У більшості розвинених країнах світу власник бізнесу має необмежені можливості щодо управління ним, а також щодо контролю над належними цьому бізнесу активами та розпорядження цими активами. Право власності на бізнес ототожнюється переважно з правом власності на корпоративні права в компанії (компаніях), що контролюють бізнес. Інститут власності шанується понад усе: рішення власника щодо активів бізнесу чи щодо змін у менеджменті компанії не ставиться під питання і безумовно виконується; вторинність ролі найманого менеджменту по відношенню до ролі власника теж не оспорюється.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На жаль, в Україні ці принципи не завжди працюють. Ні, на папері, тобто в законодавстві, з гарантіями власнику корпоративних прав (тобто часток, акцій тощо) усе в порядку. Адже чинне законодавство гарантує акціонерам / учасникам господарського товариства право на участь в управлінні справами товариства, а власникам частки / пакету акцій у розмірі більше 60% статутного капіталу – майже необмежені можливості щодо вирішення усіх питань діяльності компанії, у тому числі й щодо належних їх активів.