Пропоную зробити невеличкий огляд іноземних юрисдикцій з врахуванням Кроку 3 Плану BEPS, який буде реалізовано з доповненням Податкового кодексу України (далі – «ПКУ») статтею 392, що набирає чинності з 1 січня 2022 року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З прийняттям Закону № 1117-IX, законодавець дав бізнесу додатковий рік для того, щоб підготуватися до звітування. Бізнес активно оптимізується, шукає нові інструменти. І дійсно сьогодні найбільш популярний запит податковим консультантам: «Що з моїми КІК?».
Юрисдикції в «червоній» зоні
Працювати з офшорами стає дорого і складно. Одним з обов'язкових критеріїв для звільнення КІК від оподаткування в Україні є наявність конвенції про уникнення подвійного оподаткування або договору про обмін податковою інформацією з юрисдикцією КІК.
Ані популярні Беліз, ані Сейшельські Острови наявністю таких конвенцій похвалитися не можуть – це означатиме, що бенефіціар такого офшору не зможе скористатися критеріями звільнення від оподаткування прибутку КІК за підпунктом 392.4.1 ПКУ (конвенція + ефективна ставка податку не менше за 13% або пасивний дохід КІК не більше 50%).
Тобто в разі використання класичних офшорів в міжнародному структуруванні бізнесу, бенефіціар зможе скористатися критеріями звільнення лише за пунктом 392.4.2. ПКУ: загальний сукупний дохід всіх КІК бенефіціара не перевищує 2 млн євро на кінець звітного року; КІК є публічною компанією, акції якої перебувають на визнаній фондовій біржі; КІК здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи її засновникам. Зазначу, що для більшості таких компаній саме «2 мільйони» є маркером уникнення податкового тягаря.
Також треба зробити уточнення, що сам факт наявності конвенції між Україною та іноземною юрисдикцією нічого не гарантує. Наприклад, для компаній Сполученого Королівства, створених в формі LTD, - гарні новини, адже так як ефективна ставка податку складає 19% та є конвенція, прибуток такої компанії звільняється від оподаткування в нашій державі за правилами КІК.
А ось на компанії, створені у формі обмеженого партнерства в Шотландії (Scottish LP), здебільшого дія конвенції не поширюється, адже вони наслідують податкове резидентство своїх партнерів-засновників. Якщо це два партнери на Маршаллових Островах, маємо податкове резидентсво Маршаллових Островів, офшору.
Листи HM Revenue & Customs уточнюють, що термін "Сполучене Королівство", як зазначено у статті 3 конвенції, не включає жодну заморську територію Великобританії або залежні території корони, на які в такому разі не поширюється дія цієї конвенції для цілей оподаткування. Залежними територіями корони є Гернсі, острів Мен та Джерсі. Заморськими територіями є Ангіли, Бермуди, Британські Віргінські острови, Кайманові острови, Фолклендські острови, Гібралтар, Монтсеррат та інші. Отже для таких офшорів – для звільнення від оподаткування за правилами КІК використовуємо «2 мільйони».
До «червоної» зони КІК можна також віднести популярний Гонконг. Ефективна ставка корпоративного податку в цій юрисдикції складає 16,5% (8,25%) або не сплачується при виконанні певних умов для офшорного статусу. Конвенція між Україною та КНР не поширюється на Гонконг, Макао та Тайвань, тому навіть в разі гонконгського податкового резидентства, орієнтуємося на «2 мільйони».
Юрисдикції «жовтої» зони
Надпопулярні сьогодні юрисдикції в ЄС з «естонською» моделлю оподаткування (податок на виведений капітал). Але в контексті КІК для звільнення від включення в податкову базу - наявності однієї лише конвенції недостатньо. Додатково повинен бути дотриманий один з двох критеріїв: КІК фактично платить податок на прибуток за ефективною ставкою не менш 13% або частка пасивних доходів КІК становить не більше 50% загальної суми доходів з усіх джерел.
З податком на виведений капітал не все так просто, бо ефективна ставка податку на прибуток КІК розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток КІК на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множення на 100%. Адже в таких юрисдикціях, як, наприклад, Естонія, Латвія, немає податку на прибуток – оподаткування відбувається при розподіленні прибутку, «жовта» зона починається в роки, коли розподілу дивідендів власникам не відбувається.
Естонія як юрисдикція для виплати дивідендів є не дуже привабливою: cтавка податку юридичної особи, що застосовується при розподіленні прибутку, становить 20/80. Компанія може застосувати нижчу податкову ставку 14/86 при регулярному розподілу дивідендів.
Латвія в 2018 році також ввела податок на виведений капітал. Податок на реінвестований прибуток - 0%. Податкова ставка в 20% сплачується тільки від частини прибутку, яка буде розподілена у вигляді дивідендів або витрачена на не пов'язані з підприємницькою діяльністю витрати. Податок можна зменшити, роблячи пожертви благодійній організації або державній компанії, яка від імені держави займається культурою.
Рік 2021 приніс із собою також і новини з Польщі - вступає в силу нова податкова модель з народною назвою «Естонський CIT». Як вона реалізована: немає податку, поки прибуток залишається в компанії; оподаткування відкладено до моменту розподілу прибутку; опція триває чотири роки, ставка при розподілу прибутку 15%(10%) – 25% (20%). Естонським CIT можуть скористатися мікро, малі і середні ТОВ і акціонерні товариства, доходи яких не перевищують 100 мільйонів злотих (близько 22 мільйонів євро).
Для компаній також є додаткові вимоги: акціонерами можуть бути тільки фізичні особи; немає пайової участі в інших підприємствах; не менше 3-х співробітників; пасивні доходи не перевищують активні доходи від операційної діяльності; інвестування у власні фонди.
Польща дає багато інструментів для міжнародного податкового планування, бо також має й інші опції:
- Стандартна ставка податку на прибуток 19%;
- 9% для платників податків з доходом не більше 2 млн Євро на рік (за певних умов).
До «жовтої» зони також можна віднести Кіпр, бо ефективна ставка податку на прибуток складає 12,5%, що менше порогу для одного з критеріїв звільнення від оподаткування прибутку КІК.
І наостанок, висновки та «оптимальна» зона
Не існує універсального рецепту чи шаблону міжнародного планування бізнесу у 2021 році, адже кожна компанія та група мають свою специфіку, обмеження чи правила гри.
Для одного бенефіціара підійде і офшор із наповненим податковим сабстенсом, з якого він собі виплатить дивіденди та сплатить 9% ПДФО і 1,5% військовий збір в Україні, відзвітує про КІК – і на цьому його податкове планування завершиться.
Для іншого, який лише розпочав свій стартап, додатковий податковий тягар може бути непідйомним, тож треба уникати юрисдикцій «червоної» зони, а юрисдикції «жовтої» зони треба детально аналізувати саме під конкретний вид діяльності та джерело прибутку.
Для третіх важливий зв'язок із США, тож при повноцінній сплаті американських податків, додаткових наслідків в Україні по КІК не виникатиме (адже є і конвенція, і ефективна ставка податку вища на рідну).
Для когось важливо бути привабливими для інвесторів в ЄС, тож орієнтуватися треба на репутабельні компанії в ЄС чи Швейцарію.
В пошуках юрисдикції із «оптимальної» зони треба враховувати багато аспектів: від її економічної доцільності до податкового резидентства бенефіціара. Не треба забувати і про те, що «оптимальні» юрисдикції, як Сполучене Королівство, можуть спрацювати і як «червона» зона.
І звичайно, не треба ігнорувати правила КІК, бо доведеться сплачувати штрафи та донарахування податків, перебуваючи в надії, що ситуація не дотягне до кримінальної відповідальності та репутаційних збитків.