документу за допомогою електронного цифрового підпису, який видається суб’єктом відповідної статті. Для отримання відповіді на це питання варто звернутися до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яким встановлено, що кваліфікований електронний підпис — удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Частиною 6 ст. 18 вказаного Закону зазначається, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документ — документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Стаття 6 цього ж Закону встановлює, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Отже, Законом передбачена можливість надання юридичної сили документу, який виготовляється та на який накладається електронний підпис. Отже, офіційні документи виконані у такій формі, також є предметом цього кримінального правопорушення. Вказане також підтверджуються тим, що в самому визначені офіційного документа зазначено, що це документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, зокрема на оптичних носіях та інших цифрових засобах збереження інформації. До об’єктивної сторони цього кримінального правопорушення відносять альтернативні дії, які полягають або у повному виготовлення документа, схожого на справжній (відтворення як матеріальної форми, так і змісту носія інформації), або внесення у справжній, з точки зору форми, документ неправдивих відомостей (наприклад, оформлений листок тимчасової непрацездатності, виданий завідомо здоровій людині), або зміна змісту або характеру документа шляхом механічних маніпуляцій (дописування, підтирання, підчистка, виправлення тексту тощо), або підроблення відбитків штампа, печатки як необхідного реквізиту документа. При цьому сам документ повинен мати властивості підтверджувати чи посвідчувати певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи — докази у правозастосовній діяльності. Так, не є предметом вказаного кримінального правопорушення документи, які хоч і мають певне юридичне значення, але не надають конкретних прав або не звільняють від обов’язків (наприклад, заяви, запити, характеристики, та інші схожі документи, які не мають вказаних властивостей). Проаналізувавши Єдиний державний реєстр судових рішень можна зробити висновок, що особливою популярністю серед наших співвітчизників користується виготовлення та купівля через інтернет посвідчень водія та його використання, що утворює самостійний склад кримінального проступку, відповідальність за який встановлена частиною 4 вказаної статті. В цьому контексті варто зазначити, що використання посвідчення водія характеризується низькою латентністю, адже цей факт досить просто виявити під час перевірки при першій зупинці транспортного засобу. У цьому разі не має значення, чи досягла особа мети використання такого документа, а достатньо лише встановлення факту його використання (пред’явлення). Непоодинокі випадки, коли працівники поліції, дослідивши посвідчення водія, встановили відсутність відповідного посвідчення в базі даних, викликали слідчо-оперативну групу, яка вилучає відповідний документ. Надалі громадянин змушений чекати результатів експертизи або відповіді з сервісного центру МВС для вирішення вказаного питання. Щоб застерегти себе від таких ситуацій, рекомендується перевірити, чи присутній ваш документ в «кабінеті водія», а, у разі його відсутності, здійснити обмін посвідчення водія старого зразка (паперове посвідчення чи посвідчення червоного кольору) на посвідчення нового зразка. В інших випадках вказане кримінальне правопорушення характеризується високою латентністю та відноситься до білокомірцевих злочинів. Щодо відповідальності можна зазначити, що це кримінальне правопорушення належить до категорії кримінальних проступків, крім частини третьої, яка належить до нетяжких злочинів. При цьому варто зауважити, що частина друга статті встановлює підвищену відповідальність за складання чи видачу завідомо підроблених офіційних документів спеціальними суб’єктами до складу яких належать: працівник юридичної особи, який не є службовою особою, приватний підприємець, аудитор, експерт, оцінювач, адвокат, нотаріус, державний реєстратор, інша особа, яка є суб’єктом державної реєстрації прав або особа, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державний виконавець, приватний виконавець або інша особа, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних чи адміністративних послуг. Для відповідних суб'єктів максимальна відповідальність встановлена на рівні обмеження волі до трьох років. Водночас до кримінальної відповідальності за ст. 358 КК не може бути притягнута службова особа за службове підроблення, яка підлягає відповідальності за ст. 366 КК. Варто звернути увагу на те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень у численних випадках зазначається, що обвинувачені думали, що отримують офіційний документ, але в інший, не передбачений законом спосіб. Так, обвинувачений може замовити медичну довідку, через інтернет з сайту «медичної установи», маючи хибне уявлення про те, що отримає офіційний документ. Водночас треба бути обережним і мати на увазі, що у разі «замовлення» офіційного документу та відправлені власних персональних даних (прізвища, ім’я, фотокартки тощо) з метою внесення цих даних в офіційний документ може бути кваліфіковано, як пособництво в підробленні офіційного документа, що буде мати негативні наслідки для особи, яка планує використати такий документ у вигляді кваліфікації її дій за частиною першою чи другою вказаної статті. Станом на сьогодні, проблема створення та використання підроблених офіційних документів набула особливого поширення, що є поганим сигналом для суспільства. Для вирішення цієї проблеми громадянам потрібно розуміти, що будь-яке створення офіційних документів шляхом, що не передбачений законодавством — є складом кримінального правопорушення, а, отже, громадянам варто бути більше правосвідомими, і, як наслідок — законослухняними.
22 березня 2024, 13:10