Відповідно до українського законодавства, повнолітня (після досягнення 18‑річного віку) дієздатна особа може зробити розпорядження на випадок своєї смерті, написавши заповіт, який посвідчує нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, заповіт може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, тобто секретарем сільської ради.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Право на заповіт особа здійснює особисто, тобто людина не може делегувати свого представника (наприклад, родича або знайомого), щоб той від її імені уклав заповіт у нотаріуса чи в сільській раді. Якщо особа, яка бажає залишити заповіт, через певну фізичну ваду (не працюють руки в результаті хвороби тощо) не може самотужки підписати заповіт, однак може його прочитати, у такому випадку вона з'являється до нотаріуса разом з однією особою, незацікавленою у змісті заповіту (наприклад, з товаришем чи знайомим). Після прочитання заповідачем змісту заповіту така особа від його імені підписує документ.