Товариства з обмеженою відповідальністю є найрозповсюдженішою організаційно-правовою формою ведення бізнесу в Україні. За даними Держстату, в Україні зареєстровано 707 403 ТОВ, що становить 50,6% від усіх зареєстрованих в державі юридичних осіб. Саме тому якісне правове регулювання діяльності ТОВ є важливою передумовою для розвитку підприємницької діяльності в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
03.02.2021 Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №3497 за поданням народних депутатів О. Макарова, Я. Рущишина та ін. Цей прогресивний законопроект покликаний ліквідувати існуючу правову колізію у вимогах до статутів ТОВ і ТДВ, яка вже кілька років заважала малому та середньому бізнесу.
Конфлікт між законами
Старий Закон "Про господарські товариства" та Господарський кодекс вимагали вказувати у статутах ТОВ і ТДВ великий обсяг відомостей. Зокрема, у статуті потрібно було зазначати перелік учасників товариства та розміри їх часток. На практиці це означало, що після придбання частки у статутному капіталі ТОВ новий власник мав додатково отримати погодження загальних зборів про внесення відповідних змін до статуту. Це заважало нормальному обігу часток, оскільки виникав ризик блокування рішення про включення нового учасника до статуту іншими недобросовісними учасниками товариства. Окрім цього, відображення учасників і їх часток у статуті не несло жодної практичної користі – ці відомості завжди можна було перевірити онлайн у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.
У 2018 році набрав чинності Закон "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Одним із прогресивних нововведень Закону стало зменшення переліку відомостей, що мають визначатись у статутах ТОВ і ТДВ. Тепер у статуті треба було вказувати лише (1) найменування товариства; (2) органи управління, їх компетенцію, порядок прийняття рішень та (3) порядок вступу і виходу з товариства. Норми старого Закону "Про господарські товариства" щодо ТОВ і ТДВ втратили чинність згідно з перехідними положеннями нового Закону про ТОВ.
Разом з тим, невдовзі представники професійної спільноти виявили, що старі вимоги до статутів ТОВ і ТДВ забули виключити з Господарського кодексу. Так, у ГК залишились вимоги щодо зазначення у статуті учасників товариства та їх часток, розміру статутного капіталу, мети господарської діяльності тощо (ч. 2 ст. 57; чч. 2-3 ст. 80, чч. 2, 4 ст. 82 ГК). Неуважність законодавця призвела до колізії між нормами нового Закону і Господарського кодексу в частині вимог до статутів ТОВ і ТДВ.
Реальні проблеми реальних людей
Вже в перші дні після прийняття нового Закону колізія почала створювати проблеми під час реєстраційних дій. Деякі державні реєстратори і нотаріуси відмовлялись реєструвати статути ТОВ, що не відповідали вимогам Господарського кодексу (не містили складу учасників, розмірів їх часток тощо). Ці дії мали юридичну логіку, адже відсутність у статуті "передбачених законом відомостей" є прямою підставою для відмови у проведенні реєстраційної дії (п. 8 ч. 1 ст. 15, п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб…"). Господарський кодекс є законом, а отже відсутність передбачених ним відомостей у статуті могло вважатись формальною підставою для відмови у державній реєстрації. Навіть після листа Міністерства юстиції України від 07.06.2018 №6623/8.4.3/32-18, в якому рекомендувалось керуватись вимогами нового Закону про ТОВ, окремі реєстратори продовжували вимагати від суб'єктів господарювання розширену версію статуту на підставах норм Господарського кодексу.
Колізія між законами також іноді використовувалась недобросовісними учасниками-міноритаріями для створення перешкод у роботі товариства. Наприклад, існувала практика подання позовів про визнання статуту ТОВ недійсним з посиланням на відсутність у ньому повного переліку обов'язкових відомостей, визначених Господарським кодексом.
Спори щодо співвідношення норм нового Закону та Господарського кодексу точились і в наукових колах. Справа в тому, що колізію між цими актами було неможливо вирішити на підставі загальних принципів права "закон спеціальний скасовує закон загальний" (lex specialis derogat generali) і "закон наступний скасовує закон попередній" (lex posterior derogate priori). Як новий Закон про ТОВ, так і Господарський кодекс є спеціальними законодавчими актами в частині регулювання діяльності товариств та мають однакову юридичну силу, а отже між ними відсутня правова ієрархія. Використання хронологічного підходу для вирішення цієї колізії є також сумнівним, адже його можна застосовувати лише у разі прямого конфлікту в регулюванні. Натомість вимоги Господарського кодексу до статутів ТОВ не конфліктують з нормами нового Закону, а лише доповнюють їх.
Остаточна крапка у конфлікті
03.02.2021 Верховна Рада проголосувала в цілому законопроект №3497. Законопроєкт встановлює, що перелік обов'язкових вимог до статутів ТОВ і ТДВ визначається виключно Законом "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Це ставить крапку в тривалому юридичному конфлікті та остаточно знімає усі колізії на користь Закону про ТОВ. Статути ТОВ і ТДВ мають обов'язково регулювати лише ті 3 блоки питань, що визначені у ст. 11 Закону про ТОВ – без переліку учасників, розміру їх часток, суми статутного капіталу та інших архаїчних положень.
Висновок
Прийнятий законопроект істотно полегшить життя українському бізнесу, зменшить кількість конфліктів з державними реєстраторами та сприятиме подальшому утвердженню принципу правової визначності в підприємницькій діяльності. Сподіваємось, що підтримка депутатами прогресивного законопроекту №3497 на одному з перших в цьому році пленарних засідань стане фундаментом для подальших позитивних зрушень у вітчизняному корпоративному законодавстві.