Останнім часом законодавство України зазнає досить значних змін, які в тому числі пов’язані з частковим приведенням у відповідність до вимог європейського законодавства. Не виключенням стали зміни в сфері корпоративних відносин.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, 08 травня 2015 року Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» № 289-VIII, від 07 квітня 2015 року (надалі – Закон № 289-VIII).
Так, даним Законом зокрема, передбачається підвищити рівень захисту прав інвесторів через введення наступних інструментів захисту:
- запровадження похідного позову (право міноритарного акціонера подати позов в інтересах товариства про відшкодування збитків);
- впровадження відповідальності посадових осіб господарських товариств у випадку завдання шкоди товариству їхніми неправомірними діями;
- встановлення порядку визнання правочину, вчиненого посадовою особою, недійсним та повернення прибутку, отриманого за результатами такого правочину;
- надання права позивачу на отримання відшкодування від товариства своїх витрат у зв’язку з судовим розглядом справи за позовом до посадової особи товариства про відшкодування завданих товариству збитків – у межах фактично одержаних товариством сум;
- створення умов для переходу квазі-публічних акціонерних товариств у приватну форму;
- введення інституту «незалежних директорів», які будуть представляти інтереси міноритарних акціонерів у публічних акціонерних товариствах;
- встановлення детального регулювання угод із заінтересованістю, яке буде враховувати інтереси всіх акціонерів.
Нижче ми детальніше зупинимось на одній із новел вказаного Закону № 289-VIII, яка набуде чинності 01 травня 2016 року, такою новелою є впровадження в Україні інституту похідного позову.
Суть даного механізму полягає в наданні права учасникам господарських товариств подавати позови в інтересах товариства для притягнення до відповідальності посадових осіб товариства за збитки, завдані незаконними діями або бездіяльністю посадових осіб.
Такі позови не є українським ноу-хау, а лише є частковим запозиченням зарубіжного досвіду та тенденцій, які існують в корпоративному праві різних систем права. Даний метод захисту міноритарних учасників товариства, вже протягом багатьох років практикується у Великій Британії, США, Чилі, Кореї, та багатьох країнах Євросоюзу. Виникнення інституту похідного позову пов'язане з тим, що дуже часто власники великих пакетів акцій та топ менеджмент компаній зловживають своїми правами і діють не в інтересах компанії, а у своїх власних, при цьому завдаючи шкоди компанії, або ж не враховуючи права та інтереси акціонерів із невеликими пакетами акцій (міноритарних акціонерів).
Так відповідно до діючого українського законодавства у сфері корпоративних відносин, для прийняття рішень з будь-яких питань діяльності господарського товариства в більшості випадків достатньо від 51% до 60% голосів від їх загальної кількості. Тобто побажання та думки інших 40 - 49% учасників (акціонерів) залишаються поза увагою мажоритарних учасників та керівника компанії на якого вони мають безпосередній вплив, що дозволяє їм провити будь які угоди, та приймати будь-які рішення. Як приклад з практики нашої компанії, у 2013 році учасник великого аграрного підприємства в Черкаській області, яке займається вирощування курей та виробництвом яєць, маючи частку в розмірі 23% не зміг протистояти спільним діям мажоритарного учасника і керівника підприємства, та після довгих судових баталій, змушений був продати свою частку за доволі невигідною ціною, чого б не сталось якби право на похідний позов існувало на той момент.
Ще у 2005 році Світовий Банк у одному зі своїх досліджень зазначив, що запровадження інституту похідних позовів є ключовим напрямком регуляторної реформи, необхідним для забезпечення захисту інтересів інвесторів, в тому числі і в Україні.
Отже розглянемо, що ж чекає Україну менш як за рік, та який існує світовий досвід що вплинув на український законотворців.
Найбільшого поширення похідні позови набули у Великій Британії, та США. Якщо розглядати досвід США, то варто зазначити, що там є досить поширена практика застосування похідного позову. До того ж в американському корпоративному праві набула розповсюдження теорія командного виробництва (teamproductiontheory). Виходячи дано теорії, суди штату Делавер, де зареєстровано переважну більшість великих корпорацій США, дозволяють у низці випадків подавати похідні позови не лише акціонерам корпорацій, але і їхнім кредиторам, особливо на межі стану неплатоспроможності.
Наступним питанням, яке може бути цікаве у порівнянні з досвідом інших країн, є предмет похідного позову. Оскільки єдиною особливістю похідного позову є те, що похідний позов подається не уповноваженою посадовою особою юридичної особи і не представником за довіреністю, а тим, хто є законним представником в силу вказівки Закону, то теоретично предмет похідного позову може бути будь-яким. Втім, законодавець не став наділяти учасника (акціонера) юридичної особи такими широкими повноваженнями, оскільки це надавало б законну можливість для надмірного втручання в дії виконавчого органу, що в свою чергу заважало б йому здійснювати поточну роботу. Такі зловживання зі сторони міноритарних учасників в світовій практиці мають назву так званих «strikesuits» - позовів учасників, які мають на меті «легальний шантаж» посадових осіб та мажоритарних учасників юридичної особи.
З огляду на практику інших країн, Законом № 289-VIII внесено зміни в Господарський процесуальний кодекс, та передбачено можливість подачі учасником (акціонером) цього товариства, якому сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій) товариства, позовної заяви про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою. Отже в Україні предметом похідного позову може бути лише відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою.
Так, на даний момент наша компанія надає юридичні послуги Клієнту, який володіє 33% у статутному капіталі ТОВ, що зареєстроване у Чернівецькій області. З початку поточного року, інший учасник, якому належить 73%, за допомогою рішень загальних зборів товариства, з метою отримання повного контролю над нерухомістю товариства, та земельними ділянками, намагається їх відчужити пов’язаним особам. При цьому, директор товариства повністю контролюється мажоритарним учасником. Варто зазначити, що роком раніше товариство, з ініціативи нашого Клієнта провело ряд переговорів по залученню інвестора для будівництва величезного комплексу житлових будівель з бізнес-центром. Тобто всі ці дії мажоритарного учасника направлені на витіснення з нашого Клієнта з майбутнього бізнесу. На сьогодні, в разі якщо процедура прийняття рішень товариством не була порушена, то таке рішення визнати недійсним майже не можливо, як і правочин що вчинений на його виконання. Тому будемо надіятись, що похідний позов стане новим інструментом боротьби зі свавіллям спільних дій мажоритарних учасників та керівництва товариства, та дозволить привести інвестора для розвитку майбутнього проекту.
У світовій практиці, предметом похідного позову також може бути вимога до третіх осіб, винних юридичній особі, якщо вона не звертається з таким позовом в особі уповноважених посадових осіб. Також предметом похідного позову може бути вимога міноритарних учасників до мажоритарних учасників. У країнах континентального права предметом похідного позову може бути визнання правочину, вчиненого юридичною особою, недійсним.
Наступною ознакою, яка відрізняє похідні позови в різних країна, є мінімальний розмір частки учасника (акціонера), яка надає йому право для звернення до суду з таким позовом.
Так у Російській Федерації згідно з п. 5 ст. 71 Закону РФ «Про акціонерні товариства» правом на непрямий позов володіють акціонер (група акціонерів), які є власниками не менше 1% голосів товариства. Такий самий розмір частки в статутному капіталі необхідно мати для пред’явлення позову до органів управління компанії в ФРН. В Чеській Республіці, Італії, Іспанії, Словаччині цей ценз становить 5%, а в Австрії, Болгарії, Угорщині, Словенії та Швеції - 10%. Показовим є те, що на початку 20-х років в США не існувало обмежень щодо можливості подання непрямого позову. Це призвело до того, що акціонери буквально перевантажили компанії такими позовами. Крім того, в деяких країнах (наприклад у Російській Федерації) для подолання такого цензу, та подання позову міноритарним учасникам дозволяється об’єднуватись, у зв’язку з чим, їх частки сумуються та досягається встановлена законодавством межа.
В Україні таким правом буде наділений учасник (акціонер) товариства, якому сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій) товариства. А можливість об’єднання акціонерів не передбачена. Хоча ще проектом Закону була встановлена межа в 5% і передбачалась можливість об’єднання зусиль. На мою думку, законодавець прийняв правильне рішення про підняття межі, що надасть можливість, хоча би частково уникнути зловживань зі сторони міноритарних учасників.
Окрім цього, ще однією важливою нормою, зважаючи на майбутнє підняття розміру судового збору, є встановлена Законом № 289-VIII можливість учасника (акціонера), який подав похідний позов, в разі його задоволення повернути (компенсувати) понесені ним судові витрати.
З прийняттям Закону № 289-VIII, також добавиться роботи і судовим органам. Як мінімум потрібно внести зміни в Постанову Пленуму Верховного Суду України №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24 жовтня 2008 року, шляхом скасування п 51, де зазначено, що «Законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва», та напрацювати нові рекомендації та роз’яснення.
Експертний висновок.
Підсумовуючи вище викладене варто зазначити, що прийняття Закону № 289-VIII, дозволить покращити якість корпоративного управління в Україні, та підняти ефективність правових засобів захисту міноритарних учасників (акціонерів). Кажучи простими словами, скоро господарські товариства будуть змушені прислухатись до думки міноритарних учасників, які матимуть у своєму арсеналі новий правовий інструмент у боротьбі з свавіллям їх «старших» партнерів по бізнесу.
Крім того, як очікують автори закону, внаслідок його прийняття Україна зможе значно покращити свою позицію, за індикатором «Захист міноритарних інвесторів» в рейтингу «DoingBusiness 2016», що в перспективі має підвищити інвестиційний клімат, та залучити нових інвесторів.