10 березня 2020, 17:18

Захист прав власників майна від незаконних дій АРМА

Олег Громовий
Олег Громовий «Gentls, ЮФ» керуючий партнер
Ігор Тетеря
Ігор Тетеря «Gentls, ЮФ» адвокат

Що таке АРМА та які існують випадки порушення нею права власності?


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), є центральним органом виконавчої влади, на який покладено ряд повноважень, зокрема щодо управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Таке майно передається АРМА в управління, якщо його вартість перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на початку 2020 р. - 420 400 грн) за згодою власника, а за відсутності такої - за рішення слідчого судді або суду. Також в окремих випадках таке майно може бути реалізовано АРМА.

Примірний перелік майна, яке може бути реалізовано без згоди власника такого майна, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. №685.

Вказаний примірний перелік не є вичерпним. Ознаки майна, яке відноситься до такого, що підлягає реалізації згідно з примірним переліком, є досить оціночними. Однак логіка віднесення того чи іншого майна до такого, що підлягає реалізації, зводиться до того, щоб зберегти таке майно в належному стані, не дати йому зіпсуватися та не понести надмірні витрати за його зберігання.

Реалізація такого майна здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах. Таке майно передається для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копія якої надсилається до АРМА негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора.

Тобто з закону випливає, що для реалізації майна без згоди власника необхідна ухвала слідчого судді або суду, в якій буде надано дозвіл реалізувати таке майно без згоди власника. Однак в деяких випадках АРМА трактує норми закону дещо іншим чином, вважаючи, що для можливості реалізації арештованого майна достатньо вже тільки ухвали слідчого судді або суду про передачу майна в управління АРМА.

Таке трактування спричинено визначенням «управління активами», що наведено у Законі України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», до якого вказаний закон відносить у тому числі і реалізацію арештованих активів. Більше того, бувають випадки, коли АРМА реалізує майно, яке явно не підпадає під ті ознаки майна, що може бути реалізовано без згоди власника такого майна, наприклад, будинки, квартири, автомобілі. При цьому така реалізація може здійснюватися за значно заниженою ціною. Такі дії АРМА грубо порушують право власників арештованого майна.

Наведене трактування закону та відповідні дії АРМА є помилковими, що підтверджується практикою судів вищих інстанцій.

Як діяти, щоб захистити право власності, порушене АРМА?

Враховуючи, що повноваження АРМА з управління майном беруть свій початок з ухвали слідчого судді або суду про передачу такого майна в управління АРМА, а вказане питання досить часто вирішується однією ухвалою з арештом такого майна, то з метою захисту права власника арештованого майна обов’язково необхідно оскаржити таку ухвалу до суду апеляційної інстанції.

Якщо ж АРМА все-таки реалізувала майно без згоди власника (або почала процедуру реалізації), то в такому випадку слід звертатися до суду з відповідним позовом про захист права власності.

Враховуючи, що у даному випадку існує спір про право власності, про що зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 1 жовтня 2019 р. у справі №910/3907/18, то слід звертатися до судів, що розглядають цивільні або господарські справи, в залежності від суб`єктного складу сторін. Більше того, у зазначеній постанові ВП ВС розкриваються питання належного способу захисту у такій категорії спорів.

Так, висновки ВП ВС зводяться до того, що якщо майно є індивідуально визначеним, зокрема, квартира, будинок, автомобіль, то ефективним способом захисту права власності є віндикаційний позов, тобто позов про витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 388 ЦК України).

Якщо ж майно є таким, що визначено родовими ознаками, то ефективним способом захисту буде кондикційний позов, тобто позов про повернення майна, збереженого без достатньої правової підстави (ст. 1212 ЦК України).

Якщо майно повернути неможливо, то доцільно заявити позов до АРМА або іншої винної особи про відшкодування майнової та моральної шкоди (ч. 3 ст. 386 ЦК України).

Якщо ж покупець ще не отримав продане АРМА майно власника, то власник може запобігти виконанню договору купівлі-продажу шляхом звернення до суду з позовом про заборону АРМА вчиняти дії щодо передання майна покупцю (ч. 2 ст. 386 ЦК України), мотивуючи свою вимогу відсутністю у АРМА права на продаж майна.

При цьому позов про визнання недійсними проведених електронних торгів та їх результатів та про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна є неналежним способом захисту права власності, оскільки власник майна у такому разі не виступає стороною договору купівлі-продажу та задоволення такої вимоги не призведе до поновлення майнових прав власника. Тому, у випадку заявлення такого позову, у його задоволенні буде відмовлено у зв’язку з обранням неналежних способів захисту порушеного права.

Як бачимо, інструменти для захисту права власності, порушеного незаконними діями АРМА, існують, однак для їх ефективності необхідно звертатися з відповідним позовом вчасно, обравши належний спосіб захисту права. В іншому випадку можна втратити декілька років, а в результаті у позові буде відмовлено, оскільки спосіб захисту порушеного права власності обраний невірно.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати