Місяць тому (1.05.2016 р.) набрали чинності більшість положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» (№289-VIII від 7.04.2015 р.). Ці положення запровадили істотні зміни до порядку функціонування господарських товариств (особливо акціонерних товариств).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Найімовірніше, ці зміни не будуть останніми у процесі вдосконалення українського корпоративного законодавства. Ми відслідковуємо прогрес реформи корпоративного права і хотіли б повідомити вас про найбільш актуальні законотворчі ініціативи, яких очікує ринок (до того ж у підготовці деяких законопроектів у цій сфері брали активну участь наші юристи).
Нещодавні зміни
Новий закон, серед іншого:
- Кардинально змінює правила затвердження правочинів із заінтересованістю в акціонерних товариствах. Так, нові правила:
- розширюють коло угод, які вважатимуться правочинами із заінтересованістю;
- запроваджують більш жорстку процедуру затвердження таких правочинів;
- розширюють коло правочинів із заінтересованістю, які можуть затверджуватися лише загальними зборами товариства;
- передбачають, що у деяких випадках товариство зобов’язане провести експертну оцінку правочинів із заінтересованістю;
- надають акціонерам, які голосують проти правочину із заінтересованістю, право вимагати обов’язкового викупу їхніх акцій самим товариством.
- Докорінно змінює правила функціонування наглядових рад акціонерних товариств та їхніх комітетів: передбачається наявність незалежних директорів і дозволяється призначення членами наглядової ради лише фізичних осіб. Нагадаємо, що до 1.01.2018 р. деякі вимоги застосовуються лише до тих акціонерних товариств, чиї акції мають лістинг.
- Деталізує положення законодавства щодо відповідальності посадових осіб господарського товариства за збитки, завдані ними товариству. Запроваджує інститут похідного позову: учаснику господарського товариства, якому належить щонайменше 10% статутного капіталу товариства, надано повноваження бути представником товариства у спорах про відшкодування збитків, завданих товариству його посадовою особою.
- Усуває суперечності у прискореній процедурі скликання загальних зборів акціонерного товариства, а також вносить зміни до процедури скликання і проведення загальних зборів.
- Дозволяє акціонерним товариствам виплачувати дивіденди не лише через депозитарну систему, а також і безпосередньо акціонерам. До речі, 27.05.2016 р. набрала чинності Постанова НКЦПФР «Щодо порядку виплати акціонерним товариством дивідендів» №391 від 12.04.2016 р., яка детально врегульовує ці питання
- Вдосконалює правила визначення ринкової вартості цінних паперів (зокрема, через середній біржовий курс).
Майбутні зміни
- Проект Закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю №4666: покликаний оновити законодавство, яке регулює відповідні організаційно-правові форми, за принципом диспозитивності (тобто установчі документи товариств зможуть більш гнучко врегульовувати принципи функціонування таких товариств), привабливості цих форм господарських товариств для залучення капіталу та захисту прав інвесторів і кредиторів таких товариств.
- Проект Закону №2764: дозволяє конвертацію грошових вимог до товариства з обмеженою відповідальністю у частку в його статутному капіталі (так званий «debt-to-equity swap»). Наразі така конвертація, з огляду на декілька архаїчних законодавчих заборон, є проблематичною.
- Проект Закону №4470: врегульовує укладення корпоративних (акціонерних) угод та опціонних договорів на рівні українських компаній, а також дозволяє видавати безвідкличні довіреності для реалізації корпоративних прав.
Попри те, що ці інструменти широко застосовуються у розвинених економіках, їхнє ефективне застосування в Україні довгий час зіштовхувалося з непереборними законодавчими обмеженнями та з несприятливою судовою практикою. Це стало однією з причин, чому значні українські бізнеси будувалися на основі холдингових компаній, зареєстрованих у юрисдикціях з розвиненим корпоративним правом.
Введення цих інструментів у законодавство України створить перші передумови для укладення значних фінансових угод за українським правом (а не за іноземним) і за участю українських компаній (а не іноземних холдингів).
- Проект Закону №2302а: запроваджує механізм обов’язкового продажу акцій міноритарними акціонерами на вимогу власника 95% (або більше) акцій (так званий «squeeze-out») та механізм обов’язкового придбання акцій міноритарних акціонерів власником 95% (або більше) акцій (так званий «sell-out»).
З огляду на те, що управління акціонерним товариством з єдиним учасником є простішим і менш формалізованим, у бізнесу є причини намагатися придбати всі 100% акцій товариства. І навпаки, міноритарні акціонери можуть не бажати залишатися у товаристві «на самоті» з супер-мажоритарним акціонером, який здатен повністю контролювати управління товариством.
Запропоновані механізми пропонують шлях для вирішення цих проблем і є розповсюдженими у розвинених юрисдикціях. Механізм «squeeze-out» набирає особливої актуальності, з огляду на нові жорсткі вимоги до затвердження правочинів із заінтересованістю, описані на початку цієї новини.