З набранням чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» («Закон про ТОВ») чи не найбільшого ажіотажу викликало запровадження поняття значного правочину та процедури його погодження. Це пов’язано, перш за все, з тим, що Закон про ТОВ запровадив обов’язкове погодження загальними зборами учасників товариства вчинення правочину, сума якого перевищує 50% вартості чистих активів товариства за попередній квартал.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Таке нововведення на практиці викликало досить багато пов’язаних проблемних питань, серед яких: (і) критерії визначення новоствореним товариством з обмеженою відповідальністю («ТОВ») значних правочинів, у зв’язку з відсутністю фінансових показників та (іі) можливість надання попереднього погодження на вчинення певної кількості значних правочинів.
Оскільки поняття «значного правочину» та процедура його погодження для ТОВ були запроваджені лише рік тому, повноцінна правозастосовна практика ще не сформувалася. Таким чином, доцільно проаналізувати ці питання в порівнянні з регулюванням акціонерних товариств («АТ») відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» («Закон про АТ»), щодо яких вже тривалий час використовується поняття «значного правочину».
Критерії визначення значного правочину
В першу чергу, слід зазначити, що Закон про ТОВ і Закон про АТ по-різному визначають ознаки значного правочину. Так, для ТОВ визначення значного правочину залежить від вартості чистих активів, в той час як, в АТ правочин визначається значним виходячи з вартості всіх активів. Окрім того, для ТОВ вартість чистих активів розраховується за попередній квартал, а вартість активів АТ – за рік.
Значні правочини для новостворених товариств
Закон про ТОВ запровадив обов’язкове погодження загальними зборами учасників правочину, сума якого становить понад 50 % вартості чистих активів станом на кінець попереднього кварталу. Водночас яким чином дана вимога застосовується до новостворених ТОВ, в яких відсутній показник вартості чистих активів за попередній квартал, Закон про ТОВ не визначає.
У свою чергу Закон про АТ передбачає дворічний перехідний період для новостворених АТ щодо необхідності погодження значних правочинів за наступних умов:
(і) ринкова вартість майна, робіт або послуг за правочином становить понад 10 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності або розміру статутного капіталу, та
(іі) стороною правочину є засновник АТ (ч. 6 ст. 70).
Відтак, неврегульованість питання погодження значних правочинів для новостворених ТОВ створило на практиці правову невизначеність – які правочини є значними? Відповідно, на практиці для дотримання новоствореними ТОВ вимог Закону про ТОВ слід розглянути можливість визначення того чи є правочин для таких ТОВ значним у спосіб, передбачений Законом про АТ.
Попереднє погодження значних правочинів
Ще одним дискусійним питанням для ТОВ є погодження значних правочинів заздалегідь. Особливо це є актуальним для ТОВ з від'ємним значенням чистих активів, оскільки в такому випадку ТОВ зобов’язане погоджувати вчинення кожного правочину.
На відміну від ТОВ, Закон про АТ надає можливість приватним АТ приймати рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів у разі, якщо на дату проведення загальних зборів акціонерів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться АТ у ході фінансово-господарської діяльності. При цьому така згода не повинна перевищувати одного року та в рішенні потрібно зазначити характер правочинів та їх граничну сукупну вартість.
Закон про ТОВ не передбачає подібного механізму надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів. З іншого боку, в законодавстві відсутня й заборона ТОВ надавати попередню згоду на вчинення значного правочину. Тому, за відсутності протилежної судової практики надання подібної згоди загальними зборами учасників має відповідати вимогам Закону про ТОВ.
Відповідальність посадових осіб
Закон про ТОВ чітко встановив, що у разі порушення порядку погодження значних правочинів, посадові особи ТОВ будуть солідарно відповідати за заподіяні збитки ТОВ. У свою чергу, така спеціальна підстава солідарної відповідальності посадових осіб не передбачена для АТ.
Наразі питання відповідальності посадових осіб ТОВ щодо укладання тих чи інших правочинів є досить актуальним в судовій практиці. Так, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду нещодавно розтлумачив поняття протиправності поведінки посадової особи, зокрема, така поведінка може виражатися не лише у невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами ТОВ, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені ТОВ, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень (постанова КГС ВС від 04.12.2018 р. у справі № 910/21493/17).
Відтак, негативні наслідки недотримання процедури укладання значних правочинів можуть стосуватися не лише самого ТОВ, але і його директора/іншої посадової особи (ч. 5 ст. 44). Тому, таким особам варто діяти розсудливо та добросовісно під час укладання значних правочинів.
Як слідує з наведеного, процедура погодження значного правочину більш деталізована в Законі про АТ, що очевидно пов’язано з тривалішою практикою застосування цієї процедури для АТ. Відповідно, можна очікувати, що в наступні роки практичні аспекти застосування механізмів погодження значних правочинів ТОВ будуть також відображені у положеннях Закону про ТОВ. При цьому варто зазначити, що прогалини в Законі про ТОВ можуть бути усунуті і шляхом застосування інших механізмів, які незаборонені законом та підтверджені судовою практикою.