Невід’ємним корпоративним правом кожного учасника товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) є право на вихід з такого господарського товариства.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зазначене право кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 148 ЦК України, відповідно до яких учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за 3 місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Проте у розмірі строку повідомлення про вихід у будь-якому разі варто керуватися також нормою ч. 2 ст. 100 ЦК України, згідно з якою строк попередження у будь-якому разі не може перевищувати 1-го року.
Важливим практичним питанням, пов’язаним з реалізацією права учасника ТОВ на вихід, є належне оформлення заяви про вихід, оскільки на цей аспект суди теж звертають доволі значну увагу.
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Чинний ЦК України та Закон України «Про господарські товариства» не містять жодних вимог до форми заяви учасника про його вихід.
Форма заяви про вихід з ТОВ
Разом з тим, Верховний Суд України у своїй постанові від 14.03.2011 р. у справі №12/198 зазначив, що заява учасника товариства з обмеженою відповідальністю про його вихід із товариства, представлена у простій письмовій формі й не засвідчена нотаріально, є неналежним чином оформленою та не може бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства, проведення відповідних виплат і внесення змін в установчі документи (постанова ВГСУ від 09.11.2010 р. у справі №12/198, залишено без змін постановою ВСУ від 14.03.2011 р.).
Втім, варто зазначити, що правова позиція ВСУ з цього питання базувалася на приписах Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» у редакції до 21.04.2011 р. Так, відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у редакції до 21.04.2011 р., у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи зі складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) (курсив мій. – І.Л.), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.
Разом з тим, відповідно до внесених Законом України №3263-VI від 21.04.2011 р. змін, які набули чинності 07.06.2011 р., на сьогодні чинне законодавство не передбачає, що заява фізичної особи-учасника ТОВ про вихід має бути нотаріально посвідченою. Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», у разі внесення змін до установчих документів, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) (курсив мій – І.Л.) заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників).
Також варто зазначити, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 26.11.2015 р. за №835-VIII, який набув чинності 01.01.2016 р., було викладено Закон у новій редакції.
Так, на сьогодні, відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, пов’язаних зі зміною складу учасників ТОВ, подаються примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників).
Зазначені зміни, які були внесені Законом України від 26.11.2015 р. за №835-VIII, не встановлюють обов’язку подачі державному реєстратору саме нотаріально посвідченої заяви про вихід зі складу учасників ТОВ, як це передбачалося у редакції Закону до 21.04.2011 р., а передбачають і можливість надання оригіналу вказаного документу, який цілком правомірно може і не бути нотаріально завіреним.
Варто зазначити, що, наприклад, Львівський апеляційний господарський суд у своїй постанові від 19.03.2014 р. у справі №907/599/13 обґрунтовано дійшов висновку, що посилання сторони на висновки Верховного суду України у постанові від 14.03.2011 р., у справі №3-12гс11 щодо необхідності нотаріального посвідчення заяви про вихід з товариства, не беруться до уваги. Адже, мотивуючи висновок про необхідність нотаріального посвідчення заяви про вихід з товариства, Верховний суд України у справі №3-12гс11 послався на ч. 2 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» (в редакції на момент виникнення спірних відносин). У той же час, станом на 15.12.2011 р. (дата подання заяви про вихід) вже діяла інша редакція ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (вказана редакція набула чинності 07.06.2011 р.), яка передбачає, що у разі внесення змін до установчих документів, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, передбачених ч. 1 цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного з таких документів, зокрема заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників).
Разом з тим, можна зустріти протилежну судову практику. Так, ВГСУ у своїй постанові від 24.12.2014 р. у справі №915/376/14 підтримав позиції першої й апеляційної інстанції та прийшов висновку про необхідність нотаріального посвідчення заяви учасника товариства про його вихід із товариства з обмеженою відповідальністю, знову ж таки на тій підставі, що вказаної практики дотримується Верховний суд України у постанові від 14.03.2011 р. у справі №12/198.
Однак спочатку, у зв’язку зі змінами ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», та згодом, враховуючи зміни, внесені Законом України від 26.11.2015 р. за №835-VIII, залишається цілком обґрунтованою позиція Н. Кучерук стосовно того, що немає підстав для врахування судами зазначеної правової позиції ВСУ під час вирішення спорів у правових відносинах, що виникли з 07.06.2011 р., оскільки така позиція ґрунтується на нормах, які втратили чинність (Кучерук Н. Чи є вихід з АТ? [Текст] / Н. Кучерук // Юридична газета. – 2015. – №7(17 лютого). – С. 21.)
Вручення заяви товариству
Складання належним чином оформленої заяви про вихід з ТОВ ще не свідчить про припинення корпоративних відносин, оскільки останню ще необхідно вручити товариству.
З цього приводу судова практика дотримується позиції, що якщо в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б факт подачі учасником заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку, то зазначені обставини дають суду підстави вважати, що факт пред'явлення товариству оригіналу заяви про вихід зі складу учасників (засновників) товариства не доведений, а тому не можна вважати, що товариством порушені права та охоронювані законом інтереси учасника (Рішення Господарського суду Донецької області від 06.11.2012 р. у справі №12/151пн).
До аналогічного висновку прийшов і Одеський апеляційний господарський суд у своїй постанові від 24.02.2015 р. у справі №916/3125/14. Суд зазначив, що звертаючись до суду з позовом, учасник стверджував, що датою його виходу з товариства є дата подання заяви на пошту для наступного пересилання поштовим зв’язком за адресою місцезнаходження ТОВ. Проте таку позицію суд вважає безпідставною, оскільки волевиявлення учасника на вихід зі складу учасників товариства тягне настання юридичних наслідків у вигляді виходу з товариства виключно у разі, якщо його заява була доставлена органами зв’язку за місцезнаходженням ТОВ та/або вручена посадовій особі товариства. Проте доказів вручення поштового відправлення керівнику ТОВ із заявою учасника про вихід не надано.
Таким чином, не менш важливим елементом, пов’язаним з припиненням корпоративних відносин, є наявність доказової бази належного відправлення цієї заяви на адресу товариства та доказів її вручення відповідній посадовій особі. З цією метою доцільно надсилати заяву на адресу товариства з описом вкладення у цінний лист зі зворотнім повідомленням про отримання. Або якщо немає бажання мати справу з поштовою установою, то безпосередньо вручити заяву про вихід уповноваженій посадовій особі товариства, зареєструвавши таку заяву у журналі вхідної кореспонденції. Вважаю, що такі дії усунуть будь-які суперечки стосовно належного повідомлення товариства про вихід та, відповідно, дотримання учасником вимог законодавства у сфері припинення корпоративних відносин.